Повноваження на представництво в суді: нова практика

Які документи підтверджують повноваження на представництво юридичної особи в суді? Чому суди повертають скарги через непідтвертдження повноважень представників? Чому представників держорганів — неадвокатів не допускають до процесу? Як підтвердити повноваження на представництво держоргану в суді: позиції Верховного Суду.

Монополія адвокатури

З 1 січня 2020 року адвокати і прокурори мали набути виключного права представляти інтереси органів державної влади та місцевого самоврядування в судах. Це був останній етап впроваджуваної з 2017 року адвокатської монополії на представництво: раніше виключно адвокати отримали доступ до суду не лише як захисники в кримінальному процесі, але й як представники фізичних і юридичних осіб (за винятком, зокрема, щодо малозначних справ).

Цю норму Конституції планують скасувати на наступній сесії ВР. Парламент попередньо схвалив відповідний законопроект № 1013, але поки що вимога є чинною як норма прямої дії.

Закон про самопредставництво юросіб

Разом із тим депутати все ж прийняли закон, який дозволяє будь-якій юридичній особі брати участь у судовій справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідний Закон № 390-IX про внесення змін до процесуальних кодексів набув чинності 29 грудня. Тобто повноваження на представництво юрособи в суді надані як адвокатам, так і найманим працівникам.

Позиції судів

1. Повноваження на представництво державного органу підтверджує копія довіреності від керівника, завірена самим представником

Велика Палата у постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 (К/9901/66600/18)  роз’яснила, що повноваження представника юрособи підтверджуються  засвідченою ним копією довіреності, виданої на нього.

При цьому довіреність має підтверджувати повноваження на подання скарги, зокрема на засвідчення копії довіреності власним підписом. Адміністративний суд не може вимагати засвідчення копії довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що її видав.

2. Довіреність не дозволяє здійснювати самопредставництво держоргану в суді

Суддя Касаційного адміністративного суду Білоус ухвалою від 11 лютого 2020 року у справі № 260/988/19 повернув заявнику скаргу митниці через відсутність документів, які б засвідчували повноваження  на  представництво (самопредставництво) юридичної особи. Суд розмежував поняття «представництво» органів державної влади, закріплене за адвокатами в Конституції, та «самопредставництво», введене до процесуальних кодексів.

Суд не допустив заявника до участі у справі, оскільки самопредставництво  передбачає, що від  імені юрособи може діяти лише керівник, інший уповноважений  законом, статутом, положенням, трудовим договором, або представник. У цьому випадку під представником мається на увазі адвокат. Заявник, що підписав касаційну скаргу, надав копію довіреності на представництво митниці, видану за підписом начальника. Разом із тим  цей документ відсутній в переліку тих, що дають право на самопредставництво юрособи.

3. Самопредставництво юрособи можливе лише, якщо в законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) чітко визначено право працівника діяти від її імені

Cуддя Касаційного адміністративного суду  Гусак також повернув скаргу особі, яка намагалась підтвердити свої повноваження на представництво довіреністю. В ухвалі від 3 лютого у справі № 160/6823/19 йдеться, що  особа може діяти в порядку самопредставництва, тільки якщо у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі  чітко визначене  право діяти від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

4. Адвокат може представляти юрособу на підставі договору про правову допомогу, підписаного з «нелегітимно призначеним» керівником

У постанові в господарській  справі №  916/914/19 пояснюється, що, належним і достатнім доказом на підтвердження повноважень  на представництво для адвоката є довіреність або ордер. Далі суд вказав на недопустимість формалізму при вирішенні питання про можливість підписання позовної заяви, поданої від імені юридичної особи її представником. Тобто заяву може підписати адвокат  за умови дотримання вимог статті 60 ГПК України та статті 26 Закону № 5076-VI.

Інакше кажучи, повноваження представника на подання та підписання позову підтверджують: 1) договір про надання правової допомоги, підписаний з керівником, 2) ордер.  Якщо суди не встановили обставин визнання недійсним або розірвання договору про надання правової допомоги, він є чинним. Якщо питання призначення керівника, який  підписав договір, не є предметом розгляду в цій справі, доводи про його нелигітимність не беруться до уваги.

Марина Ясинська