Офіс Президента України відкритий до діалогу задля результативного реформування судової системи — PRAVO.UA Офіс Президента України відкритий до діалогу задля результативного реформування судової системи — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Офіс Президента України відкритий до діалогу задля результативного реформування судової системи

Офіс Президента України відкритий до діалогу задля результативного реформування судової системи

  • 01.03.2021 13:29

Триденний Всеукраїнський форум «Україна 30. Розвиток правосуддя», присвячений реформі правосуддя, продовжує свою роботу. Чергова дискусія стосувалася розвитку системи судової влади.

Модератором дискусії виступив Андрій Костін, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду України, зазначила, що суди розглядають приблизно 3,5 млн справ щороку. З огляду на величезний кадровий дефіцит таке навантаження є надмірним. І все це відбувається на тлі тотального недофінансування судової системи, особливо серед працівників апарату суду. Такі фактори зумовлюють відтік кваліфікованих, фахових кадрів.

За словами пані Данішевської, попит на судові послуги зростає. Найбільше зростання кількості справ спостерігається в адміністративній юрисдикції, торік адмінсуди отримали майже на 40% позовів більше. Зокрема, це податкові і соціальні спори. В соціальних спорах суди задовольняють 89% позовів.

Валентина Данішевська нагадала, що ВККС уже не працює 16 місяців.

«Ми вітаємо те, що Верховна Рада буде намагатися запустити роботу Комісії якнайшвидше», – зазначила Голова ВС.

Де Верховний Суд бачить свою відповідальність за поліпшення якості правосуддя? У спілкуванні з професійною аудиторією. З цією метою ВС поліпшує свої технічні можливості і організовує дедалі більше заходів.

Також вона зауважила, що показники опитування щодо довіри до судової системи серед тих, хто хоча б один раз був у суді, і серед тих, хто жодного разу не був у суді, суттєво відрізняється. І відсоток першої категорії респондентів значно вищий.

Голова ВС переконана, що відповідальність за теперішній стан речей у судовій системі мають розділити усі гілки влади, в тому числі й четверта, яка відповідає за інформування населення.

«Свою роботу ми виконуватимемо якомога краще», – запевнила Валентина Данішевська.

Справді, в судовій системі відбулося чимало позитивних зрушень, погодився пан Костін, а все негативне повинно ретельно аналізуватися професійною спільнотою.

Андрій Смирнов, заступник керівника Офісу Президента, зазначив, що вони за реформу заради результату і проти реформи заради реформи.

На його погляд, проблема полягає в тому, що для громадян і для суддів немає «чітких правил гри», і від цього страждають буквально всі.

Інша проблема – відсутність правової визначеності. На переконання пана Смирнова, розуміння судової реформи має бути хоча б приблизно однаковим у всіх сторін процесу.

«Судді мають повне право сказати “ні” працівникам правоохоронних органів, прокурорам. Майте свою думку, відстоюйте її», – звернувся до представників судової гілки влади Андрій Смирнов.

Він запевнив, що вони відкриті до діалогу задля результативного реформування судової системи, яка має стати другом громадянина. А. Смирнов засудив критичний стан з фінансуванням судової системи. Ситуація, коли суд не може відправити листа через брак коштів, є неприйнятною. Відповідальність за це буде розділена між усіма.

Сергій Іонушас, голова Комісії з питань правової реформи, заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, додав, що довіра до судової системи – це не лише дії самої інституції, а й дії поза системою.

«Тому, коли ми критикуємо одне одного, це позначається на думці людей, які ніколи не були споживачами судової системи особисто», – переконаний пан Іонушас. Він закликав допомагати одне одному.

Манфредас Лімантас, менеджер сектору верховенства права і антикорупційної політики Представництва ЄС в Україні, відповідаючи на запитання народних депутатів України щодо участі міжнародних експертів у процедурі добору майбутніх членів ВККС та ВРП, зазначив:

«Ми не віримо, що українські інституції не можуть оцінити доброчесність кандидатів у судді чи в члени органів суддівського врядування. Європейські партнери та міжнародні донори надають консультативну та технічну допомогу».

Він зазначив, що партнери України не нав’язують свою думку, а рекомендують працювати спільно над поставленими задачами.

Також пан Лімантас проінформував, щоб багато країн зацікавилися української практикою добору суддів Вищого антикорупційного суду з залученням міжнародних експертів і прагнуть імплементувати таку практику в себе.

«Справедливий і неупереджений суд – одна із підвалин незалежної демократичної держави», – зазначив голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко. Кожна судова реформа, за його словами, мала свої передумови, але теперішній стан речей в багато чому є результатом цих реформ.

За його словами, без відновлення роботи ВККС незавершеними залишаються процедури кваліфікаційного оцінювання близько 2 тисяч суддів.

У судовій системі є понад 2 тисячі вакансій, а близько 30% суддівського корпусу мають право на відставку і поступово його реалізують. Відтік кадрів з апеляційних інстанцій призводить до катастрофічних наслідків –  неможливість сформувати колегії суддів, щоб розглядати апеляційні скарги.

Нагальність запуску роботи ВККС, як зазначив Андрій Овсієнко, ознаменовано і стартом адміністративно-територіальної реформи. Мережа судів не відповідає чинній територіальній системі, тому питання оптимізації роботи судової системи знову вийшло на перший план.

Також голова ВРП відзначив певну хаотичність і несистемність законодавчих підходів до змінення профільного суддівського законодавства.

Водночас запуск відновлення ВККС є питанням пріоритетним, але не єдиним. Вкрай важливим є удосконалення інституту дисциплінарної відповідальності суддів. Пан Овсієнко підкреслив: підхід до дисциплінарної відповідальності має будуватися таким чином, щоб змінене чи скасоване рішення судді не дорівнювало притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Завершив дискусію Богдан Моніч, голова Ради суддів України. «Ми всі говоримо про одне і те саме, однак маємо різне бачення щодо досягнення поставлених задач», – зазначив він. Проблема номер один – дефіцит кадрів.

Інша проблема, про яку вже згадувалось, – розбалансування судової системи, і про це потрібно пам’ятати під час оптимізації мережі судів.

Читайте також ключові висновки з попередніх дискусій форуму:

Комісія з питань правової реформи презентувала основні положення проєкту Стратегії судової реформи

Відновлення роботи ВККС та вдосконалення процедури добору членів ВРП – Зеленський озвучив першочергові пріоритети судової реформи

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA