Видавництво 
 |
Тетяна Трикоза, адвокат Dynasty Law & Investment |
21 вересня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва при працевлаштуванні».
Вказаний закон значно спрощує умови працевлаштування іноземців на території України та, зокрема, отримання роботодавцем відповідного дозволу. Це безпосередньо впливає на спрощення здобуття працюючим іноземцем права на отримання ним посвідки на тимчасове проживання в Україні та законне перебування на території держави.
Закон вносить зміни до ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», розширивши редакцію ч. 4. ст. 4, яка визначає законне перебування як осіб, які приїхали в Україну для працевлаштування, так і іноземців – засновників (учасників та/або бенефіціарів), що в’їхали на територію України з метою контролю за діяльністю зареєстрованої в Україні юридичної особи.
Новоприйнятий закон є послідовним у скасуванні умови, яка раніше звужувала роботодавцю в Україні вибір фахівців за ознакою розміру винагороди, який визначав ЗУ «Про зайнятість населення» (ч. 3 ст. 42-1), а саме: обов’язок виплати заробітної плати найманому працівнику – іноземцю (особі без громадянства) у розмірі не менш як п’ять та десять мінімальних заробітних плат залежно від категорій найманих працівників. Так, раніше роботодавець мав прийняти на себе зобов’язання оплачувати заробітну плату не менш ніж п’ять мінімальних з/п іноземцям та особам без громадянства – найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти; а всім іншим найманим працівникам – іноземцям щонайменше десять, лише за дотримання цієї умови роботодавець мав змогу отримати дозвіл на застосування праці іноземців.
Нові зміни фактично прибрали для роботодавців обов’язковий розмір заробітної плати, одночасно конкретизувавши випадки обіймання посад за сумісництвом. Праця іноземців за сумісництвом у різних роботодавців дозволена, але за умови, коли дозвіл на застосування праці іноземців в України отримано кожним роботодавцем, а строк дії трудового договору за сумісництва посад не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи іноземця.
Водночас зміни торкнулись переліку документів, які надаються роботодавцем для отримання дозволу на застосування праці іноземців (осіб без громадянства) або для подовження його дії, при цьому ч. 4 ст. 42-2 дещо збільшила можливості подання звернення для роботодавців. Так, способами подання до органу зайнятості необхідного переліку документів роботодавцем для отримання/подовження дії дозволу або його скасування чи внесення змін є такі:
- особисте (або через представника) звернення;
- поштове відправлення пакета документів шляхом завантаження в електронний кабінет роботодавця (на офіційному сайті органу зайнятості та трудової міграції) з підтвердженням особи електронним підписом тощо;
- звернення до ЦНАП, за наявності технічної можливості – через державний вебпортал електронних послуг, в якому інтегровані відповідні інформаційні системи органів місцевого самоврядування / державних органів.
Вказані можливості комунікації з дозвільними органами на закріпленому законодавчо рівні запобігають випадкам зловживань та затягування строків у роботі системи, значно скорочують витрати часу і ресурсів для заявника та сприяють просуванню держави на всіх напрямах в її стратегії цифрової трансформації. Як ми знаємо, Президент підтримує прагнення України до диджиталізації, задля чого Кабміном поступово вживаються заходи щодо спрощення процедур, зменшення спілкування громадян із чиновниками для наближення до подолання корупції; це також сприяє найшвидшому досягненню Україною європейських стандартів роботи державного апарату.
Закон встановив обсяг тієї інформації, яку територіальний орган зайнятості населення та трудової міграції має отримувати самостійно. Так, орган із питань зайнятості буде окремо перевіряти інформацію про дійсну участь іноземця (особи без громадянства) у спротиві збройній агресії рф проти України у відповідних органів із питань національної безпеки, оборони і військового будівництва. Водночас посадові особи органу зайнятості не мають права вимагати будь-які додаткові, не передбачені переліком, документи від роботодавця.
З метою убезпечення від негативних наслідків, які є актуальними в умовах воєнного стану та триваючої військової агресії рф проти України, закон передбачає, що ті іноземці, відносно яких запроваджено обмежувальні економічні заходи, в т.ч. міжнародні, згідно із Законом України «Про санкції», а також ті особи, що перебувають у переліку осіб, які провадять терористичну діяльність чи мають стосунок до провадження терористичної діяльності, не мають права на трудову та іншу діяльність в Україні.
Натепер закон про зайнятість передбачає також обов’язкову норму щодо осіб, які надають послуги посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Так, окрім того, що такі послуги мають надаватись виключно на підставі укладеного договору, посередник зобов’язаний надавати здобувачеві всю необхідну йому інформацію (наприклад, про перевагу легального працевлаштування за кордоном для громадян України, характер роботи, умови і розмір оплати праці, перспективи у реалізації соціального забезпечення, забезпечення проживання тощо) безоплатно. Оплата ж послуг посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном здійснюється роботодавцем, якому їх надано.
Що стосується строків дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, слід звернути увагу на те, що строк дії дозволу дорівнює строку дії контракту (трудовий договір) або гіг-контракту, проте не більш ніж два роки для всіх іноземних найманих та гіг-працівників. Зауважимо, що раніше для всіх інших іноземних найманих працівників строк дії дозволу обмежувався одним роком, завдяки розширенню відповідної категорії змінами збільшено вказаний строк до 2 років. Інші категорії іноземців та осіб без громадянства (що прибули для навчання, в результаті переведення на роботу в Україні, за зовнішньоекономічним договором між іноземними та українськими підприємствами, що вирішують питання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, тощо) мають окремий строк дії такого дозволу кожна. Водночас у роботодавця є право зазначати менший, ніж встановлено законом, строк в поданій ним заяві про видачу дозволу, однак у дозвільного органу такого права немає. Не допускається видача дозволу на менший строк, ніж зазначає роботодавець, якщо це не суперечить ст. 42-3 закону.
Строки розгляду заяв уповноваженим органом, які закріплено ст.42-6 закону про зайнятість, вирішено розширити додатковими умовами: встановлений законом семи- та триденний строк може бути подовжено в разі розгляду заяви щодо громадянина рф, республіки білорусь, держав, які становлять загрозу безпеці та інтересам України, до моменту надання Службою безпеки України погодження чи відмови в погодженні. Так само в разі участі іноземця (особи без громадянства) у спротиві збройній агресії рф проти України його заява розглядається з урахуванням строку підтвердження цієї інформації від органів із питань національної безпеки, оборони і військового будівництва, що є доцільним як під час воєнного стану, так і після його скасування.
Слід відзначити позитивний напрям закріплених законом змін: порядок видачі дозволів, строки дії та подовження цих строків, зниження розмірів оплати за видачу або подовження дії дозволу уповноваженим органом значно спрощують фактичну реалізацію положень закону як для роботодавця, так і для працівників, у т.ч. іноземних. Тому можна простежити тенденцію, яка свідчить про те, що в умовах війни та щораз більшої проблеми безробіття законодавець встановлює більш економічно вигідні умови для роботодавця щодо залучення як українських, так і іноземних працівників. Впровадження ж економічного полегшення для бізнесу, який наразі зберігає та створює нові робочі місця, наближує ринок праці до рівня позитивної функціональності.
Прийнятий закон опублікований та набрав чинності 15 жовтня 2022 року.
Завантажується ...
