Видавництво 
25-26 травня у столиці Польщі пройшов Перший юридичний форум «ЄС — Східне партнерство». Цього року сесії мали доволі спеціалізований характер, зібравши понад 70 спікерів та більш ніж 130 учасників. Водночас контекст війни та її наслідків –— ключовий лейтмотив переважної більшості дискусій.
Ідеолог форуму Ярослав Романчук, керуючий партнер EUCON Legal Group, вдало розвинув традиції форуму юридичних радників регіону Європа – Кавказ – Азія (ЕСА), започаткованого Іриною Паліашвілі ще в далекому 2006 році, коли раз на рік представники юридичної професії з різних країн мають можливість зустрітись заради професійних дискусій, нетворкінгу та налагодження співпраці.
Ірина Паліашвілі, президент RULG — Ukrainian Legal Group, відзначила, що повністю підтримує нову назву регіону — Східне партнерство, подякувавши організаторам за продовження ідеї задля відновлення зв’язків серед юристів регіону. Крім того, вона наголосила, що Польща стала справжнім хабом для юридичної спільноти, приймаючи велику кількість професійних заходів міжнародного значення.
«Наразі ми спостерігаємо організовану кампанію з боку російських юристів та їх прихильників проти санкцій. Нещодавно я була в Лондоні, де проходив міжнародний тиждень з вирішення спорів, та була шокована, адже в перший же день, одразу після відкриття заходу, відбулась панель, на якій були присутні виключно російські юристи і жодного спікера з іншою точкою зору. Ми почули цинічні заяви про верховенство права та доступ до правосуддя, де вони виставляють себе жертвами ситуації. Жодного слова про те, що саме спричинило запровадження санкцій», — наголосила пані Паліашвілі.
Ще одне велике питання — звідки будуть йти кошти на відновлення України, адже має бути фонд компенсацій та репарацій, створений за рахунок російських суверенних активів та заморожених активів олігархів, які фактично спонсорували війну. В цій сфері є декілька трендів. Уже є прецеденти щодо приватних активів, зокрема в Канаді та США, коли заарештовані активи російських олігархів передано в Україну. Що ж стосується шляхів вилучення російських суверенних активів, з боку юридичної спільноти робляться зусилля для розробки відповідних механізмів.
«І нарешті, велика тема — відбудова України, в якій всі юристи-практики візьмуть участь. Але перед тим ми маємо перемогти, зокрема, і на юридичному фронті», — підсумувала Ірина Паліашвілі.
Міжнародні санкції
Одна із ключових панельних дискусій форуму очікувано стосувалась міжнародних санкцій та їх наслідків, впливу на міжнародну торгівлю та репутацію компаній.
Робін Барнет, керівник міжнародної стратегії, британський дипломат (Business Intelligence Club (Велика Британія), зазначив, що не варто недооцінювати кампанію з дезінформації, що пропагується рф та її поплічниками, оскільки вона є набагато більш ефективною, ніж більшість із нас собі уявляє.
Перелік підсанкційних персон та бізнесів різниться. Зокрема, у Великій Британії — фокус на заможних росіянах, які мають там активи. Інша сфера, яка потребує уваги, — визначення контролю та власності. «Це в наших інтересах, що в Сполученому Королівстві та в ЄС є визначення контролю, адже це дає змогу спіймати тих, хто намагається обійти санкції», — зазначив дипломат. У будь-якому разі ефект від санкцій вимагає часу, терпіння та неухильності їх виконання.
Петро Костів, керуючий партнер, Kostiv & Associates, P.C. (США), зазначив, що з початку вторгнення Сполучені Штати запровадили понад 2,5 тис. санкцій проти рф.
«Багато росіян, хто приходить до нашого офісу, кажуть: “Ми ненавидимо путіна та все, що росія робить щодо України”. І це єдине, що вони можуть сказати, якщо хочуть залишитись жити у США».
Відповідаючи на запитання модератора панелі Ярослава Романчука щодо обмежень у наданні юридичних послуг, він зазначив, що американським адвокатам прямо не забороняється представляти російських клієнтів у США. Але, якщо клієнт попросить допомогти йому створити компанію, щоб, наприклад, сховати активи, це буде суворо покарано владою США.
Сергій Молібог, партнер Angles AG (Швейцарія), звернув увагу, що нейтралітет Швейцарії (якому вже понад 200 років) не означає пасивність, а радше говорить про незалежність. Так, на здивування багатьох, Швейцарія долучилась до санкцій 28 лютого минулого року, тобто через 4 дні з початку війни. Останній, десятий, пакет санкцій ЄС був фактично скопійований (як і попередні пакети) та прийнятий у березні цього року.
На додаток, пан Молібог порушує важливе питання впливу санкцій на реальне життя: «Ми спостерігаємо, що поведінка росіян за межами рф, коли вони поводили себе як «королі Всесвіту», стрімко стала більш стриманою та скоромною. Санкції змінюють поведінку, ментальність, вчинки — це дуже важливо».
У cекторі адміністративних послуг діє заборона на обслуговування російських громадян, якщо в них немає громадянства або президенства ЄС або Швейцарії. «Я бачив історії, коли росіяни не могли орендувати яхту чи літак. Я знаю банки які добровільно припинили надавати банківські послуги росіянам, навіть якщо це прямо не вимагається законодавством. Тобто, незважаючи на втрату частину бізнесу, питання цінностей переважає втрату грошей. І величезний приватний сектор може зробити набагато більше добровільних кроків у цьому напрямку», — зазначив Сергій Молібог.
Світлана Романова, директорка з правового забезпечення “Метінвест Холдингу”, закликала аудиторію робити власний усвідомлений вибір: «Світ змінився — він став маленьким. Це питання нашої спільної безпеки. І від вибору кожної окремої особистості залежать позиції бізнесів, урядів, політики держав. Кожен із нас залучений в цю війну. Можливо, не на полі бою, але в аспекті купувати російські товари чи ні, дозволяти їм обходити санкції, промовчати, коли хтось каже, що санкції це погано».
За словами пані Романової, холдинг відмовився від роботи з російським постачальниками, що вилилось у мільйонні збитки: «Комплаєнс — це дуже комплексний та дорогий процес. Щодня наша система перевіряє контрагентів, з якими ми працюємо, зупиняючи угоди з тими, хто викликає підозру. Ми відмовились від співпраці з низкою великих компаній. Але ми маємо платити, щоб виграти війну».
Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, розповів, що до 2014 року в Україні взагалі не було законодавство про санкції. Воно з’явилось як відповідь спочатку на гібридну війну, а потім на повномасштабну військову агресію. Так, зараз Україна є чемпіоном щодо впроваджених санкцій — більш ніж 5,6 тис. обмежень. Якщо зайти на сайт НАЗК, яке адмініструє реєстр спонсорів війни, там показано, які компанії підпадають під дію санкцій і яким чином потрапляють в цей реєстр.
«В Україні немає регіонів, які б не постраждали від війни, — зазначив пан Максименко. — Наразі ми працюємо над фіксацією збитків завданих українському та іноземному бізнесу, водночас маємо проблеми щодо доступу до деяких територій, зокрема для збору доказів».
«Сезон полювання» на російські активи
Відкриваючи панель про розшук, арешт, конфіскацію та передання російських активів як спосіб компенсації за завдані збитки, Дмитро Таранчук, директор з юридичної підтримки «Фармак», навів обрахунки Київської школи економіки відносно шкоди, заподіяної агресією рф. Збитки, завдані українській інфраструктурі, оцінюються у 100,5 млрд дол. США, а житловим будівлям — близько 50 млрд дол. США.
Антон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, підкреслив, що наразі стоїть два важливі питання. Перше — відповідальність за акт агресії проти України; друге — питання компенсацій та репарацій. Зокрема, мова йде про російські активи як ключові джерела таких виплат.
Україна наполегливо працює над встановленням міжнародного компенсаційного механізму, який має включати такі елементи, як реєстр збитків, компенсаційна комісія, компенсаційний фонд.
«Цей механізм може базуватись на міжурядовому міжнародному договорі, адже ми розуміємо, що рішення, які застосовувались раніше в історії, зокрема в ситуації Ірак – Кувейт, базувались на резолюції Ради безпеки ООН. Оскільки ми не маємо змоги отримати таку резолюцію зараз, міжурядовий міжнародний договір — найкращий з можливих варіантів», — зазначив Антон Кориневич.
Одне з останніх досягнень на цьому шляху — створення реєстру збитків на саміті Ради Європи у Рейк’явіку, який буде розміщено в Гаазі. Очікується, що він розпочне свою роботу вже в серпні цього року.
Андрій Пасічник, начальник відділу повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції України, підкреслив, що юридична процедура конфіскації майна — це новий інститут для України, а аналогічні механізми раніше існували лише в США. Під час їх розробки намагались врахувати практику ЄСПЛ, заклавши відповідні запобіжники в нормативну конструкцію. Перший — це військовий стан, протягом якого можна вчиняти дії щодо конфіскації російських активів. Другий — перед початком конфіскації активів РНБО має накласти санкцію на певну юридичну або фізичну особу задля замороження активів, що вводиться в дію указом Президента. Далі Міністерство юстиції може готувати позовну заяву до Вищого антикорупційного суду, в якому попросити накласти другу санкцію, яка полягає в стягненні у власність України. Відповідно, це абсолютно повноцінна судова процедура.
Професорка Інституту юридичних досліджень Польської академії наук Ганна Кучиньска представила польське технологічне рішення Project Sunflowers. Так, 19 травня цього року було запущено цифрову базу даних, де кожна жертва та свідок може в електронній формі подати докази щодо злочинів рф та заподіяної шкоди. Це буде так званий польський реєстр збитків, який є ініціативою юристів з різних країн ЄС. «Як тільки база буде заповнена інформацією, державні органи, які її потребуватимуть, зможуть звернутись до нашої фундації та отримати доступ», — зазначила експерт.
Польські прокурори беруть участь у спільній команді країн ЄС із розслідувань, в якій також представлені Україна та ICC. При цьому, за словами пані Кучинської, проблема в кримінальному розслідуванні полягає в тому, що про заморозку та конфіскацію російських активів можна говорити лише тоді, коли є злочинець і встановлена індивідуальна відповідальність. Це розслідування не може бути спрямовано проти держави рф. Окрім того, вона звернула увагу, що компенсації мають йти саме від сторони обвинувачення, а в справах військових злочинів та злочинів проти людяності злочинці зазвичай не мають активів. Тому варто розглянути механізм, встановлений Міжнародним кримінальним судом, коли було створено спеціальний цільовий фонд для постраждалих, який формується з внесків країн членів ICC.
Тарас Вавринчук, старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини (Франція), запропонував розглянути два сценарії ролі ЄСПЛ. Перший — порушення до 16 вересня 2022 року, коли відсутність співпраці зі сторони відповідача не знімає з суду можливість розгляду справи по суті. Другий сценарій — коли порушення сталися після цієї дати і Конвенція більше не застосовується щодо рф, але компенсація може розглядати крізь національний чи наднаціональний механізм в країні, що є стороною Конвенції.
Розглядаючи практику міждержавних справ, пан Вавринчук навів так званий кримський кейс, в якому ЄСПЛ визначив часовий період, в який рф здійснювала контроль над Кримом, мала відповідну юрисдикцію та несла відповідальність за те, що відбувалось на цій території згідно з Конвенцією. Це проміжне рішення, яке надає можливість розглядати відповідні позови по суті. Другий міждержавний кейс складається з декількох позовів (урядів України та Нідерландів) стосовно порушення прав людини та руйнування об’єктів власності, в якому також є проміжне рішення про прийняття справи до розгляду. Рф є відповідальною за ці території, оскільки здійснювала на них контроль.
Також зараз ЄСПЛ має справу, що стосується російської агресії безпосередньо в лютому 2022 року за позовом уряду України, та додатково більш ніж 7000 індивідуальних позовів, що стосуються подій починаючи з 2014 року. «Сподіваюсь, що попередні рішення в міждержавних справах, які встановили контроль рф над відповідними територіями, нададуть можливість розглядати скарги», — зазначив він.
Другий день форуму організатори присвятили питанням управління юридичною фірмою та маркетингу, впливу цифрової трансформації та технологічних рішень, управлінню людським капіталом.
