Видавництво 
22 лютого, напередодні роковини повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну, відбувся міжвідомчий науково-практичний круглий стіл «Порушення законів і звичаїв війни: актуальні проблеми теорії, практики та правового регулювання».
Організаторами дискусії стали Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України спільно з Національною академією внутрішніх справ. Захід зібрав поважне представництво з понад 80 учасників – провідних правників-науковців, представників органів державної влади, правоохоронних органів, народних депутатів, суддівського корпусу.
Модератором круглого столу був Олексій Кот, директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, професор, д.ю.н.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся міністр юстиції України Денис Малюська, який, зокрема, зазначив, що законодавство – європейські конвенції та протоколи, які регламентують те, як мала б вестися війна, – від самого початку не було чітким, а зараз у багатьох питаннях є неактуальним. «Тому весь світ буде дивитися на українських науковців, це великий виклик і важливе завдання», – зауважив міністр, наголошуючи передусім на трансформації міжнародного і національного законодавства та активній ролі українських юристів у цьому процесі.
Також учасників обговорення онлайн привітав Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації, доцент, д.ю.н. Посадовець зазначив, що правова система має адекватно реагувати на поточні виклики, а на першому місці сьогодні стоїть запит на справедливість.
Наталія Кузнєцова, віцепрезидент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України, професор, д.ю.н., зазначила: «За свої злочини росія має понести відповідальність: за порушення принципів гуманітарного права, за злочини проти людства, проти людяності, за насильницькі дії проти цивільного населення, за зруйновані міста і села, за понівечені людські долі. Підняті на круглому столі проблеми мають відгукнутися в кожному українському серці!». І додала, що вирішити наявні проблеми треба у такий спосіб, щоб кожен причетний до злочинної діяльності був належним чином покараний. Пані Кузнєцова також зазначила, що до початку російської агресії у правознавців не було потреби в ґрунтовних наукових дослідженнях стосовно порушень законів і звичаїв війни, тож тепер у юристів вистачить роботи не на одне покоління, адже «ми вистояли, стали сильнішими і станемо свідками «українського Нюрнберга».
Таку саму впевненість висловив і Володимир Чернєй, ректор Національної академії внутрішніх справ, професор, д.ю.н., назвавши російські злочини «блюзнірством». Він наголосив на важливості ролі наукових установ і їх взаємодії з державними органами.
Зі свого боку, Станіслав Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н., розповів про пріоритетні категорії справ і уточнив, що важливо формувати доказову базу, а акцент робити на практиці Гаазького трибуналу. Також він звернув увагу на ст. 438 Кримінального кодексу України, якою встановлюється покарання за порушення законів і звичаїв війни.
Представники законодавчої гілки влади теж наголосили на провідній ролі наукової думки. Так, Максим Павлюк, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, заявив: «Вийдемо сьогодні із законодавчими ініціативами».
Владлен Неклюдов, народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності органів прокуратури Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, зауважив, що зараз пропрацьовуються законодавчі ініціативи, зокрема з правоохоронними органами, а від наукової спільноти нардепи очікують експертних думок та подальших плідних обговорень.
Інший нардеп – Олександр Бакумов, голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, доцент, д.ю.н., навів жахливу цифру – 87373, саме стільки сьогодні зафіксовано злочинів на території України, пов’язаних із порушення законів і звичаїв війни. Попри наявність чинних норм та нових законотворчих ініціатив, він зауважив: «Ми маємо знайти консенсус між законодавчою, виконавчою і судовою владою, щоб розробити механізм притягнення до відповідальності воєнних злочинців».
Михайло Кузнєцов, перший заступник голови Національної поліції України – начальник кримінальної поліції, к.ю.н., звернув увагу на те, що сьогодні потрібно, з одного боку, стримувати агресію, яка виявила звірину сутність російської імперії, а з іншого, ретельно фіксувати злочини.
Інша частина круглого столу була присвячена науковим доповідям. Увага науковців була прикута як до питань дефініцій, які містяться в чинному українському та міжнародному законодавстві, так і до найбільш ефективних способів реалізації механізмів притягнення підозрюваних до відповідальності за воєнні злочини.
Представники Національної поліції розповіли про різні аспекти документування вбивств та ідентифікації осіб, проблеми збирання доказів, особливості кримінального забезпечення слідчих дій на деокупованих територіях, використання новітніх технологій у своїй роботі.
Під час свого виступу Андрій Вознюк, завідувач наукової лабораторії з проблем протидії
злочинності Національної академії внутрішніх справ, професор, д.ю.н., заявив: «Треба
змінювати міжнародні договори, змінювати гуманітарне право, а не міняти наші норми
законодавства». А Олексій Кот узагальнив міркування поважних доповідачів такою думкою:
«Сучасний світ потребує створення нових безпекових інструментів, і нам треба працювати в
цьому напрямі».
Підбиваючи підсумки, учасники круглого столу зійшлися на думці, що весь спектр обговорюваних проблем варто вирішувати лише спільними зусиллями, тому в планах організаторів – низка науково-практичних заходів, зокрема міжнародна конференція вже цієї осені.
Завантажується ...
