Нові суди, відповідно до змін адміністративно-територіального устрою, запрацюють не раніше 2022 року

Адміністративно-територіальна реформа, що наразі триває в Україні, окреслює чітку необхідність територіальної реформи судів. І тут постають значні проблеми. Адже суть змін полягає в значному скороченні кількості районів, а отже, і скороченні кількості судів. Зараз вимальовується досить складна ситуація, що загрожує значними ризиками, котрі спричиняють реформа та непродумані механізми її реалізації.

Багато питань щодо функціонування і роботи судової системи в межах новостворених районів та, відповідно, підсудності справ тим чи іншим судам виникли після прийняття Верховною Радою України постанови від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Зараз більшість населених пунктів увійшли до інших районів, ніж це було до адміністративно-територіальної реформи. Проте сьогодні відсутні правові механізми, які врегульовують питання зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів.

Слід врахувати, що зміна адмінтерустрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою. Згідно зі ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Водночас ч. 1 ст. 17 Закону передбачає, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Тому сьогодні виникає така ситуація, коли в межах одного району будуть функціонувати кілька судів, або, навпаки, територія, яка охоплювалася одним судом, може ввійти до кількох районів.

Наприклад, до реформи Київська область поділялася на 25 районів, з яких нині залишилося лише 7 і створено 69 об’єднаних територіальних громад. Наразі в області існує 28 місцевих (районних, міських і міськрайонних) судів. Районні суди прив’язані територіально до районів, кількість яких суттєво скоротилася, причому це скорочення відбулося не об’єднанням тих, що раніше існували, а новим поділом території. Так, одна частина Києво-Святошинського району потрапила до меж Обухівського, друга частина – до Фастівського, а третя – до Бучанського районів. Тому простим об’єднанням районних судів справі зарадити не вдасться. Схожа ситуація в усіх областях держави.

Не може бути реалізована концепція територіального реформування судів, затверджена Указом Президента України 2017 року, оскільки під час ухвалення нового адміністративно-територіального устрою межі районів змінилися не так, як це передбачалося в 2017-му. На мою думку, Концепцію має бути переглянуто і відкориговано відповідно до затвердженого територіального устрою. Слід також врахувати вирішення величезної проблеми українських судів – кадрового забезпечення, штатної чисельності суддів, що не відповідає потребам людей, і часу розгляду справ. Адже зараз порушується принцип права доступу людини до правосуддя, можливість захистити свої права в суді.

Наразі ми маємо ситуацію, коли діють районні суди районів, яких вже нема. Щоб виправити це, законодавець вніс зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів», якими передбачено, що відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою про утворення та ліквідацію районів, але не пізніше 1 січня 2022 року. Тобто нові суди запрацюють лише через рік.

Структура районних судів зміниться відповідно до структури новоутворених районів. Замість районних судів буде створено мережу окружних місцевих судів. Не виключено, що їх буде більше, ніж районів, виходячи з умов транспортного сполучення та інфраструктури, а також передбачена можливість їх функціонування в декількох приміщеннях.

Ризиками такого переформатування, вважаю, може стати порушення права доступу до правосуддя та неможливість захистити свої права в судовому порядку, адже створення нових судів з формуванням нового суддівського складу може призвести до перерозподілу справ і слухання вже відкритих справ від самого початку.

На мою думку, для вирішення таких проблем варто зробити нові окружні суди правонаступниками районних судів з переходом суддів та продовженням розгляду справ, проте зробити це механічним об’єднанням не вдасться. Перехідний період триватиме до 2022 року, тож маю надію, що процес таки буде продумано і налагоджено.

Автор: Роман ТИТИКАЛО, адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, керуючий АО «Титикало та Партнери», депутат Київської обласної ради