Податкова палата КАС ВС роз’яснила, чи можуть представництва компаній подавати позови

Представництво, яке не є юридичною особою, не має адміністративної процесуальної правосуб’єктності (право- і дієздатності), а отже, позбавлене права на звернення до суду з позовною заявою.

Такий висновок зробила судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 640/31489/21.

Обставини справи

У листопаді 2021 року представництво фармацевтичної компанії «В.» звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Вказувало, що висновки податкової, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими, оскільки представництво не є постійним представником компанії-нерезидента, а тому не зобов’язане сплачувати податок на прибуток на загальних підставах.

Окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов.

Висновки ВС

Переглядаючи справу в касаційному порядку, судова палата з розгляду справ щодо податків КАС ВС визначила, що першочерговим питанням у цій справі є наявність у представництва адміністративної процесуальної правосуб’єктності і, як результат, можливість самостійної реалізації останнім своїх процесуальних прав та обов’язків у суді з огляду на те, що воно не має статусу юридичної особи.

КАС ВС вказав, що представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем розташування самої юридичної особи в тих місцях, де розташування такого представництва забезпечить зручність налагодження зв’язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юридичною особою, в тому числі виконання юридичних дій. На відміну від філій представництва не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи. Представництва не визнаються суб’єктами цивільного права, а їхні посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи. Відповідальність за дії представництв і їхніх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці представництва.

Таким чином, представництва, хоч і є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи і власною юридичною правосуб’єктністю не наділені.

Суд установив, що представництво не зареєстроване ні як юридична особа, ні як відокремлений підрозділ юридичної особи зі статусом юридичної особи.

Судова палата виснувала, що оскільки представництво не є юридичною особою, отже, воно не має адміністративної процесуальної правосуб’єктності (право- і дієздатності), що, своєю чергою, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

Саме материнська компанія (нерезидент України) може бути належним позивачем у справі.

Читайте також: Для стягнення в
дохід держави необґрунтованого активу
вартість його набуття у власність не
має значення — КЦС ВС