Вплив диджиталізації
Розмірковуючи про вплив цифрової трансформації на ринок юридичних послуг, Ольга Усенко, редактор спеціальних проєктів видавництва «Юридична практика», звернула увагу міжнародної аудиторії на загальнонаціональні українські ініціативи останніх років. Зокрема, мова йде про введення в дію трьох модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме – електронного кабінету, електронного суду та підсистеми відеоконференцзв’язку. Звісно, це впливає на судову практику та навіть зменшує клієнтські витрати в разі використання погодинної оплати. Друга важлива ініціатива — диджиталізація так званих комодитизованих юридичних послуг, які стали доступні в режимі онлайн у застосунку “Дія”, що було і є винятково важливим у часи війни.
Коментуючи вплив диджиталізації на юридичний маркетинг в Україні, пані Усенко зазначила, що під час війни традиційні інструменти, як, зокрема, друкована продукція, перебувають на паузі. Саме диджитал-комунікації використовуються щодо як маркетингу фірм, так і інформування широкої іноземної аудиторії стосовно подій та наслідків агресії.
Марчін Дурлак, керуючий партнер та засновник, IMD Solicitors LLP (Велика Британія), розповів, що його перші клієнти прийшли саме завдяки диджитал-маркетингу, в який він інвестував із самого початку 17 років тому. Багато років фірма інвестує в SEO, таргетуючи певні ринки та здійснюючи маркетингові комунікації кількома мовами.
«Ми використовуємо зовнішні спеціалізовані платформи, імейл-маркетинг, різноманітні нагороди задля створення віртуальної візитівки бізнесу, підтримки репутації», — зазначив пан Дурлак.
Окрім того, наразі має місце такий цікавий тренд: з лібералізацією ринку, коли власниками юридичного бізнесу стають неюристи, вноситься зовсім інший підхід до маркетингу та управління.
Майк Городецький, CEO, Indi Vision (Велика Британія), зазначив, що згідно з дослідженням Deloitte 81% споживачів роблять попереднє дослідження, перед тим як обрати підрядника. Тобто без присутності в інтернеті ви просто невидимі для нових клієнтів. 70% споживачів віддають перевагу успішному кейсу, а не бренду. Тому варто дозволити вашому клієнту говорити про вас іншим потенційним клієнтам. Публікація успішного кейсу через диджитал-канали, звісно, з дозволу клієнта, може забезпечити конверсію понад 50%.
LEGAL TECH на службі у юристів
Коментуючи практичні аспекти інноваційних рішень, Олена Тарасенко, юристка OLX Ukraine, доповіла, що в роботі інхаусів наразі використовується два інструменти — Jira та Confluence database. Jira, яка широко використовується IT-компаніями, була пристосована до потреб юридичної служби, зокрема для запитів команди як в України, так і в інших юрисдикціях. Також зручним виявився функціонал для трекінгу та моніторингу робочого навантаження на окремого юриста, звітності та оцінки діяльності команди, а також вдосконалення внутрішніх комунікацій. База даних Confluence застосовується також як трекер проєктного менеджменту, додаючи транспарентності внутрішнім комунікаціям.
Пшемислав Полянські, ALK, директор із розвитку бізнесу C.H. Бек (Польща), вважає, що юридична спільнота рано чи пізно зіткнеться із ситуацією, коли штучний інтелект буде генерувати кваліфіковані відповіді на юридичні запити. Але цьому має передувати велика кількість високоякісних публікацій, документів, справ, коментарів у вільному доступі в інтернеті, адже той самий ChatGPT акумулює контент із кіберпростору.
Тетяна Свентозельська, партнер, керівник практики інтелектуальної власності EUCON Legal Group, підкреслила, що в базах даних, в яких здійснюються патентні пошуки та пошуки за зображеннями, вже імплементований штучний інтелект.
Окрім того, в Україні поступово адаптується законодавство. Вже прийнятий новий закон про авторське право і суміжні права, в якому, зокрема, визначено, що майнові права на твори, згенеровані програмою, можуть належати фізичній особі у випадку, коли це не скопійовано, а саме згенеровано. Втім, за її словами, наразі практика у світі склалась таким чином, що більшість відомств відмовляє у реєстрації авторських прав на твори, які були згенеровані штучним інтелектом.
Практика диджиталізації галузі рухається вперед. «Завдяки штучному інтелекту колеги змогли зробити проєкт патентної заявки, саме проєкт документа, який можна використовувати як базу. Це дає досить суттєву економію часу патентного повіреного», — зазначила вона.
Окрім того, український Національний офіс інтелектуальної власності анонсував, що невдовзі через застосунок “Дія” можна буде подавати запит на реєстрацію авторських прав.
Олена Васильєва, керівниця відділу маркетингу правових інформаційних продуктів “ЛІГА ЗАКОН”, відзначила, що продуктів для юристів є дуже багато. Юристи мають різноманітні завдання, залежно від того бізнесу, де вони працюють. «Якщо ми говоримо саме про інформацію, то юрист в Україні має використовувати для роботи 1,5 млн документів правого поля, які постійно змінюються, понад 100 млн судових рішень, 6,5 млн даних про юридичних осіб та компанії. Ця інформація може бути щодня необхідна. Юрист має багато розрізнених завдань, і ми мали об’єднати в рамках одного рішення і надати можливість споживачам працювати саме з тим обсягом інформації та рішеннями, які йому потрібні, – сказала вона. – Саме цінність і розвиток ми бачимо у поєднанні різних потоків інформації, які пов’язані між собою. Коли ми перевіряємо контрагента, нам цікаво подивитись щодо нього судові рішення, податкові, фінансові, санкційні дані». Тому майбутнє і розвиток полягає в поєднанні потоків інформації, використання штучного інтелекту, щоб закривати рутинні потреби юриста, надаючи можливості для аналітичної роботи.
Людський капітал в юридичному бізнесі
Александр Болквадзе, керуючий партнер, BLC Law Office (Грузія), поділився досвідом щодо пошуку та утримання персоналу. З цим виникають певні труднощі, і особливо це стосується покоління Z, адже з ними набагато важче працювати, ніж, наприклад, з так званими мілленіалами. Саме це викликає перестороги у роботодавців: чи варто наймати юристів після університету, для яких це перше місце роботи.
Рустам Колесник, генеральний директор видавництва «Юридична практика», наголосив, що в середньому будь-яка юридична компанія в Україні втратила щонайменше 30% заробітку за 2022 рік: «Немає жодної практики, яка б не впала. Власники юридичних фірм заявляли про фінансову міцність щодо виплати заробітної плати — від 3 місяців до 1 року. Але зараз війна йде вже 15 місяців. Велике питання, чи повернуться до України ті жінки, які виїхали і перебувають уже понад рік за кордоном. Це великий відтік кваліфікованих кадрів». Водночас зрозуміло і те, що розвиток юридичної практики прямо залежить від характеру бойових дій.
«Важко наразі сказати, як ті керуючи партнери, що розпустили людей і виїхали з країни, повернуться до роботи. Ті партнери, які залишились у країні, підтримують рівень віри своїх людей, розвивають перспективні практики та показують піклування про колектив, знаходять порозуміння, попри психологічну втому від війни».
«Виникає запитання, яке саме лідерство потрібне зараз: емпатичне, з людським обличчям, з підтримкою. Таке лідерство має бути тут і зараз, поруч, не онлайн чи на відстані, воно не може реалізуватися з іншого культурного або безпекового середовища», — погодилася Світлана Романова, додавши, що лідерство не завжди приходить із позицією.
За три роки після ковіду в Польщі відбулася справжня революція щодо трудового законодавства, work-life balance та віддаленої роботи. За словами Магдалени Собонь-Стасяк, Compliance Оfficer, старшого юрисконсульта ArcelorMittal Poland S.A. (Польща), якщо б не було досвіду пандемії, було б украй складно впровадити всі нововведення в роботу. Наразі компанія мотивує людей приходити в офіс, використовує психологічну підтримку, тренінги, тімбілдинги. За її словами, зараз у працівників є розуміння, що 2 дні вони працюють віддалено, 3 в офісі, і відповідно, можуть ефективно спланувати свій час.
«Ми маємо планувати наші команди, і це стосується не лише наймання та адаптації. Персонал треба розвивати, відкриваючи потенціал та додаткову цінність, яку може принести працівник команді. І якщо це дає результат, то і ми отримуємо глибоке задоволення від вправно виконаної роботи», — підсумувала Світлана Романова.
Завантажується ...
