Падіння, яке може вивести на підйом, — результати дослідження ринку М&A в Україні у 2020 році

Відбулася традиційна щорічна презентація комплексного дослідження ринку злиттів і поглинань в Україні — спільного проєкту спеціалізованого авторитетного інформаційно-аналітичного ресурсу Mergermarket (Великобританія) та юридичної фірми Aequo. Цього року захід знову відбувався у рамках онлайн-конференції «M&A in Ukraine: Catching the Rebound», яку було проведено 20 травня 2021 року спільно з виданням «Юридична практика».

Анна Бабич, партнерка Aequo, модератор заходу, представляючи звіт, зауважила, що ще навесні минулого року було враження, що 2020-й завершиться тотальним падінням. А втім показники не опустилися нижче за кризові для сфери 2014—2015 роки, хоча просідання порівняно з 2018—2019 було майже на 40%.

Загалом (з урахуванням критеріїв щодо вартості та строків) вдалося нарахувати 54 завершені угоди в Україні. А от їх вартість — 170 млн – показала падіння на 95 % порівняно з 2019 роком. Це, за словами Анни Бабич, найімовірніше викликано тим, що більшість сторін в Україні не розкривають вартості угод.

Презентація звіту супроводжувалася дискусією стосовно отриманих показників та прогнозами від експертів сфери інвестування, серед яких були:

• Ігор Верхогляд, керуючий партнер, Soul Partners
• Надія Казначеєва, директорка з інвестицій, UMG Investments
• Андрій Носок, керуючий директор, прямі інвестиції, Dragon Capital
• Юлія Сичікова, директорка, AVentures Capital
• Віталій Струков, керуючий партнер, BDO Corporate Finance, Україна

Тренди

Анна Бабич звернула увагу, що падіння у вказаній сфері минулого року відбулося загалом у світі. Знизився і цінник операцій, хоча й не так стрімко, як в Україні. Водночас в Україні кількість угод у сегменті телекомунікацій та в агросекторі зросла порівняно з 2019 роком. Проте найчастіше інвестували знову резиденти.

«Якщо в попередні два роки розподіл був більш-менш рівним, то у 2020 майже 70 % інвестицій було від резидентів України», — йдеться у звіті.

Загальними факторами, які впливали на ринок, були:

• економічні причини
• політичні причини
• Сovid-19
• нове нормативне регулювання

Ігор Верхогляд зазначив, що пандемія значно вплинула на міжнародні трансакції, тому збільшення частки національних фінансових ресурсів є закономірною. Андрій Носок також зауважив, що ковід значно пригальмував бізнес-процеси у другому кварталі минулого року, проте не був вирішальним, зокрема для рішення іноземців про інвестування в Україну. На жаль, нашої країни й досі нема серед юрисдикцій, які цікаві інвесторам безумовно.

Віталій Струков, спираючись на досвід, вказав на те, що аграрний та ІТ-сектори залишилися традиційно привабливими для України. Тому гальмувалися угоди здебільшого у «незвіданих» для інвесторів сегментах економіки.

На думку Анни Бабич, з кінця минулого року пандемія стала новою реальністю, а тому більше не може бути фактором гальмування активності на ринку злиттів та поглинань. Водночас усе ще ключовими для України залишаються виключно українські ризики, серед них політична нестабільність, викликана такими факторами впливу, як війна на Сході України і ставлення до України в МВФ.

Юлія Сичікова прокоментувала розвиток ІТ  та продуктових стартапів — вони, як завжди, мали  попит, проте часто є надто малими, щоб потрапляти в статистику і впливати на неї.

Потенціал для розвитку

Віталій Струков зауважив, що потенціал зростання інвестувань в Україну може підвищитися за рахунок активізації попиту на сировинні ресурси та товари. Раніше головним постачальником сировинних ресурсів був Китай. Але саме реноме та логістика, порушена пандемією, зростання ціни на китайську сировину та зменшення виробництва в цій країні змусили інвесторів шукати нові джерела постачання. Для Європи таким місцем може стати Україна. І такі запити вже надходять в Україну.

Надія Казначеєва підтримала колегу, вказавши, що головне, щоб Україна мала що запропонувати інвесторам, щоб використати стратегічне географічне положення. Тож важливо будувати нові хороші підприємства в Україні. Тому вона вважає, що проблема не тільки в тому, що інвестори не хочуть вкладати кошти в Україну, а й у тому, що Україна не може запропонувати нічого за тими обсягами вкладень, які є в інвесторів.

Віталій Струков все ж таки зауважив, що є й інша тенденція: середнього розвитку інвестиції скоріше погодять комітети, які можуть не ризикнути на значні капіталовкладення.

Сфери економіки

Цікаво, що українським компаніям вдалося залучити інвесторів у такі сфери, як ТМТ, сільське господарство, сегмент споживчих товарів та енергетики. Другий кошик привабливості складався з транспорту, промисловості, фінансових послуг і фармацевтики.

Надія Казначеєва зупинилася на агропотенціалі України, зауваживши, що право власності на землю буде формувати більш бережне ставлення до землі, і це дасть можливість розвинути супутні сфери — переробку, тваринництво, інфраструктурні рішення тощо. Ігор Верхогляд підтвердив що агросектор у широкому розумінні залишається цікавим для інвесторів, так само і ІТ-сфера, а також експортоорієнтоване виробництво.

Ще одна цікавість — приватна медицина. Проте, хоч би яким це здавалося логічним, зазначений ринок відкрився не завдяки ковіду, а навпаки. Оскільки багато людей стикнулися з реальною неспроможністю державних лікарень надати допомогу фізично (не говорячи про якість), це викликало попит на платні медичні послуги.

Для ІТ-сектора 2020 рік пройшов не так, як для інших. Так, у сегменті аутсорсу було менше угод, проте вони були більшими, зауважила Юлія Сичікова. А от продуктові стартапи теж були популярними, хоча вони не мали високої вартості у масштабах ІТ-сфери.

Експерти зазначили, що всі «цифрові» проєкти розвивалися, апробовувалися, і тому вже в 2021 році може бути закрито значні угоди в цьому сегменті. Йдеться як про цифрові рішення для побутових потреб, так і про електронну комерцію та ІТ-галузь загалом.

Три знакові угоди 2020 року

Водночас, попри видимий попит на онлайн, найбільші угоди 2020 року були щодо реальних сфер. Зокрема:

• Creatio залучила міноритарні інвестиції в розмірі $68 млн від Volition Capital і Horizon Capital
• «Епіцентр К» придбав 100% «Хмельницьк Агро» (активи «Сварог Вест Груп» у Хмельницькій області)
• Novus придбав 100% Billa Ukraine

Приватизація

Оголошена велика приватизація знову стала потенційно цікавити інвесторів після розблокування у лютому 2021 року можливості проведення аукціонів щодо великих об’єктів.

Віталій Струков повідомив, що наразі це цікава сфера для європейських виробників, адже деякі з об’єктів в Україні за сферою діяльності не мають конкурентів у Європі. Між можливістю отримувати постачання з України за кілька днів та очікуванням на нього з Австралії або США місяцями вибір очевидний. Головна проблема, яка може виникнути, — непослідовність дій держави.

Експерт прогнозує перший аукціон щодо UМСС уже на кінець липня. Стартова ціна сягає 37 млрд грн. Також цього року можуть бути приватизовані:

• “Більшовик”,
• “Президент готель”,
• ОПЗ.

У 2022-му:

• Центренерго,
• Електроважмаш.

Хоча самі інвестори уже ведуть перемовини з Фондом державного майна України, ще треба дочекатися затвердження положення про аукціон урядом.

Самі торги будуть проводитися таким чином:

• усіх покупців перевірять на відповідність вимогам;
• вони нададуть свої закриті пропозиції;
• у день аукціону представники всіх потенційних покупців зберуться у приміщенні ФДМУ, буде трансляція з зали;
• після розкриття всіх пропозицій усі охочі матимуть можливість запропонувати до найвищої свої ставки. Крок аукціону – 5 млн доларів США.

Угоди стало легше проводити

Говорячи про технічні аспекти угод щодо злиття та поглинання, Анна Бабич назвала фактори, які прискорюють процедуру. Зокрема, це хороша підготовка аудиту компанії до реальних перемовин з інвесторами.

Зі свого боку, Ігор Верхогляд похвалився, що у 2020 році їм вдалося закрити одну угоду повністю онлайн, і це значно пришвидшило перемовини. А от класичні процедури гальмувалися в період пандемії тим, що не всі могли зібратися разом, закордонні інвестори не могли побачити реальні виробничі потужності тощо.

Прогнози на 2021-й

Надія Казначеєва зробила прогноз, що цього року ринок злиттів і поглинань покаже зростання, зокрема за рахунок відкладеного попиту на традиційно привабливі сфери. Хоча очевидно, що агросектор і ТМТ будуть серед лідерів, вона особисто вважає, що підвищиться потенціал саме агропереробки та логістики, а також медицини та tech-сегмента в усіх проявах.

Ігор Верхогляд також прогнозує збільшення і кількості, і вартості угод, вказуючи на потенціал сфери фарми, FMCG, ТМТ. Водночас проєкти в галузі логістики і медицини не будуть визначальними через незначний обсяг вливань.

Андрій Носок підтримав колег щодо потенціалу, зробивши застереження, що це можливо лише в разі відсутності політичних коливань у бік відмови від заявленої співпраці з інвесторами.

Віталій Струков вважає, що не варто забувати також про потенціал приватизації та концесії портів. Проте, звісно, ІТ та агросфера будуть у лідерах, і, за його прогнозами, у 2021 році, можливо, ІТ випередить аграрний сектор не тільки за кількістю, а й за обсягами фінансових вливань.

Завершуючи дискусію про потенціал інвестицій, Анна Бабич зазначила:  “Україна — країна неординарних можливостей, і те, що в нас розвиваються екзотичні сегменти, додає оптимізму”.