Перебіг строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану — PRAVO.UA Перебіг строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Перебіг строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану

Перебіг строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану

  • 15.04.2022 13:48
перебіг строків
Микола ПОТОЦЬКИЙ,  радник «Дубинський і Ошарова», д.ю.н., адвокат, патентний повірений 

Всіх хто опікується питаннями охорони інтелектуальної власності (ІВ), цікавить запитання: чи переривається перебіг строків, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності (ПІВ), в умовах воєнного стану? Шукаючи відповідь на це запитання, маємо з’ясувати які види строків існують у сфері інтелектуальної власності, які можливості їх продовження та поновлення передбачені законодавством, а також які правові наслідки наступають у разі їх порушення.

Ключові строки

Строки для сфери ІВ є ключовою категорією, оскільки їх недотримання призводить до втрати права на вчинення дій в процедурах набуття прав, припинення чинності прав ІВ, значних фінансових витрат в процедурах відновлення прав, втрати права заперечити проти заявки інших осіб, а також до втрати права подати заяву про визнання недійсними прав в адміністративному чи судовому порядках.

Кожна дія у сфері інтелектуальної власності обумовлена необхідністю дотримання строків, визначених законодавством. Умови дотримання відповідних строків мають свою специфіку, яка обумовлюються об’єктом права інтелектуальної власності (ОПІВ) та особливим регулюванням, встановленим міжнародними та національними актами.

На прикладі охорони прав на торговельні марки розглянемо аспекти перебігу відповідних строків, правила їх подовження та відновлення, а також правові наслідки недотримання.

Збір за подання заявки

Відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (Закон про торговельні марки) за подання заявки сплачується збір. Цей збір сплачується до дня спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Зазначений строк належить до продовжуваних, тобто таких щодо яких закон передбачає процедуру продовження.

Дата подання заявки

Реєстрація прав на торговельну марку передбачає процедуру встановлення дати подання заявки. Ця дата є важливою, оскільки саме з неї, як правило, починається перебіг строків чинності майнових ПІВ.

Законом про торговельні марки встановлено, що у разі невідповідності матеріалів заявки встановленим вимогам, заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність буде усунута протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання НОІВ (Національний орган інтелектуальної власності, функції якого виконує Державне підприємство «Український інститут інтелеткуально власності») виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення (пункт 11 статті 10 Закону).

Зазначений строк належить до непродовжуваних та невідновлюваних.

Дата пріоритету

Не менш важливою за дату подання заявки є дата пріоритету. За наявності правових підстав, саме з дати пріоритету, а не з дати подання заявки, починається дія майнових ПІВ. Законодавство визначає два види пріоритету: конвенційний та виставковий. Конвенційний пріоритет дозволяє встановити пріоритет прав (першість у поданні заявки) на підставі заявки, поданої до будь-якої країни-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, у разі подання наступної заявки протягом шести місяців. Виставковий пріоритет встановлюється за аналогічним принципом, однак замість подання заявки у відповідній країні, береться до уваги факт експонування товару (послуги), позначеного торговельною маркою, на офіційній міжнародній виставці в країні-учасниці Паризької конвенції.

Пункт 3 статті 9 Закону про торговельні марки визначає, що заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

Зазначений строк належить до непродовжуваних та невідновлювальних.

Подання додаткових матеріалів

У процедурах реєстрації прав НОІВ може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення. Якщо заявник не подає додаткові матеріали в установлений строк, заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Якщо, незважаючи на вжиття заявником належних заходів, строк подання додаткових матеріалів пропущено, але протягом шести місяців від спливу цього строку подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання, права заявника щодо заявки відновлюються (пункт 6 статті 10 Закону про торговельні марки).

Цей строк належить до відновлювальних, оскільки закон надає можливість не лише продовжити ці строки, подавши клопотання та сплативши збір, але й передбачає процедуру відновлення прав.

Заперечення проти заявки

Внаслідок реформи 2020 року процедура реєстрації прав на торговельні марки стала відритою, оскільки передбачається обов’язкова публікація відомостей про заявку на торговельну марку. Протягом трьох місяців від дати публікації цих відомостей будь-яка, особа може подати до НОІВ мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в них позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом. За подання заперечення сплачується збір (абзац перший пункту 8 статті 10 Закону про торговельні марки).

Заявник вправі повідомити НОІВ про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Для власника міжнародної реєстрації зазначений строк становить три місяці від дати відправлення НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ повідомлення про попередню відмову в наданні правової охорони разом з копією заперечення.

Зазначені строки належать до непродовжуваних та невідновлюваних.

Попередній висновок НОІВ

Процедура реєстрації прав на торговельну марку передбачає обов’язок НОІВ направити заявнику обґрунтований попередній висновок, якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової. Строк подання відповіді на висновок становить два місяці від дати одержання висновку. Якщо заявник не подає відповідь в установлений строк, заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.

Строк подання відповіді продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо, незважаючи на вжиття заявником належних заходів, строк подання відповіді пропущено, але протягом шести місяців від спливу цього строку подано відповідне клопотання разом з додатковими матеріалами та сплачено збір за його подання, права заявника щодо заявки відновлюються (пункт 6 статті 10 Закону).

Цей строк належить до відновлювальних, оскільки закон надає можливість не лише продовжити, але й передбачає процедуру відновлення прав.

Оскарження рішення за заявкою

Процедура експертизи заявки завершується прийняттям НОІВ рішення про видачу або про відмову у видачі свідоцтва. Закон про торговельні марки надає можливість оскаржити це рішення НОІВ у судовому порядку або до Апеляційної палати.

Оскаржити рішення НОІВ до Апеляційної палати є важливим способом захисту прав, оскільки дозволяє це зробити до видачі свідоцтва, тобто не допустити реєстрації конфліктних прав. Також, адміністративна процедура оскарження рішення є менш затратною за часовими та фінансовими ресурсами у порівнянні з процедурою оскарження прав у судовому порядку.

Закон про торговельні марки встановлює строк у два місяці від дати одержання рішення НОІВ на подання відповідного заперечення до Апеляційної палати. Для власника міжнародної реєстрації зазначений строк становить три місяці від дати надсилання НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ відповідного рішення. В цей же строк, має бути сплачено збір за подання заперечення.

Зазначені строки належать до непродовжуваних та невідновлювальних.

Чинність майнових прав

Як відомо строк чинності майнових прав ІВ на торговельну марку становить 10 років з правом його продовження необмежену кількість разів. Водночас, у разі несплати збору за продовження строку дії свідоцтва, дія прав припиняється.

Закон про торговельні марки встановлює процедуру продовження прав: клопотання та збір мають надійти до НОІВ до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом шести останніх його місяців. Збір може бути сплачено, а клопотання – надійти до НОІВ протягом шести місяців після встановленого строку. У цьому разі розмір зазначеного збору збільшується на 50 відсотків. Зважаючи на те, що законом надана можливість продовжити строк подання клопотання та сплати збору за продовження дії свідоцтва, зазначений строк належить до продовжуваних.

Отже, можемо резюмувати, що національне законодавство містить три категорійні строків:

1) продовжувані, тобто такі, щодо яких закон передбачає процедуру продовження;

2) відновлювальні, тобто такі, щодо яких закон надає можливість не лише продовжити, але й передбачає процедуру відновлення прав;

3) непродовжувані та невідновлювальні, тобто такі, щодо яких закон не передбачає процедуру продовження або відновлення.

Недотримання строків

Правові наслідки недотримання зазначених строків різняться залежно від обставин та правовідносин: в одних випадках заявка (заперечення) вважається неподаною, в інших – вважаться відкликаною. В будь-якому випадку, очевидно, що недотримання установленого строку призведе до втрати прав. При цьому, часто ця втрата є невідновною, оскільки за цей час інша особа може подати заявку на торговельну марку, яка стане перепоною у реєстрації марки, яка була визнана неподаною чи відкликаною.

Загальні умови продовження строків

Законом про торговельні марки встановлено, що умовою продовження (відновлення) строків є подання клопотання та сплата відповідного збору. Строки і механізми сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на ОПІВ, а також розміри зазначених зборів встановлюються Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 (Порядок).

Порядком наразі не встановлені збори за відновлення прав. Це пов’язано з тим, що у 2020 році в Закон про торговельні марки були внесені зміни, якими уточнено процедури реєстрації ПІВ, зокрема, положення про відновлення прав приведено у відповідність до міжнародних актів. Водночас, Порядок не було приведено у відповідність з оновленим законом. Втім, зазвичай, за наявності правових підстав НОІВ відновлює права, незважаючи на термінологічні розбіжності.

Допоміжні заходи

Міжнародними актами, які встановлюють загальні правила щодо процедур реєстрації прав на торговельні марки, є Сінгапурський договір про право товарних знаків та Правила до нього.

Стаття 14 Сінгапурського договору встановлює допоміжні заходи в разі недотримання строків. Так встановлено, що Договірна Сторона може передбачати продовження строку для здійснення дії під час процедури в Установі стосовно заявки або реєстрації, якщо заяву про продовження отримано Установою до закінчення цього строку.

Якщо заявник, володілець або інша заінтересована особа не дотрималися строку (“відповідного строку”) для здійснення дії під час процедури в Установі Договірної Сторони стосовно заявки або реєстрації, Договірна Сторона забезпечує один чи більше із зазначених нижче допоміжних заходів відповідно до вимог, приписаних Правилами, якщо заяву про таку дію подано в Установу:

  1. i) продовження відповідного строку на строк, приписаний Правилами;
  2. ii) продовження процедури стосовно заявки або реєстрації;

iii) відновлення прав заявника, володільця або іншої заінтересованої особи стосовно заявки або реєстрації, якщо Установа визнає, що таке недотримання строків відбулося незважаючи на вжиття належних заходів або, на вибір Договірної Сторони, така затримка була ненавмисною.

Правила встановлюють вимоги до процедур продовження (відновлення) строків.

Аналіз норм Сінгапурського договору та Правил свідчить про те, що вони не місять положень, які б встановлювали додаткові допоміжні заходи у разі недотримання строків у порівняні із Законом про торговельні марки.

Практика НОІВ

НОІВ оприлюднено декілька повідомлень :

  • Про організацію виконання повноважень Національного органу інтелектуальної власності у сфері охорони прав на торговельні марки, промислові зразки, винаходи, корисні моделі, географічні зазначення в умовах воєнного стану;
  • Про організацію роботи в Укрпатенті стосовно державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, в умовах воєнного стану;
  • Про діяльність Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності в умовах воєнного стану;

а також інструкції:

  • з підписання документів, що стосуються подання заявки на реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір;
  • з завантаження документів зі Спеціальної інформаційної системи Укрпатенту (СІС).

Повідомлення про організацію виконання повноважень НОІВ у сфері охорони прав на торговельні марки, промислові зразки, винаходи, корисні моделі, географічні зазначення в умовах воєнного стану, містить розділ «Строки». В цьому розділі НОІВ зазначає, що відновлення прав заявника, власника або іншої заінтересованої особи стосовно заявки або реєстрації у разі недотримання строків відбуватиметься відповідно до національного законодавства та міжнародного законодавства у сфері ІВ за умови подання відповідної заяви.

НОІВ посилається на те, що Торгово-промислова палата України (ТПП) засвідчила «форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1)».

НОІВ вказує, що зазначений лист ТПП може застосовуватися до заявників та власників, адреса місця знаходження чи місця проживання яких зазначена на території України, у разі пропущених строків. Разом з тим НОІВ звертає увагу на те, що таке послаблення строків внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого обов’язку після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Користуючись зазначеними повідомленнями необхідно враховувати, що вони мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Крім того, в зазначених повідомленнях відсутня інформація про їх затвердження.

Строки і пільги у воєнний час

Очевидно, що НОІВ не має повноважень урегулювати всі процедурні проблеми, спричинені військовою агресією російської федерації проти України: поновити пропущені строки, відновити права, надати пільги для сплати зборів тощо.

Охорона прав інтелектуальної власності особливо в цих пекельних умовах, коли забезпечення життя та здоров’я громадян, а також оборона країни є пріоритетними завданням держави, а бізнес змушений організовувати релокацію та опікуватися евакуацією співробітників, є свідченням високого рівня розвитку правової культури в Україні.

Увага до охорони прав інтелектуальної власності в Україні особливо показова, в той час, як країна-агресор демонстративно нехтує правами інтелектуальної власності, заохочує до порушення прав, які належать демократичним та європейським країнам.

Забезпечуючи додаткові можливості для охорони прав у період дії воєнного стану, Україна засвідчує повагу до наших міжнародних партнерів, які надають нам безцінну допомогу, а також закладає фундамент для відновлення національного інноваційного бізнесу, який завдяки правам інтелектуальної власності розбудовуватиме економіку України.

Такі можливості для охорони прав в першу чергу пов’язані зі збереженням строків, протягом яких правовласники можуть реалізувати права, не втратити права на заявки через неможливість вчасно сплатити збори, підготувати та подати мотивовану відповідь чи заперечення, що часто передбачає необхідність проведення ґрунтовних досліджень та збору доказової бази, як-то використання позначення, чи отримання листа-згоди, а інколи і укласти договір про передачу прав на отримання заявки; забезпечити фахове представництво інтересів в Апеляційній палаті тощо.

Саме для створення таких пільгових умов реалізації прав та з метою збереження прав інтелектуальної власності, 1 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану».

Згідно з Законом:

1) з дня введення в Україні воєнного стану, введеного у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, зупиняється перебіг строків для вчинення дій, пов’язаних з охороною ПІВ, а також строків щодо процедур набуття цих прав, визначених спеціальними законами України у сфері ІВ;

2) у разі якщо початок перебігу строку продовження дії свідоцтва на торговельну марку, строку продовження чи підтримання чинності майнових ПІВ на ОІВ припадає на день введення в Україні воєнного стану чи на іншу дату під час дії воєнного стану, відповідна дія вважається вчиненою особою вчасно, якщо вона вчинена не пізніше 90 днів з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану;

3) фізичні особи та/або юридичні особи мають право подати документи (заяви, клопотання, заперечення, відповіді тощо), подання яких передбачено спеціальними законами у сфері ІВ, не пізніше 90 днів з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, без сплати зборів за поновлення, подовження або продовження строків, передбачених цими законами та Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716;

4) передбачені цим Законом правила зупинення перебігу строків не тягнуть за собою зупинення дії свідоцтв, патентів, якими засвідчується виникнення ПІВ відповідно до законодавства, а також відповідних ПІВ. Під час дії воєнного стану встановлені законодавством ПІВ продовжують діяти і реалізуються суб’єктами ПІВ у повному обсязі.

Зазначені положення закону не звільняють правовласників від необхідності вчинити дії з охорони прав, проте надають можливість здійснити належні підготовчі дії, а у разі порушення строків, зберегти права та не понести додаткових майнових втрат.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA