Апеляційна палата ВАКС в ухвалі від 23 грудня 2022 року у справі № 991/6233/22 дійшла такого висновку:
«Правильним, на переконання колегії суддів, є й висновок слідчого судді про продовження існування ризику перешкоджання Особа_1 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв’язки з представниками правоохоронних органів, бізнес-структур, суб’єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином — шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності».
Тобто колегія суддів Апеляційної палати ВАКС, як і слідчий суддя ВАКС, встановила у своїй ухвалі, що зв’язки з представниками правоохоронних органів України — це ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. А саме шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вчинити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Тобто закон зобов’язує слідчого суддю надати оцінку можливості дій саме підозрюваного чи обвинуваченого, а не третіх осіб. Вийшовши за межі КПК України, окрім оцінки можливих дій підозрюваного чи обвинуваченого, слідчий суддя / колегія суддів надають оцінку ще можливим діям представникам правоохоронних органів України. Тобто, на думку поважних колег, сама лиш праця у правоохоронних органах є такою рисою особи, що свідчить про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження.
По-перше, доходячи цього висновку, слідчий суддя / колегія суддів вийшли за межі КПК України, надали оцінку можливим діям третіх осіб, які, на погляд суду, дійсно можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження.
По-друге, у такому висновку явно порушено презумпцію невинуватості щодо цих третіх осіб, а саме ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.
По-трете, ця теза є явним порушенням ст. 24 Конституції Україні («Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом»), бо ця теза відокремлює правоохоронців від інших громадян України за ознаками працевлаштування та принижує їх людську гідність. А згідно зі ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності.
По-четверте, ця теза є порушенням ст. 129 Конституції України, де зазначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом…
По-п’яте, це ставлення до представників правоохоронних органів, бізнес-структур, суб’єктів, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування України, є, на мій погляд, таким, що принижує честь та гідність нашої держави.
© Юридична практика, 1997-2023. Всі права захищені
Пожалуйста, подождите…