Нові правила бронювання військовозобов'язаних: детальний аналіз — PRAVO.UA Нові правила бронювання військовозобов'язаних: детальний аналіз — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Нові правила бронювання військовозобов'язаних: детальний аналіз

Нові правила бронювання військовозобов’язаних: детальний аналіз

  • 10.03.2023 12:31
Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

З 31 січня 2023 в нашій країні набрав чинності новий порядок бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, а також критерії для визначення підприємств як критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Згідно з Порядком № 76 визначено нові правила бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану відповідно до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, до переліку установ та організацій, що можуть забронювати своїх працівників, належать установи й організації, яким встановлено мобілізаційні завдання, або так звані замовлення. Також підприємства, які забезпечують потреби ЗСУ та інших військових формувань. Крім того, до списку входять і ті компанії, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки безпосередньо за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом ЗСУ. Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на весь час мобілізації — в органах державної влади чи інших державних органах, органах місцевого самоврядування. Крім цього, передбачено відстрочку на 6 місяців для інших категорій. Тобто працівники певних органів, підприємств, організацій, установ (далі — підприємства) можуть продовжувати виконувати свої посадові обов’язки у разі включення їх до списків, які відстрочують призов на військову службу під час мобілізації. Наказ діє протягом 6 місяців.

Розберемо цей механізм детальніше.

Хто відповідає за включення військовозобов’язаних працівників до списків та яка процедура подання?

Саме керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Органи державної влади, інші державні органи подають на погодження Генеральному штабу ЗСУ, СБУ, Службі зовнішньої розвідки (ЗСУ та іншим держорганам) списки за відповідними сферами управління. Необхідно зазначити, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім військовозобов’язаних, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.

Якщо говорити про державну службу, то посади державної служби категорій А та Б, керівників міністерств та їх заступників, керівників державних органів, органів державних управлінь, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступників, а також працівників патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, на них не поширюється норма про 50% посад.

Що стосується органів місцевого самоврядування, то вони подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом ЗСУ та іншим держорганам. Щобільше, військовозобов’язані, які обіймають посади 1-4-ї категорії посад в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та обіймають посади 5-7 категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.

Установи, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Додам, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємств  на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % кількості військовозобов’язаних підприємств на дату подання списку. Важливо зазначити, що підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Крім того, спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату КМУ або МЗС.

Які подальші кроки бронювання?

Безпосередньо за результатами перевірки списків щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних сил та іншими держорганами Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних. З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних сил тощо.

Далі Генеральний штаб ЗСУ та відповідні держоргани у триденний строк доводять зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідних держорганів.

Наступний крок: орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення. Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки. Витяг видається військовозобов’язаному під розпис. Органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації у п’ятиденний строк із дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою для зарахування його на спеціальний військовий облік. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, відповідних органів на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Особливості статусу критично важливого підприємства

Щоб отримати цей статус, зокрема й у галузі сільського господарства, необхідно відповідати трьом і більше критеріям, затвердженим постановою КМУ № 76.

По-перше, загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро.

По-друге, сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік повинна перевищувати еквівалент 32 млн євро.

По-третє, підприємство повинне мати стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 4 березня 2015 р. № 83.

Також підприємство повинне мати важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Крім цього, критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, визначаються центральними органами влади чи ОВА. Зокрема, має бути відсутня заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. До того ж розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві за останній календарний квартал повинен бути не меншим від розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. Останній критерій визначає, що підприємство є резидентом “Дія.Сіті”.

Отже, запровадження нового порядку бронювання військовозобов’язаних має на меті, з одного боку, забезпечити обороноздатність України, а з іншого – зберегти та збільшити потенціал Збройних сил України. Відповідно до цього порядку запроваджено обмеження щодо бронювання на рівні 50% від кількості військовозобов’язаних в тому чи іншому органі державної влади, організації, установі чи на підприємстві. Зокрема, впровадження такого порядку забезпечуватиме функціонування стабільної роботи економіки нашої держави. Відтепер можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали критично важливі підприємства для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Раніше така можливість була доступна лише для підприємств, що виконували мобілізаційні завдання. Розроблені й затверджені критерії дають змогу визначити критично важливі підприємства, що, своєю чергою, забезпечить результативність роботи запропонованої системи бронювання.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA