Підстави для кваліфікації договору купівлі-продажу як фраудаторного – пояснює КЦС ВС

Касаційний цивільний суд ВС пояснив, які обставини дають змогу кваліфікувати договір купівлі-продажу як фраудаторний (вчинений на шкоду кредитору). Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Позивач постраждав у ДТП, і рішенням суду на його користь та на користь пасажира легковика, яким він керував, було стягнуто майнову та моральну шкоду з підприємства, водія вантажівки якого визнано винуватцем пригоди.

На день ухвалення рішення суду коштів на рахунку підприємства не було, а за певний час до цього було продано належні йому дві вантажівки та причіп до них. Тож позивач просив суд визнати недійсними відповідні договори купівлі-продажу транспортних засобів, оскільки майно було реалізовано з метою ухилення від виконання судового рішення.

Районний суд, рішення якого залишено без змін апеляційним судом, відмовив у задоволенні позову, оскільки на момент укладення оспорюваних договорів рішення про стягнення матеріальної та майнової шкоди з підприємства ще не існувало. Укладаючи договори, підприємство реалізувало свої законні права власника транспортних засобів.

Висновок КЦС ВС (постанова від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення та ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги, навівши такі правові висновки.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності за оплатного цивільно-правового договору має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як вчинений на шкоду кредитору.

До обставин, які дають змогу кваліфікувати оспорювані договори як фраудаторні, належать:

• момент вчинення договорів (після відкриття провадження, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі про стягнення коштів);
• контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (ТОВ вчинило договори з особою, яка була його учасником на момент вчинення);
• ціна в оспорюваних договорах (сідловий тягач продано за 15 000 грн; інший сідловий тягач – за 100 грн; причіп фургон – за 100 грн);
• боржник, який відчужує ТЗ на користь свого учасника після вчинення щодо нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки уклав оспорювані договори, які порушують майнові інтереси кредитора і спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника.