прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Новели валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників — погляд юриста

Новели валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників — погляд юриста

  • 13.07.2022 16:53
Олексій Недошовенко, юрист LCF law Group

Розкриття кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) є важливою процедурою, яка застосовується у всіх цивілізованих державах. Оскільки Україна обрала європейський вектор розвитку, ми поступово узгоджуємо національне законодавство з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, з нормами Європейського Союзу, зокрема з четвертою Директивою ЄС 2015/849, Регламентом ЄС 2015/84, рекомендаціями та стандартами FATF.

Нещодавно прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб» покликаний вдосконалити процедуру розкриття інформації про КБВ шляхом імплементації різних варіантів перевірки поданої інформації суб’єктами фінансового моніторингу та шляхом вдосконалення взаємодії між суб’єктами фінансового моніторингу та відповідними органами державної влади.

Серед позитивних нововведень слід виділити такі:
  1. державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи обов’язково здійснює перевірку (верифікацію) відомостей, зазначених стосовно цієї особи, використовуючи відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України щодо розшуку осіб, зниклих безвісти, та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян;
  2. удосконалена взаємодія між держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) та суб’єктами фінансового моніторингу, органами державної влади, що реалізують державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
  3. внесення явно неправдивих відомостей про КБВ або про його відсутність до документів, що подаються для державної реєстрації створення юридичної особи, спричинює накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  4. внесення неправдивих відомостей про КБВ до документів, що подаються для підтвердження відомостей про КБВ, спричинює накладення штрафу на юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  5. неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ чи про його відсутність або документів для підтвердження відомостей про КБВ чи структуру власності юридичної особи спричинює накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийнятий закон не конкретизує процедуру притягнення до відповідальності, зокрема порядок притягнення юридичних осіб до відповідальності встановлюється Міністерством юстиції України. До прийняття порядку незрозуміло, яким чином Міністерство юстиції накладатиме та стягуватиме відповідні штрафи.

Проблемою залишається процедура встановлення факту подання явно неправдивих відомостей. Зокрема, державний реєстратор не уповноважений та не має можливості перевірити, подана інформація є явно неправдивою чи помилковою.

Також дискусійними нововведеннями є те, що:
  1. банки мають право розкривати банківську таємницю в частині інформації про КБВ держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
  2. подання інформації про КБВ нотаріусами відповідним органам не є порушенням нотаріальної таємниці;
  3. подання інформації про КБВ страховиками відповідним органам не є порушенням таємниці страхування;
  4. подання адвокатами інформації про КБВ відповідним органам не є порушенням адвокатської таємниці;
  5. подання аудиторам інформації про КБВ не є порушенням принципу конфіденційності та професійної таємниці.

До моменту прийняття закону перелічені вище суб’єкти в разі отримання запитів про розкриття інформації про КБВ могли спиратися на відповідну таємницю. Таким чином, законодавець чітко встановив, що інформація про КБВ не повинна охоплюватися таємницею.

Отже, в цілому закон конкретизує випадки, коли надання інформації про КБВ не є порушенням відповідного різновиду таємниці. Компетентні органи державної влади матимуть можливість отримувати потрібну інформацію без законодавчих перешкод. Закон також додає роботи державним реєстратором в частині перевірки інформації про КБВ у низці реєстрів та встановлює відповідальність за неподання або подання явно неправдивих відомостей про КБВ.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA