Видавництво 
 |
Анна Мовчан, старший юрист ADER HABER |
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 7251 щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану. Зокрема, пропонується розширити перелік підстав для припинення трудових відносин та встановити порядок призупинення дії трудового договору. Зміни також стосуватимуться відпусток та проведення перевірок роботодавців в умовах війни.
Припинення трудових відносин
Трудовий договір може бути припинений через смерть працівника або смерть фізичної особи, яка використовує найману працю. Для припинення трудових відносин внаслідок смерті роботодавця працівнику потрібно звернутись до центру зайнятості з відповідною заявою.
Роботодавець матиме право звільнити працівника, якщо він відсутній на роботі понад 4 місяці і немає інформації про причини відсутності.
Ще однією підставою для звільнення може стати неможливість роботодавця забезпечити працівнику умови праці внаслідок знищення майна роботодавця через бойові дії. У разі звільнення за цією підставою строк повідомлення працівників та профспілки скорочується до 10 днів.
Порядок призупинення трудового договору
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає можливість призупинити дію трудового договору. Про призупинення трудового договору сторони за можливості мають повідомити одна одну в будь-який доступний спосіб.
Законопроєкт № 7251 пропонує обмежити тривалість призупинення трудового договору дією воєнного стану. Також буде змінено порядок призупинення трудового договору.
Як випливає з оновленого порядку, рішення про призупинення трудового договору приймає роботодавець. Рішення про призупинення трудового договору потрібно буде погоджувати з військово-цивільною адміністрацією. Вочевидь, таке правило встановлюється з метою запобігання зловживанням із боку роботодавців.
Призупинення трудового договору буде оформлюватись наказом, в якому необхідно вказати інформацію про причини призупинення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватись, та умови відновлення дії трудового договору. Примірна форма наказу буде затверджена Мінекономіки.
Ті роботодавці, які вже призупинили дію трудових договорів, повинні будуть погодити це рішення з військово-цивільними адміністраціями протягом 10 днів із дня набрання чинності законом. Непогоджені рішення визнаються такими, що втратили чинність, через 14 днів із дня набрання чинності законом.
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що відшкодування заробітної плати та інших виплат на час призупинення трудового договору покладається на державу, які здійснює військову агресію, тобто на рф. Законопроєкт визначає, що порядок відшкодування працівникам та роботодавцям втрачених грошових сум буде встановлений КМУ.
Зміни щодо відпусток
У разі переведення працівника на іншу роботу компенсація за невикористану відпустку перераховуватись на рахунок іншого підприємства не буде.
Час, коли призваний або прийнятий на військову службу працівник фактично не працював, але за ним зберігалось робоче місце, посада і середній заробіток, зараховуватись до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не буде.
Додаткова оплачувана відпустка учасникам бойових дій та іншим окремим категоріям громадян скорочується до 7 днів на рік.
Фонд соціального страхування не фінансуватиме відпустку на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На період воєнного стану тривалість відпустки обмежується 24 календарними днями. Якщо тривалість відпустки працівника перевищує 24 календарні дні, то невикористані дні відпустки зберігаються і можуть бути використані працівником після закінчення дії воєнного стану. Якщо працівник звільняється в період воєнного стану, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні основної відпустки.
У період воєнного стану під час визначення тривалості відпустки враховуються святкові та неробочі дні.
Інші зміни
Усі документи та повідомлення з питань трудових відносин на час воєнного стану можуть вестись в електронній формі.
У період дії воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшено до 60 годин на тиждень тільки працівникам критичної інфраструктури.
Якщо в період воєнного стану працівник залучається до роботи у вихідний день, роботодавець повинен компенсувати це в порядку статті 72 КЗпП України.
Нарешті в КЗпП України планують закріпити визначення поняття «сумісництво» – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому, або іншому підприємстві, або у ФОП. Обмеження тривалості щодо роботи за сумісництвом в КЗпП України не встановлюються, однак продовжують діяти обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом працівників державних підприємств (щонайбільше 4 години на день), встановлені постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245.
На період воєнного стану не будуть застосуватись обмеження щодо роботи за сумісництвом для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виробних посад), які стали внутрішньо переміщеними особами, а також трудовий договір з якими призупинено.
Законопроєктом пропонується передбачити, що під час воєнного стану Держпраці може проводити позапланові перевірки в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також із питань виявлення неоформлених трудових відносин та припинення трудового договору.
Завантажується ...
