Перспективи виключення росії з ООН. Прецеденти. Наслідки — PRAVO.UA Перспективи виключення росії з ООН. Прецеденти. Наслідки — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Перспективи виключення росії з ООН. Прецеденти. Наслідки

Перспективи виключення росії з ООН. Прецеденти. Наслідки

  • 10.05.2022 11:19

Виключення росії з ООН є нині дуже важливим питанням. Росія 24.02.2022 розпочала повномасштабну війну проти України й таким чином порушила головні принципи ООН. Мир та безпека держав під загрозою. Як член ООН країна-агресор не дотримується принципів і правил організації. Тому не має права бути членом організації, яка була створена з метою підтримання миру та безпеки між державами. Перспективи та наслідки виключення росії з ООН досліджувала Валерія Тарнашинська, студентка ІІІ курсу спеціальності «міжнародне право» Київського університету імені Бориса Грінченка.

Для того щоб виключити росію з ООН, потрібно набрати понад половину голосів усіх держав – членів організації, що, на жаль, ще зробити не вдалось. Багато держав зберігають нейтралітет для того (як вони це пояснюють), щоби була можливість  домовитися мирно та не провокувати росію.

Виключення з ООН — ізоляція від цивілізованого світу

Можливе виключення росії з ООН призведе до повної ізоляції агресора від цивілізованого світу. Наразі її вже виключили з Ради ООН з прав людини, оскільки росія порушила всі права людини, скоївши тяжкі злочини на території України. Росія вже другий рік трирічної каденції є членом Ради, що складається із 47 членів. Хоча ця Рада не може приймати юридично обов’язкових рішень, вона надсилає важливі політичні повідомлення та має право санкціонувати розслідування.

Так, у четвер, 7 квітня, на засіданні Генасамблеї ООН за ухвалення відповідної резолюції проголосували 93 країни. Проти були 24 країни та ще 58 утрималися. Таким чином, право членства росії в РПЛ було призупинено через грубі та систематичні порушення прав людини.

Резолюція називається “Зупинення прав російської федерації, пов’язаних із членством у Раді ООН з прав людини”,  а голосування за нею відбулося на підставі іншого документа – резолюції Генеральної асамблеї, на основі якої було створено в 2006 році Раду ООН з прав людини. У ній, зокрема, йдеться про те, що «Генеральна асамблея більшістю в дві третини голосів присутніх членів та тих, які беруть участь у голосуванні, може призупинити членство в Раді будь-якого члена Ради, який вчиняє грубі та систематичні порушення прав людини».

Виступаючи перед голосуванням, постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що призупинення членства члена РПЛ, який «грубо порушує права людини, – це обов’язок, а не вибір».

Однак рішення не було одноголосним. Венесуела не підтримала резолюцію, вважаючи, що без російської федерації нереально буде домогтися мирної угоди. Представник Казахстану сказав, що показання щодо масових вбивств у Бучі на Київщині «потребують самостійного розслідування». Також перед голосуванням посол Китаю в ООН Чжан Цзюнь зауважив, що держава голосуватиме проти резолюції. За позицією Китаю, призупинення членства рф може призвести до ґрунтовних наслідків. Китай закликає всі сторони працювати спільно в одному напрямі, щоб створити можливості для миру і перспективи для переговорів. Китай і надалі відстоюватиме неупереджену позицію і відіграватиме відповідальну та конструктивну роль.

Чи є росія членом ООН?

Водночас фокус дискусії постійно відводять від ключового питання: а на якій правовій підставі росія є членом ООН? Тим більше – постійним членом Радбезу ООН? Кожен охочий може відкрити Статут Організації Об’єднаних Націй і на власні очі пересвідчитись, що легітимність росії як постійного члена Радбезу викликає великі сумніви.

Так, у ст. 23 Статуту ООН зазначено: «Рада безпеки складається з п’ятнадцяти членів організації. Китайська Республіка, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки є постійними членами Ради безпеки».

То яким чином росія зайняла місце СРСР в ООН?

Статут організації вимагає, щоб вступ будь-якої держави в ООН здійснюється на підставі постанови Генеральної асамблеї за рекомендацією Ради безпеки ООН. Після розпаду СРСР усі колишні радянські республіки (крім України та Білорусі, які були засновницями ООН) мали пройти цю процедуру, щоб приєднатися до ООН. Виявляється, росія стала членом ООН в обхід цієї процедури.

Річ у тім, що в грудні 1991 року президент Росії Борис Єльцин просто повідомив Генсека ООН, що росія буде продовжувати членство СРСР у цій організації, зокрема в Раді безпеки, спираючись на відповідне рішення глав держав СНД.

Чи можна виключити росію з організації, членом якої вона не є?

Чи можна тепер позбавити росію представництва у найголовнішій інституції світу, яка відповідає за міжнародний мир і безпеку? Безумовно, це буде непросто здійснити. Однак у міжнародній практиці вже був успішний прецедент, який має стимулювати наших дипломатів до більш активних дій.

Йдеться про справді революційну резолюцію Генеральної асамблеї ООН 2758, ухвалену ще у 1971 році «Відновлення законних прав Китайської Народної Республіки». Резолюцією було виключено Китайську Республіку (контролює острів Тайвань після перемоги комуністів у китайській громадянській війні) з ООН та позбавлено її місця постійного члена Ради безпеки. Звісно, передувала цьому тривала та потужна дипломатична робота КНР, якій вдалося здобути підтримку більшості країн світу.

Українські дипломати цілком могли би взяти на озброєння досвід китайських колег та ініціювати припинення членства росії в ООН, внісши відповідний проєкт резолюції на розгляд Генеральної асамблеї.

Які саме аргументи може використати при цьому Україна?

По-перше, вже згадане порушення процедури приймання членів організації. Так, згідно з п. 2 ст. 4 Статуту ООН приймання будь-якої держави в члени організації здійснюється постановою Генеральної асамблеї за рекомендацією Ради безпеки. Про жодне правонаступництво (як у випадку рф та СРСР) у Статуті не йдеться. А отже, повідомлення росією Генерального секретаря щодо продовження членства СРСР в ООН суперечить процедурі вступу країни до ООН відповідно до Статуту організації.

По-друге, згідно з п. 1 ст. 4 Статуту ООН держави – члени ООН мають відповідати критерію миролюбності. Наскільки «миролюбною» є російська федерація, ми бачимо на прикладах України та Сирії. Отже, згідно зі ст. 6 Статуту ООН росія може бути виключена з ООН Генеральною асамблеєю за рекомендацією Ради безпеки ООН як член організації, що систематично порушує її принципи. (Тут, звісно, треба розуміти, що Радбез ООН, у якому право вето має росія, за таку рекомендацію, найімовірніше, не проголосує. Але складно не означає неможливо.)

І зрештою, по-третє, згідно зі стст. 23-24 Статуту ООН російська федерація як постійний член Ради безпеки поділяє відповідальність за міжнародний мир і безпеку. Натомість, і свідком цього є увесь світ, росія є головним розпалювачем воєнних настроїв. Саме від її бомб та снарядів гинуть десятки тисяч людей в країнах, у яких вона ось уже котрий рік здійснює агресію. Водночас своє місце у Радбезі ООН росія, замість підтримки справи миру, використовує лише з метою протидії мирному процесу, блокуючи за допомогою права вето всі резолюцій, які мають на меті відновити безпеку в Україні та Сирії.

Російська агресія створила безпрецедентний виклик для української державності.

Водночас це дає Україні можливість максимально залучити потенціал ООН, щоб спробувати виправити історичну помилку, допущену після розпаду СРСР. Від успіху України в цьому напрямі буде залежати не лише швидше досягнення миру в Україні, повернення окупованих у 2014 році територій Донбасу і анексованого Криму. Фактично Україна має шанс врятувати тисячі життів у різних гарячих точках світу, зупинивши агресора, який сьогодні відчуває свою безкарність, користуючись незаслуженим імунітетом, наданим йому Організацією Об’єднаних Націй.

Наслідками для країни-агресора стане політичний, дипломатичний та економічний занепад. Виключення росії з ООН призведе до:

  • припинення захисту прав людини з боку ООН,
  • захисту у випадку нападу на росію іншою країною,
  • втрати поваги та підтримки росії.

У російській записці до низки дипломатів зазначається, що підтримка ініціативи щодо виключення росії, утримання чи неучасть у голосуванні буде розцінюватися як «недружній жест».

Отже, головним  наслідком для росії стане те, що вона не зможе не тільки розраховувати на підтримку, допомогу чи захист (вони упродовж усього часу росії не були потрібні). Головним досягненням стане позбавлення росії як основного світового агресора важелів впливу на світовий правопорядок та індульгенції на агресію під виглядом миру.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA