Перший пішов, або Як жомова яма стала підставою для подання першого позову САП про цивільну конфіскацію

В юридичній науці існує таке поняття, як «мертві норми права», під якими розуміються норми права, які існують, проте з тих чи інших причин не застосовуються, тобто відсутня реалізація на практиці норм права, які закріплено в законодавстві. Законом України від 31.10.2019 № 263-IX  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» до Розділу ІІІ ЦПК України було введено нову главу 12 «Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави» та внесено зміни до інших законодавчих актів, якими було впроваджено нове для українських посадовців поняття цивільної конфіскації.

У літературі появу цивільної конфіскації пов’язують ще з британським морським правом ХVІІ століття, вона  застосовувалась до торгових суден, які порушували правила морського права під час заходу до портів Туманного Альбіону. Водночас сучасна цивільна конфіскація набула свого розвитку в загальному праві США як механізм протидії наркоторговцям. Найчастіше правоохоронним органам США було складно довести вину того чи іншого торговця в кримінальному процесі, натомість була можливість конфіскувати майно, коли особа, що підозрювалась у наркоторгівлі, не могла довести, звідки в неї те чи інше, здебільшого дуже цінне, майно (маєтки, дорогі авто та інші предмети розкоші).

У законодавстві відсутнє поняття цивільної конфіскації, проте із законодавчих норм та літератури можна вивести таке визначення поняття цивільної конфіскації (визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави) – це право держави шляхом подання цивільного позову конфіскувати майно посадовця, який не може пояснити, з яких джерел він його отримав, при цьому не звинувачуючи його у вчиненні будь-якого злочину, в результаті якого він отримав ці гроші.

Після прийняття Закону України від 31.10.2019 № 263-IX  більш ніж півтора року у фахових виданнях багато обговорювали запровадження нового інституту й дискутували про цивільну конфіскацію, проте будь-якої практичної реалізації відповідних норм не було. Однак 20 травня 2021 року вітчизняні інтернет-ЗМІ вибухнули новиною – САП заявлено перший позов про цивільну конфіскацію! Норми права, які майже два роки були мертвими раптово ожили і дякувати за це маємо науковцю, який не тільки успішно захистив кандидатську дисертацію, але й водночас успішно провадить бізнес, який зміг заробити 1,2 млн грн від здавання в оренду об’єкта нерухомості (жомової ями). Згідно з інформацією, наявною на сайті “Судова влада України”, відповідний позов було подано до одіозного народного депутата й “науковця” Киви І.В. Справі було надано № 991/3401/21 та відповідно до автоматизованого розподілу визначено склад суду, що буде розглядати позов, до якого ввійшли такі слідчі судді: головуючий суддя Воронько В.Д., судді – учасники колегії Біцюк А.В. та Широка К.Ю.  Є всі підстави вважати, що за тим, як буде проходити розгляд цієї справи та яке рішення в ній буде прийнято колегією слідчих суддів, буде стежити вся юридична спільнота, а також дуже багато посадовців і чиновників, які не можуть пояснити джерело походження своїх статків. Прийняття рішення про задоволення позову в цій справі буде свого роду запуском процесу подання аналогічних позовів до інших чиновників.

У процедурі звернення з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави слід виділити такі особливості: (1) цивільний позов подається прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Спеціалізованого антикорупційного суду, а не до суду загальної юрисдикції; (2) представництво держави в суді здійснюють прокурори Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора; (3) справи розглядаються у складі трьох слідчих суддів; (4) суд приймає рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони, що схоже зі стандартом доказування вірогідності доказів у господарському процесі, який з 17.10.2019 було впроваджено шляхом зміни ст. 79 ГПК України; (5) позовна давність за такими позовами становить чотири роки замість звичайної трирічної; (6) активи відповідачів, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави.

З огляду на вказані особливості можна казати про те, що в новій категорії справ у спорах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави має місце певний процесуальний мікс – поєднання стандартів доказування, притаманних кримінальному та цивільному процесам. Досить цікавим у цьому контексті є доповнення КПК України статтею 88¹, за якою докази, отримані від відповідача в позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не може бути використано на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень. Тобто цією статтею законодавець розмежував докази, отримані в кримінальному провадженні та в цивільному провадженні.

До того ж у справах про цивільну конфіскацію (на відміну від кримінального процесу, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування порівну розподіляється між сторонами. Тобто коли слідство не в змозі довести винуватість особи у вчиненні корупційного правопорушення в кримінальному процесі, то є можливість перевести спір у «цивільну площину», де посадовець повинен буде доводити правомірність набуття прав на те чи інше майно.

Наскільки дієвим і справедливим буде механізм цивільної конфіскації  та чи зможуть прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури довести свої позови в суді, покажуть час і практика розгляду справ нової категорії, початок формування якої було щойно закладено завдяки “науковцю” та володарю жомової ями. Будемо слідкувати за перебігом розгляду справи та очікуємо, що подання нових позовів про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави – лише питання часу.

Автор: Опанасенко Анатолій, юрист АО «Юрлайн»