Обмеження щодо правочинів за участю компаній, пов’язаних із державою-агресором

Історично економіка України тісно пов’язана з економікою російської федерації. Навіть в умовах восьми років фактичного перебування у стані війни ці зв’язки хоча і послабшали, але не зникли. Бізнес є не лише взаємозалежним, але й взаємопроникним – чимало українських компаній володіють акціями (частками) російських та навпаки. Тепер укладати правочини за участю компаній, пов’язаних із державою-агресором, — дуже великий ризик. Який саме — у матеріалі адвоката VB PARTNERS Станіслава Єни.

Новий рівень деінтеграції

Якщо до лютого 2022 р. процес деінтеграції економік мав практично суто етично-соціальне підґрунтя, то після повномасштабного вторгнення він вийшов на законодавчий рівень.

Влада України неодноразово зазначала, що відновлення заподіяної агресором шкоди буде відбуватися, зокрема, за рахунок активів самого агресора та пов’язаних із ним осіб. Так, Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» встановлено порядок та критерії націоналізації активів окремих категорій осіб, що тісно пов’язані з агресором.

Відносини з іншими пов’язаними особами мають бути згодом врегульовані окремим законом.

Проте до прийняття такого закону з метою недопущення виведення активів пов’язаних з агресором осіб Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187, якою фактично було накладено мораторій на операції з такими активами.

Звертаємо увагу, що до пов’язаних з російською федерацією осіб належать:

1. громадяни російської федерації (окрім тих, які проживають на території України на законних підставах);
2. юридичні особи – резиденти російської федерації;
3. юридичні особи – резиденти України, що мають кінцевим бенефіціарним власником та/або у складі учасників громадян російської федерації чи юридичних осіб – резидентів російської федерації з часткою 10% і більше.

Мораторій було накладено щодо такого:

1. виконання, зокрема в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або пов’язані з нею особи;
2. відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів особами, пов’язаними з державою-агресором (крім безоплатного відчуження на користь України);
3. відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів на користь осіб, пов’язаних із державою-агресором, або на користь російської федерації.

Таким чином, мораторій одночасно передбачає блокування основних активів осіб, пов’язаних з агресором, та недопущення набуття ними нових активів.

Правочини з агресором

Варто зазначити, що всі правочини (зокрема довіреності на відчуження, розпорядження активами), укладені з порушенням мораторію, є нікчемними. Тобто вони не призводять до жодних юридичних наслідків. Нотаріальне посвідчення таких правочинів забороняється.

Також звертаємо увагу, що дії щодо укладення та реалізації таких правочинів в окремих випадках можуть порушувати кримінальне законодавство в розрізі ст. 111-1 Кримінального кодексу України (про це можна прочитати тут).

Тому під час провадження господарської діяльності необхідно ретельно аналізувати структуру власності контрагентів на предмет присутності агресора в його корпоративній структурі. На жаль, невиконання більшістю компаній вимог закону щодо розкриття структури власності значно ускладнює цей процес, оскільки вимагає навичок роботи з іноземними інформаційними ресурсами та базами даних.

Навіть для того, щоб посвідчити правочин, нотаріуси можуть вимагати документи, які підтверджують корпоративну структуру сторін та відсутність російських елементів.

Тому, перш ніж укласти правочин з контрагентом, що має складну корпоративну структуру, слід отримати повний пакет документів, який цю структуру підтверджує. Надважливо проаналізувати свого контрагента на предмет можливих ризиків. Це стосується й виконання вже укладених правочинів та наявних зобов’язань.