Підвищення мінімальних роздрібних цін на напої «з бульбашками» — PRAVO.UA Підвищення мінімальних роздрібних цін на напої «з бульбашками» — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Блог » Підвищення мінімальних роздрібних цін на напої «з бульбашками»

Підвищення мінімальних роздрібних цін на напої «з бульбашками»

  • 20.01.2021 10:03
Тетяна Микитенко, адвокатка АО «Юрлайн»

Постановою Кабінету Міністрів України № 17 від 13 січня 2021 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, якою встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Зміни передбачають підвищення мінімальних роздрібних цін (далі – МРЦ) на деякі види алкогольних напоїв та набирають чинності з 26 січня 2021 року.

Слід зауважити, що у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менш ніж 10000 гривень (ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).

Коротко про те, що змінилося

Постанова передбачає зростання МРЦ на ігристі вина (код УКТ ЗЕД  2204 10) та інші різновиди вин, що відповідають кодам УКТ ЗЕД 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00 з 89 до 109 гривень. Також зростання МРЦ відбудеться з 29 до 109 гривень для ігристих напоїв за кодом УКТ ЗЕД 2206 00 39 00 та з 49 до 109 гривень для напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2205 10 10 00 та 2205 90 10 00.

До речі, для всіх цих напоїв діє ставка акцизного податку 11,65 гривень за 1 літр.

Декілька слів про умови, в яких відбулося ухвалення змін

З 1 січня 2021 року почала діяти нульова ставка ввізного мита на вина за кодом УКТ ЗЕД  2204, імпорт яких здійснюється з країн Європейського Союзу. Відповідно до взятих на себе взаємних зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, Україна отримала перехідний період строком 5 років для обнулення ввізного мита на вина за кодом УКТ ЗЕД 2204, натомість країни Європейського Союзу з самого початку встановили нульове ввізне мито на вина з України.

Статистичні дані підтверджують, що відкриття українського ринку для країн ЄС в останні роки призвело до значного насичення українського ринку імпортними винами. За даними Держмитниці, протягом 2020 року експорт вин за кодами УКТ ЗЕД 2204, 2205, 2206 з України становив 14,9 мільйона доларів США, у тому числі 3,2 мільйона доларів США до країн ЄС, натомість їх імпорт становив 223,7 мільйона доларів США, у тому числі з країн ЄС –171,8 мільйона доларів США. Очевидно, що такий істотний імпортийа складник алкогольної продукції на вітчизняному ринку є ризиковим як для виноробної галузі України, так і для економіки України в цілому.

З огляду на те, що рівень державної підтримки виноробів та виноградарів у багатьох країнах ЄС суттєво вищий, ніж в Україні, а ставки акцизного збору в численних країнах ЄС нижчі, вказаний факт є цілком очікуваним наслідком. До прикладу, із 27 країн – членів ЄС 10 країн застосовують нульову ставку акцизного збору. Такі країни, як, зокрема, Болгарія, Словенія, Хорватія, а також Італія, Греція та Іспанія, мають нульову ставку акцизу. Ставка акцизного податку в Україні є вищою, ніж у Румунії та навіть у Франції.

Таким чином, підвищення МРЦ на ігристі вина та інші види напоїв є кроком підтримки вітчизняного виробника, також підвищений поріг цін дасть змогу споживачу більш прискіпливо ставитися до якості товару, що він придбаває.

Хто заробить на підвищенні МРЦ?

Слід звернути увагу, що «осідають» кошти за товар на етапі роздрібного продажу, де його придбаває кінцевий споживач: у магазинах, супермаркетах тощо. Найбільшими роздрібними точками продажу товарів, безумовно, є торгівельні мережі. У договорах з мережами, як правило, ціни фіксуються на тривалий час, та їх перегляд можливий лише за згодою сторін. Тобто відповідь на запитання, чи отримає виробник або дистриб’ютор більший дохід, ніж отримував до зростання МРЦ, залежить від того, чи зможуть домовитися про це сторони договору. Звісно, в разі якщо виробник алкогольної продукції не співпрацює з мережею, а виробляє продукцію на замовлення компанії-дистриб’ютора та не займається її роздрібним продажем, зростання МРЦ не матиме прямим наслідком зростання доходу виробника. Утім, його товар зможе конкурувати на полиці з імпортним товаром та в разі, якщо споживачі оцінять його якість і купуватимуть, виробник зможе отримувати більше замовлень на поставку товару згодом.

Таким чином, підвищення мінімальних роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв в умовах, що склалися, на нашу думку, є необхідним кроком для захисту вітчизняного виробника. Проте хочеться розраховувати, що даний спосіб вирішення проблемних питань буде мати тимчасовий характер, і в подальшому держава зможе підтримувати українського виробника за рахунок бюджетних коштів, не покладаючи цю функцію на споживача.

Автор: Тетяна Микитенко, адвокатка АО «Юрлайн»

Читайте також: ЦЕНЫ НА ИГРИСТЫЕ ВИНА ВЫРАСТУТ С 26 ЯНВАРЯ

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA