Огляд практики Касаційного цивільного суду ВС у справах щодо іпотеки — PRAVO.UA Огляд практики Касаційного цивільного суду ВС у справах щодо іпотеки — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Огляд практики Касаційного цивільного суду ВС у справах щодо іпотеки

Огляд практики Касаційного цивільного суду ВС у справах щодо іпотеки

  • 14.07.2021 11:28

Верховний Суд оприлюднив огляд судової практики Касаційного цивільного суду ВС у справах щодо іпотеки (за період із січня 2018 року по червень 2021 року).

До огляду внесено низку важливих правових висновків КЦС ВС, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики. Серед цих висновків слід виокремити такі:

  1. вжитий банком засіб позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення або переривання позовної давності не належить (постанова від 9 грудня 2019 року у справі № 357/5125/16-ц);
  2. сплив строку позовної давності не припиняє невиконане зобов’язання за кредитним договором та договір іпотеки, яким таке зобов’язання забезпечено, та не припиняє суб’єктивне право кредитора на одержання від боржника виконання зобов’язання без використання судового примусу, зокрема в позасудовому порядку, визначеному сторонами в іпотечному договорі (постанова від 31 січня 2019 року у справі № 362/6630/17);
  3. для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідне подання позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб’єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, мають встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанова від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17);
  4. відчуження об’єктів нерухомого майна, власником яких є іпотекодавець та які не є предметом іпотеки, з метою умисного створення обставин, які б виключили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі дії мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», є зловживанням цивільними правами (постанова від 8 липня 2020 року у справі № 214/5314/17);
  5. відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» до нового власника іпотечного майна перейшли всі права та обов’язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому обсязі й на тих умовах, на яких вони належали іпотекодавцю на момент укладення договору про відчуження предмета іпотеки, а також права та обов’язки боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що, відповідно, є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні (постанова від від 1 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц).
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA