«Незважаючи на серйозні виклики, макрофінансову стабільність буде збережено» – Роман Шпек

Перша сесія VIIІ Legal Banking Forum «Регуляторний ландшафт» відбулася у форматі експертної дискусії, модератором якої став Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Він зазначив, що форум, який відбувається у ці тривожні часи, посилає світові меседж, що життя у нас не зупиняється і ніщо не зупинить український банківський сектор, який утримує фінансову стабільність.

«Реформування банківського сектору продовжується, і продовжується успішно», – наголосив Армен Хачатурян.

Не панікувати

У своєму онлайн-включенні Роман Шпек, голова наглядової ради АТ «Альфа-Банк Україна», окреслив виклики, які постали нині перед вітчизняним банківським сектором.

Він зазначив, що від самого початку було зрозуміло: 2022 рік нестиме в собі багато викликів як для суспільства й держави, так і для банківської системи.

Безпрецедентна ситуація в безпековій сфері та інформація, що свідчила про неминучість загрози війни, негативно впливала на клієнтів банківського сектору і спонукала їх забирати свої кошти з банків. Проте споживачі банківських послуг відреагували на ці загрози спокійно, і жодних панічних дій та настроїв не було.

З іншого боку, завдяки раніше проведеним реформам та нинішнім продуманим крокам грошово-кредитної політики Національного банку, зокрема інтервенційним діям на валютному ринку, вдалося:

• збити спроби панічного реагування на курс національної валюти;
• повернути його до тієї величини, яка визначається економічною доцільністю.

Говорячи про перспективи зростання ВВП, Роман Шпек зазначив, що більшість економістів прогнозують 3–4%.

«Головний економіст “Альфа-Банку” Олексій Блінов прогнозує зростання ВВП на 3,4%», – зазначив Роман Шпек

Водночас прогнози розвитку світової економіки, які дає МВФ, становлять 4,4%, тобто ми щораз більше відстаємо, адже темпи зростання української економіки повинні би були становити 6–7%, і саме на це мали би бути спрямовані зусилля уряду за допомоги НБУ. Він наголосив, що ключовою рисою як світової, так і вітчизняної економіки буде інфляція. Це призведе до того, що прибутки корпоративних клієнтів зменшуватимуться, а зростання доходів індивідуальних вкладників буде сповільнюватиметься.

Фахівець прогнозує більш жорстку монетарну політику та підвищення процентної ставки Федеральної резервної системи США, що впливатиме і на позицію монетарного комітету НБУ. Він не виключає додаткове підвищення нормативів резервування за пасивами.

«У мене достатньо підстав вважати, що, попри серйозні виклики, макрофінансову стабільність буде збережено», – наголосив Роман Шпек та окреслив зміни в регулюванні банківського сектору на найближчу перспективу.

Курс на конкурс

Про ризики та виклики реформи корпоративного управління у банківській сфері йшлося у виступі Оляни Гордієнко, голови наглядової ради АТ «Укрексімбанк». Найбільшим викликом для системи корпоративного управління цього року вона назвала проведення конкурсів на обрання наглядових рад усіх державних банків через закінчення терміну дії їх мандатів на перші 3 роки.

Закон передбачає два варіанти:

– обрання членів наглядових рад за конкурсом, при цьому існуючі члени продовжуватимуть виконувати свої повноваження до закінчення такого конкурсу;

– перепризначення наглядових рад на другий строк.

Втім, у цьому випадку виникає питання щодо порядку та критеріїв оцінювання ефективності роботи наглядових рад, порядок якого так і не визначив акціонер протягом перших трьох років мандату діючих наглядових рад.

Переходячи до питання управління ризиками в банківській сфері, Оляна Гордієнко на прикладі «Укрексімбанку» зазначила, що за період з 2005 до 2020 року чистий операційний дохід становив 43 млрд грн, водночас операційний прибуток становив 21 млрд, а чистий прибуток – мінус 28 млрд. За її словами, така небезпечна з точки зору запасу стійкості Банку існувала через величезний розмір резервів – 50 млрд, який у свою чергу був наслідком 2 криз.

«Якщо таким хоробрим чином будувати свою політику управління, то запасу стійкості на ще одну кризу не вистачить особливо враховуючи посилення регуляторних вимог, буфера і так далі», – наголосила вона.

У той же час за 2021 рік:

– чистий операційний дохід «Укрексімбанку» становив 6,3 млрд грн;

– операційний прибуток – 3,9 млрд;

– чистий прибуток – 2,7 млрд грн;

– резерви становили менш ніж 1,2 млрд грн.

На думку Оляни Гордієнко, такі показники демонструють достатній резерв стійкості, для того щоб на будь-яке погіршення портфеля банку можна було відповідно реагувати, продовжуючи кредитування та підтримку економіки України.

Працювати на упередження

Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наголосив:

«ФГВФО – це не просто каса, яка видає кошти вкладникам збанкрутілих банків, він є одним зі стовпів банківської стабільності».

Саме своєчасні та в повному обсязі виплати відшкодування, передбаченого законом, сприяють стабільності банківської системи. НБУ підтримує макроекономічну стабільність банківської системи. А Фонд підтримує стабільність шляхом зберігання коштів банків, які є учасниками системи гарантування вкладів.

Віктор Новіков зазначає:

«Ліквідація банку – найбільш затратний спосіб його виведення з ринку, в тому числі і через велику кількість судових справ».

Зокрема, 2015 року судових справ проти збанкрутілих банків налічувалося приблизно 120 тисяч. Крім того, було ще близько 150 тисяч виконавчих проваджень. Він зазначив, що наразі фахівці Фонду гарантування за сприяння міжнародних партнерів працюють над розробкою нового законодавства з метою наділення Фонду функціями раннього реагування на проблеми у банках – членах системи гарантування.

«Вкладник взагалі не повинен помічати виведення банку з ринку стосовно своїх вкладів. Це і є елемент стабільності банківської системи», – наголосив Віктор Новіков.

За його словами, існують два способи вирішення проблеми як у фінансовій, так і в будь-якій іншій сфері: або судова практика, або законодавче забезпечення. При цьому другий спосіб, на його думку, більш перспективний.

Тренди відповідальності

Про тренди посилення норм банківського законодавства в частині майнової відповідальності менеджерів і власників банків розповів Денис Шкаровський, партнер ЮК VB PARTNERS. За його словами, у 2022 та 2023 роках пануватимуть три тренди.

• Першим трендом промовець назвав кримінальну відповідальність менеджерів і власників банків. Причому ці ризики, на його думку, зростають. Розслідування у відповідних кримінальних справах добігають кінця, і цього року вже будуть видимі результати, яких так прагне суспільство. Таким чином буде реалізовано запит на суспільну справедливість.У справах «ПриватБанку», «Дельтабанку» та банку «Аркада» простежується, що кримінальна відповідальність настає від різних органів. Це стосується не лише отримання рефінансування, яке нині можуть розслідувати навіть районні управління поліції, але й більш складних справ, якими опікуються НАБУ та новостворене БЕБ. У фокусі правоохоронців – рефінансування, операції з інсайдерами, дисконти під час переуступлень, фінансова звітність. Водночас з’являються і такі «екзотичні» статті, як внесення до банківської звітності недостовірної інформації чи придбання прав вимоги до державних підприємств.
• Другим трендом промовець назвав особисту відповідальність менеджерів та власників банку. Це стосується не лише тих банків, які вивели з ринку, але і тих, що працюють.Знаковою подією він назвав рішення ВП ВС у справі «Укоопспілки», яким сформульовано презумпцію вини. Тобто незважаючи на те, що Фонд має довести наявність порушення, відповідач має доводити, що він правопорушення не вчиняв.Крім того, Денис Шкаровський проаналізував для учасників VIIІ Legal Banking Forum норми Закону України «Про удосконалення механізмів виведення банку з ринку», яким запроваджено нові правила гри як для ліквідованих банків, так і для банків, що працюють.
• Третій тренд – жорсткіше корпоративне управління як наслідок розширення права НБУ контролювати пакет акцій власника банку аж до його примусового продажу та деталізації процедури відсторонення керівників банків.

Банки та санкції

Про санкційну політику держави та банки як агенти фінансового моніторингу говорив Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.

На його думку, найгірше, що може бути, – це правова невизначеність, коли плутанина в законах призводить до відповідальності банків.

Відповідно до норм Закону України «Про санкції» санкції можуть застосовуватися з боку України стосовно:

• іноземної держави,
• іноземної юридичної особи,
• юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи – нерезидента,
• іноземців,
• осіб без громадянства,
• а також суб’єктів, які провадять терористичну діяльність.

Тобто відносно громадян України та юридичних осіб санкції можуть бути застосовані лише у випадку, коли вони провадять терористичну діяльність. Отже, якщо стосовно фізичної чи юридичної особи немає рішення суду за статтями Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за тероризм, вони не можуть вважатися винними у здійсненні терористичної діяльності.

Отже, перед банками постають виклики:

1. як діяти у випадку, якщо до них звертається особа, яка потрапила під санкції РНБО, введені в дію указом Президента?
2. чи виконувати банку Закон «Про санкції», чи Конституцію України, Кримінальний кодекс та Закон «Про боротьбу з тероризмом»?

Те ж саме стосується поведінки банків відносно осіб, яких підозрюють у фінансуванні тероризму. За законом банки мають заморожувати активи таких осіб. З іншого боку, в разі замороження активів (пов’язаних із тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням) прибуткові фінансові операції клієнтів, включених до переліку таких осіб, клієнтів, які є представниками цих осіб,  клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до згаданого переліку, проводяться. Як бути банкам в умовах, коли норми законів суперечать одна одній?

Семен Ханін навів низку гіпотетичних ситуацій, в яких банк залишається наодинці з такими викликами. Однозначного вирішення їх не існує, проте вони цілком можуть призвести до суттєвих збитків для фінансової установи. Він навів статистичні дані стосовно осіб та компаній, які потрапили під дію санкцій, та наголосив, що, незважаючи на суперечливі норми кодексів та законів, відповідальність буде покладатися саме на банки.

Небанківське регулювання

На аспектах банківського регулювання небанківського сектору зосередив увагу присутніх Армен Хачатурян, старший партнер Asters. Він нагадав про створення в структурі НБУ організаційних структур із контролю за небанківськими установами та їх ліцензування, аналізуючи норми Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії», введення в дію якого заплановано на 2024 рік. Водночас було зазначено, що в самому тексті закону 85 разів сказано, що НБУ має ухвалити відповідні підзаконні акти для впровадження норм закону. За словами Армена Хачатуряна, НБУ вже активно розпочав таку нормотворчу діяльність: 2021 року було видано 17 нормативно-правових актів.

Згідно з розподілом функцій між регуляторами ринку НБУ здійснюватиме державне регулювання фінансових та супровідних до них послуг у таких сферах:

• страхування;
• надання коштів та банківських металів у кредит;
• залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
• фінансовий лізинг;
• факторинг;
• надання гарантій;
• торгівля валютними цінностями;
• фінансові платіжні послуги.

Своєю чергою, до сфери відповідальності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку віднесено державне регулювання фінансових послуг, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу:

• діяльності з торгівлі фінансовими інструментами;
• діяльності з організації торгівлі фінансовими інструментами;
• клірингової діяльності;
• депозитарної діяльності;
• діяльності з управління активами інституційних інвесторів;
• діяльності з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;
• діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Армен Хачатурян вважає, що для успішного розвитку галузі необхідно внести зміни, щоб низка законів, яка регулює небанківський сектор, запрацювала більш динамічно та продуктивно.

Нагадаємо, що VIIІ Legal Banking Forum розпочав роботу.