Платникам податків приготуватися: передбачено нові процесуальні права податкових органів.
Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 5600 (проєкт № 5600) був прийнятий у другому читанні. Зараз він чекає на підпис Президента України. Зміни, які будуть внесені цим актом до Податкового кодексу (ПК) України, активно обговорюють як у середовищі юристів, так і в бізнес-спільноті. Проєкт № 5600 також вносить зміни і до Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, які є не менш цікавими та революційними.
За чинною редакцією КАС України:
З набуттям чинності Законом № 5600 частина 2 статті 77 КАС України матиме таку редакцію: «Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі».
На практиці це означатиме, що представники податкової в суді не обмежені документами, що були покладені в основу акта перевірки, і зможуть знаходити «нові» докази правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (ППР), на які не звернули увагу аудитори.
Такі зміни не лише збільшують процесуальні права податкових органів, але й суперечать «завданням та основним засадам адміністративного судочинства», що визначені в статті 2 КАС України.
Так, відповідно до підпункту 3 частини 2 статті 2 КАС України адміністративні суди в справах щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень мають перевіряти:
Нові докази, які можуть знайти юристи податкової після відкриття провадження у справі, не зроблять ППР більш обґрунтованим на момент його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 822/2574/16 робить висновок:
Кілька років тому в проєкті, який я супроводжував, саме приписи частини 2 статті 77 КАС України не дозволили ДПС у м. Києві залучити доволі важливий доказ. Він не був використаний під час проведення перевірки. ППР були скасовані, а мій клієнт зекономив понад 3 млн грн, не сплативши протиправні донарахування.
Але такий підхід, що «відповідає завданню адміністративного суду», буде кардинально змінено.
Податкові органи отримають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи, яка є боржником. Для цього КАС України буде доповнено статтею 2892 і внесено зміни до статті 283 КАС України.
Головне, що треба знати про нову категорію справ адвокатам:
Головне, що треба знати керівникам юридичних осіб:
Щоб податкова мала підстави подати проти директора боржника такий позов, повинні існувати одночасно дві обставини:
є податковий борг, що перевищує 1 млн грн;
такий податковий борг не сплачено впродовж 240 календарних днів із дня вручення платнику податків податкової вимоги.
З новими законами не посперечаєшся, але для того щоб уникнути податкового боргу, треба вчасно оскаржувати ППР.
З огляду на положення абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування ППР грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набуття судовим рішенням законної сили. А з пункту 14.1.175 статті 14 ПК України відомо, що податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання.
Під час оскарження в суді ППР не породжує податкового боргу до дня набуття судовим рішенням законної сили.
А якщо вірити статистиці, то рішення після набуття законної сили буде, найімовірніше, позитивним для платника податків.
Автор: Олександр БОЯРИНЦЕВ,
асоційований партнер, керівник податкової практики MK Legal Service
© Юридична практика, 1997-2023. Всі права захищені
Пожалуйста, подождите…