Погляд суду: проблеми, які може викликати Положення про окремі модулі ЄСІТС

28 липня 2021 року на офіційному сайті Вищої ради правосуддя був оприлюднений проєкт Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (проєкт Положення) з метою збору від суддів та представників юридичної спільноти своїх пропозицій та зауважень.

Детально це положення ми проаналізували в матеріалі “Проєкт положення про окремі модулі ЄСІТС: які три підсистеми готові?“

Аналіз проєкту Положення та бачення проблем зсередини представила Світлана ПЛОТНІЦЬКА, керівник апарату П’ятого апеляційного адміністративного суду.

За словами пані Світлани, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) має стати інструментом підвищення ефективності діяльності, який забезпечуватиме на належному рівні функціонування судів та органів судового врядування в режимі реального часу.

У гілці судової влади використання електронного правосуддя надасть користувачам можливість дистанційної комунікації між судом і учасниками судового процесу шляхом обміну процесуальними документами в електронній формі, приймання участі у судових провадженнях з використанням відеоконференцзв’язку, сплати послуг, тощо.

Однак у проєкті Положення є дуже важливі положення, які викликають низку питань.

Правильна редакція Положення про АСДС

Проєкт Положення містить посилання на Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (положення про АСДС), зауважує пані Плотніцька.

Нині, враховуючи зміст рішень Ради суддів України, якими з 2018 року вносились зміни й ухвалювалися нові редакції положення про АСДС, практично неможливо визначити, яка редакція положення в якій частині діє, і головне – яка редакція і в якій частині буде діяти після поетапного впровадження окремих модулів ЄСІТС.

Так, Рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 було затверджено нову редакцію Положення про АСДС із зазначенням у самому Рішенні, що

«з 15 березня 2018 року набирають чинності норми цього Положення в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи та порядку оприлюднення інформації щодо справи, визначеної процесуальними законами, решта положень – у випадку неприйняття Вищою радою правосуддя Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему документу у визначені Законом строки з наступного дня після відповідної календарної дати, але можуть використовуватись у тестовому режимі».

Перехідними Положеннями цієї редакції Положення про АСДС встановлено таке:

• 1. Це Положення набирає чинності з 15 березня 2018 року для органів системи правосуддя у наступному порядку:
• 1.1. Норми цього Положення щодо проведення автоматизованого розподілу судових справ та визначення присяжних в судах загальної юрисдикції, а також щодо використання інших передбачених цим Положенням підсистем, використання яких є обов’язковим для роботи модуля автоматизованого розподілу, набирають чинності для судів, підключених адміністратором до модуля автоматизованого розподілу з наступного дня після відповідної календарної дати такого підключення. ДСА України публікує на власному сайті повідомлення про дату підключення кожного окремого суду.
• 1.3. Норми цього Положення щодо використання інших передбачених цим Положенням підсистем, використання яких не є обов’язковим для роботи модулю автоматизованого розподілу, набирають чинності для інших судів у разі неприйняття Вищою Радою правосуддя Положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему у встановлений законом строк з наступного дня після відповідної календарної дати. Всі підсистеми та модулі, зазначені в цьому Положенні, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи можуть перейти до її складу.
• 1.5. Для судів загальної юрисдикції, до їх підключення до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, є чинними норми цього Положення в редакції від 15.09.2016 року.

Світлана Плотніцька нагадує, що до редакції Положення про АСДС від 2 березня 2018 року двічі вносились зміни, зокрема Рішеннями Ради суддів України від 12.04.2018 року №16 та від 17.07.2020 року №38.

У цей же час на офіційному порталі Судової влади України на сторінці «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» при відкритті редакцій Положення про АСДС від 02.03.2018 року наявне повідомлення:

«Увага!
Дана редакція Положення набирає чинності для судів загальної юрисдикції
не раніше їх підключення до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем.»

У редакцію положення про АСДС від 15.09.2016 року також неодноразово вносились зміни (рішеннями Ради суддів України від 24 квітня 2020 року № 25, від 17 липня 2020 року № 38, від 11 червня 2021 року № 18).

Сьогодні вже виникають питання щодо застосування тієї чи іншої редакції Положення про АСДС – пояснює пані Світлана.

Наприклад, після останнього оновлення КП «ДСС», на базі якої в спеціалізованих судах функціонує АСДС, було змінено форму Протоколу про автоматизований розподіл справи та Витягу з нього за зразком Положення про АСДС від 02.03.2018 року. Але це питання стосується саме автоматизованого розподілу і мало б за логікою Перехідних положень регулюватись редакцією Положення про АСДС від 15.09.2016 року.

Питання, чому ж технічна реалізація фактично передує нормативному підґрунтю для нас в судах, на сьогодні загадка, і ми вже очікуємо відповідних запитів і скарг від «уважних» учасників судового процесу щодо підстав невідповідності форми Протоколу після оновлення.

Тож, за словами Світлани Полтніцької, вкрай важливим є комплексна кодифікація Положення про автоматизовану систему документообігу суду до моменту набрання чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, враховуючи

• наявність двох одночасно діючих редакцій Положення про АСДС,
• відсутність конкретних Перехідних положень, які б визначали пункти і Розділи, які діють в кожному з них,
• залежність дії цих норм від саме поетапного провадження модулів, але без зазначення яких саме.

Подача електронних документів

Ще одним не менш важливим питанням Світлана Плотніцька називає можливість використання учасниками судового процесу альтернативних засобів подачі електронних документів до суду.

Пунктом 27 проєкту Положення передбачається, що «Процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

За даними документообігу П’ятого апеляційного адміністративного суду кількість документів, поданих учасниками судового процесу в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» у 2021 році в порівнянні з 2020 роком у відсотковому значені збільшилась приблизно на 25%. Поряд з цим, через карантинні заходи учасники судового процесу все більше користуються й іншим електронним сервісом, який дозволяє подавати документи дистанційно, а саме офіційною електронною поштою суду, шляхом  направлення документів в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованим електронним підписом.

Законом України «Про електронні довірчі послуги» врегульовано правовий статус кваліфікованого електронного підпису та правила його застосування. Так, за допомогою КЕП відбувається ідентифікація юридичної чи фізичної особи без необхідності надання підтверджуючого пакету документів та гарантує їх цілісність та недоторканість, що запечатані таким підписом.

Перевагою користування саме електронною поштою є вільний вибір форми документа. Адже підсистема «Електронний суд» побудована на шаблонах тих чи інших типів процесуальних документів.

Тож, у П’ятому апеляційному адміністративному суді вважають, що встановлення жорсткого обмеження на даному етапі розвитку ЄСІТС є недоцільним, адже

• значна кількість учасників судових справ подає документи до суду саме за допомогою офіційної електронної пошти суду;
• в умовах карантинних обмежень це дає змогу судам розглядати справи у строки, встановлені процесуальним законодавством;
• підсистема «Електронний суд» працює з певними технічними проблемами.

Програмні рішення

Також пані Світлана звертає увагу на те, що певні питання під час застосування запропонованої редакції Положення можуть виникнути через те, що воно не містить жодної інформації щодо конкретних програмних продуктів, на базі яких будуть функціонувати окремі підсистеми (модулі):

• «Електронний кабінет»,
• «Електронний суд»,
• підсистема відеоконференцзв’язку.

Керівник апарату суду пояснює: сьогодні суди користуються функціоналом «Електронного суду» через комп’ютерні програми

• «Діловодство спеціалізованого суду» та
• «Д-3».

Судові засідання в режимі відеоконференцзв’язку проводяться базі програм

• «EasyCon» (трансляція відео) і
• Акорд (запис віддаленого робочого місця).

Для коректного проведення судом процесуальної діяльності, інформація щодо конкретного програмного забезпечення, на базі якого будуть функціонувати окремі модулі (підсистеми) ЄСІТС, має бути закріплена в Положенні або відповідних наказах Державної судової адміністрації України.

Але, не зважаючи на проблемні питання, які виникають при ознайомлені з проєктом Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, П’ятий апеляційний адміністративний суд завжди підтримував і надалі підтримуватиме розвиток електронного судочинства, зокрема і концепцію щодо поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, наголошує пані Світлана.

Впевнені, що саме такий підхід дозволить заощадити величезну кількість часу та ресурсів для поєднання внутрішнього і зовнішнього обігу електронних документів, забезпечить перехід документообігу в електронну площину та збільшить можливості діджитал-простору у суспільстві.