прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Практика застосування висновків ВС у спорах про стягнення збитків, пов'язаних із несплатою орендної плати за землю

Практика застосування висновків ВС у спорах про стягнення збитків, пов’язаних із несплатою орендної плати за землю

  • 02.11.2022 10:47
Тетяна Трикоза, адвокат Dynasty Law & Investment

Аналіз наведеної судової практики буде корисним землекористувачам, що мають ризик стягнення недоотриманої бюджетом суми в судовому порядку. Мова йде про судові спори, в яких  місцева рада як орган місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду, захищаючи своє право землевласника, вимагає компенсації вартості неотриманої орендної плати шляхом стягнення в судовому порядку безпідставно збережених коштів. Такими землекористувачами, а в судовому процесі – відповідачами є особи, які мають у власності нерухоме майно, але право користування земельною ділянкою під їх майном не оформлено (ані в оренду, ані у власність, ані у постійне користування), тобто користування земельною ділянкою «за фактичним розміщенням на ній нерухомого майна». Найчастіше відсутність будь-яких дій особи щодо документального оформлення права користування землею під об’єктами нерухомості є свідомим вибором власника будівель, оскільки це допомагає останньому уникати обов’язку оплати користування несформованою або неоформленою в користування земельною ділянкою за відсутності підстав, передбачених п. 286.1 ПКУ (з цього приводу також є висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18 червня 2019 року в справі № 815/4818/15). Бо нарахування та визначення відповідного розміру земельного податку є неможливим без відомостей, внесених про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру, тоді як відносини оренди (для справляння орендної плати за землю) користувачем також не оформлені.

У такому разі землекористувачі, які є власниками об’єктів нерухомого майна, але не оформили право користування земельною ділянкою під цим нерухомим майном, є такими, що фактично використовують землю без оформлення документа на право користування.  До них органи місцевого самоврядування можуть подати позов із вимогами про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Нарахований позивачем розмір орендної плати здебільшого передбачає період у межах загального строку позовної давності – три останні роки. Правовідносини, які виникли між органом місцевого самоврядування та землекористувачем щодо фактичного розміщення майна особи, кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні. Вони охоплюються регулюванням стст. 1212-1214 Цивільного кодексу України. Так, ч. 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Тобто ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій. Аналіз змісту вказаних норм ЦК, а також стст. 144, 174 ГК України свідчить, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: (1) відбувається набуття чи збереження майна; (2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; (3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи (такий висновок сформульовано Верховним Судом України в постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Відповідні позови станом на сьогодні сформували певну судову практику, як позитивну для фактичного землекористувача, так і негативну.

Так, в разі стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати суди зазначали, що нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а винятково на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19; від 24 вересня 2020 року у справі № 922/3616/19 тощо). За відсутності відповідних вихідних даних, якими була нормативна грошова оцінка, а отримання відповідного витягу передбачало певні матеріальні та часові витрати для позивача (органу місцевого самоврядування), суди відмовляли в задоволенні позовних вимог із причини необґрунтовано визначеного розміру суми стягнення.

Однак поступово висновки судів у цій категорії судових спорів зводились до позиції, що розгляд доказів розрахунку суми стягнення має всебічно розглядатися судом і не обмежуватись лише одним джерелом, таким як витяг із нормативної грошової оцінки, як донедавна вважав Верховний Суд, з огляду на те що земельним та податковим законодавством України подання доказів грошової оцінки землі не обмежується.

Окремо слід зазначити, що сьогоднішні позитивні опції цифровізації багатьох державних послуг вже надають особам можливості без додаткових паперових ускладнень оперативно отримати витяг про нормативну грошовому оцінку земельної ділянки (як і багато інших відомостей, наявних серед електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру), що, зокрема, реалізують позивачі (місцеві ради). Механізм замовлення витягу з нормативної грошової оцінки врегульовано Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2012 № 1051. П. 162 цього порядку визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у формі витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території); викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення цього кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного  кадастру, в паперовій та електронній формі, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», мають однакову юридичну силу.

Через офіційний портал електронних сервісів Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/) на безоплатній основі можна замовити витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку за умови ідентифікації особи – заявника через ЕЦП або BankID без необхідності спілкування з чиновниками, очікування опрацювання черги заявників ЦНАПом тощо. Це значно спростило отримання вихідних даних для  розрахунку органом місцевого самоврядування, який звернувся до суду, розміру суми стягнення.

Водночас у практиці розгляду відповідної категорії судових спорів є актуальним наразі розширення бази доказів щодо обґрунтування суми розрахунку. Зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 було зазначено, що для розрахунку орендної плати (по поверненню фактичним землекористувачем безпідставно збережених ним коштів) належними доказами для обґрунтування суми стягнення можуть бути: технічна документація на земельну ділянку, що підготовлена для оформлення договору оренди належною особою; довідка або витяг із Держземкадастру; висновок судової експертизи (в якому встановлено нормативну грошову оцінку). Водночас у постанові зазначено, що Велика Палата відступила від попереднього висновку Верховного Суду у складі КГС, що під час стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, навіть у разі неможливості місцевих органів, як позивачів, здійснити нормативну грошову оцінку землі з огляду на зміни у висновках Верховного Суду під час стягнення безпідставно збережених коштів суди можуть розглядати інші подані докази, які дадуть змогу задовольняти позови до фактичного землекористувача. Водночас спрощення процедури отримання доказів в електронному вигляді через сервіси надання державних послуг за допомогою офіційних порталів державних органів значно покращило можливості стягнення безпідставно збережених коштів на користь землевласників у судовому порядку.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA