«Податкові перевірки: нові виклики» – учасники конференції проаналізували актуальну судову практику та законодавчі ініціативи щодо вирішення проблем

Судовій практиці у спорах щодо проведення податкових перевірок під час дії мораторію, алгоритмам доказування та повоєнним викликам після скасування мораторію на перевірки були присвячені виступи учасників у другій частині конференції «Податкові перевірки: нові виклики», яка відбулася сьогодні, 22 лютого 2023 року.

Конференція організована «Юридичною практикою» за підтримки Верховного Суду. Генеральним партнером заходу стала юридична компанія «АМБЕР».

Модерували сесію «Мораторій на перевірки: практичні висновки» Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., та Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.

Зокрема, пані Блажівська підкреслила актуальність тематики з огляду на подальше законодавче врегулювання питання проведення податковими органами перевірок. Зі свого боку, Семен Ханін поставив риторичне питання щодо кількості спорів, які ініціюють податкові органи в судах. «За останні роки більш ніж 80% цих спорів вирішено на користь платників податків, але чи свідчить це про певні порушення прав платників, які є системними для нашої податкової системи», — спитав пан Ханін.

Конкуренція актів

Конкуренції Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 89 крізь призму правових позицій Верховного Суду був присвячений виступ судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ірини Желтобрюх.

Зокрема, спікер зробила ґрунтовний аналіз підходів КАС ВС до формування висновків у спорах щодо оскарження податкових перевірок, здійсненних під час мораторію на їх проведення, запровадженого Законом № 533-IX, з огляду на прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, якою були скорочено строк дії обмежень, встановлених ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Серед іншого Ірина Желтобрюх зауважила, що окружним та апеляційним адміністративними судами у справі № 640/18314/21 постанову Кабінету Міністрів України № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» було визнано протиправною та нечинною. Проте наразі вказана справа перебуває на розгляді Верховного Суду, і дія попередніх судових рішень зупинена.

Також суддя звернула увагу на висновок судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС, висловлений у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролювальним органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Водночас таким підставам суди повинні надавати правову оцінку передусім.

За словами доповідачки, в постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21 та низці інших постанов ВС, вирішуючи колізію, констатував, що норми Податкового кодексу України, якими запроваджено мораторій на проведення податкових перевірок, є нормами вищої юридичної сили, ніж постанова КМУ № 89, тому підлягають застосуванню норми саме ПК України.

А в постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21 ВС дійшов висновку, що постанова КМУ № 89 прийнята не на підставі й не на виконання ПК України та законів із питань митної справи, у зв’язку з чим не може вважатися складовою частиною податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню в питаннях, пов’язаних з оподаткуванням.

«Якщо така спроба змінити правове регулювання у невідповідний спосіб ставить під загрозу скасування результатів перевірок, здійснених під час дії карантину, то держава має вчинити дії для належного врегулювання цього питання. Саме тому під час міжнародних домовленостей, що було закріплено в Меморандумі про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року, йшлося про підготовку законопроєктів, предметом одного з яких є питання скасування мораторію. Його формулювання визначає, що такі перевірки будуть відновлені не пізніше за 1 липня 2023 року», — зауважила Ірина Желтобрюх.

Процедурні порушення

Тему практикотворчих рішень ВС у питаннях проведення податкових перевірок продовжили суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін та начальник відділу дотримання податкових, конкурентних і корпоративних процедур  ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Литвяк.

За словами пана Дашутіна вересень 2021 року став знаковим для судової практики в податкових спорах щодо порушення процедури податковим органом під час призначення та проведення податкових перевірок.

Зокрема, в постанові від 8 вересня 2021 року ВП ВС відступила від висновку Верховного Суду України, вказавши, що якщо контролювальний орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків.

Неправомірність дій контролювального органу під час призначення перевірки не може бути предметом окремого позову, проте може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. Водночас підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення чи проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків

«Такою позицією Велика Палата Верховного Суду фактично закріпила правила оцінювання судами процедурних порушень під час проведення податкових перевірок», — зауважив пан Дашутін.

Зокрема, це такі правила:

• у випадку, коли платник податку допустив перевіряльника до перевірки, ні дії податкового органу щодо проведення такої перевірки, ні наказ не підлягають оскарженню. В цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю;
• під час розгляду податкових спорів не заперечується, що платник має право посилатися на наявність процедурних порушень під час призначення чи проведення податкової перевірки. Але суд повинен оцінити, чи вплинули такі порушення процедури на правильність висновків податкового органу.

Зі свого боку, Вікторія Литвяк звернула увагу, що КАС ВС послідовно дотримується позиції, що в податкового органу для проведення перевірки може виникнути право лише за одночасного існування правової та формальної підстав. Спікер навела приклади правових позицій КАС ВС із цього питання.

Судова альтернатива

Заступник директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України Сергій Федоров нагадав, що законодавець, крім судового способу захисту, передбачив ще й адміністративне оскарження. Спікер зауважив, що під час розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку податковий орган дотримується судової практики та позицій, висловлених Верховним Судом.

Також, за словами пана Федорова, дуже важливим є під час розгляду податкових спорів зважати на те, що акцентує ВС у своїх рішеннях, а саме, що кожна справа є індивідуальною.

«Потрібно досліджувати не тільки характер процесуальних правопорушень, а й саме порушення податкового законодавства. Зокрема, щодо обов’язку сплачувати податки», — зауважив Сергій Федоров.

У контексті обговорення конкуренції норм ПК України та постанови КМУ № 89 доповідач звернув увагу, що податкові органи діяли в межах законодавства, яке було чинним у певний час, а неправомірність постанови КМУ № 89 доводилася вже згодом. Також він зазначив, що законодавцю пропонувались і інші варіанти внесення змін, зокрема безпосередньо в ПК України, проте був обраний шлях саме врегулювання через урядову постанову.

Олена Коростильова, начальник управління методології та якості перевірок департаменту податкового аудиту Державної податкової служби України, підтримала тезу Сергія Федорова, що під час розгляду податкових спорів необхідно звертати увагу не тільки на порушення процедурних моментів, а й на суть порушення платниками податкового зобов’язання.

Також пані Коростильова зупинилася на питанні неможливості подати необхідні документи платниками податків через втрату чи знищення первинних документів унаслідок війни. В цьому випадку такий платник податків може скористатися можливістю та подати в податковий орган повідомлення про втрату первинних документів або неможливість доступу до них.

За словами Олени Коростильової, станом на 1 лютого 2023 року до територіальних органів Державної податкової служби найшло 1537 таких повідомлень.

«Ми також, як і платники податків, очікуємо на постанову уряду про перелік тимчасово окупованих територій», — підкреслила Олена Коростильова та, відповідаючи на уточнювальне запитання, звернула увагу на відповідь Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про те, що його постанова не має стосунку до питань оподаткування.