(Не-) обов’язкова явка позивача до суду — PRAVO.UA (Не-) обов’язкова явка позивача до суду — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Блог » (Не-) обов’язкова явка позивача до суду

(Не-) обов’язкова явка позивача до суду

  • 29.09.2022 16:11
Рубрика Блог
Анатолій Опанасенко, адвокат АО «Юрлайн»

Диспозитивність є одним із керівних принципів господарського процесу, що містить ініціювання провадження виключно за зверненням особи до суду. Звернення до суду з позовом веде до обов’язку суду розглянути звернення такої особи та захистити права (інтереси) за наявності підстав для цього.

Водночас за наявною судовою практикою позивач наділений, зокрема, обов’язком з’являтися до судових засідань або подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Невиконання цього обов’язку може призвести до залишення позовної заяви без розгляду.

У ч. 4 ст. 202 ГПК України визначено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання чи не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка не перешкоджає розгляду справи, навіть у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

У вказаній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно (1) його належне повідомлення про час і місце судового засідання та (2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Наведена позиція Верховного Суду була підтримана, зокрема, в постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №  905/460/21.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватися судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

За наведеними висновками Верховного Суду позивач зобов’язаний або з’являтись до суду (скеровувати представника), або не з’являтись до суду, однак обов’язково подати заяву про розгляд справи за його відсутності. А в разі неявки до суду позивача та неподання заяви про розгляд справи без його участі суд залишить його позовну заяву без розгляду.

Аналіз такої позиції Верховного Суду викликає логічне спірне запитання у зв’язку із застосуванням норм ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України: чи може суд за власною ініціативою залишити позов без розгляду в разі неявки позивача до суду та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, в разі якщо матеріали справи дають змогу суду розглянути справу по суті?

Вважаю, що з урахуванням принципу диспозитивності судового процесу суд в такому випадку не може за власною ініціативою залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України участь у судовому засіданні є правом учасника справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасник справи зобов’язаний з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо його явку визнано судом обов’язковою.

Тобто, згідно з аналізом цих норм права, якщо суд не зобов’язав учасника справи з’являтись до суду, його явка до суду є його правом, а не обов’язком.

Водночас, якщо позивач не з’явився до суду, проте надав суду всі наявні в нього докази, навів у заявах по суті справи свою вичерпну позицію, що дає змогу суду здійснити оцінку підстав позову та обґрунтованості позовних вимог, не вбачається підстав для самостійного ініціювання судом питання про залишення позову без розгляду виключно через неявку позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Самостійне ініціювання судом питання залишення позову без розгляду за наявності в нього можливості розгляду справи за відсутності позивача є виходом за межі принципу диспозитивності судового процесу, обмеженням права на захист та ухиленням суду від виконання його основної функції – правосуддя.

Дійсно, така позиція дещо суперечить наведеним на початку правозастосовним висновкам Верховного Суду. Проте ВС найближчим часом може відступити від цих висновків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Кондратової І. Д., Кібенко О. Р., Стратієнко Л. В. ухвалою від 25.01.2022 передав справу № 905/458/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Зазначена ухвала мотивована необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах (ч. 1 ст. 313, ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України), викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів із палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, а саме – в постанові від 02.12.2021 у справі №  905/460/21.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.02.2022 було прийнято до розгляду справу № 905/458/21.

Об’єднана палата Верховного Суду, перевіривши матеріали справи, з метою формування єдності судової практики Верховним Судом дійшла висновку про необхідність звернення до фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку у справі № 905/458/21 щодо застосування норм процесуального права, а саме ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, стст. 308-313 ГПК України. У зв’язку з цим касаційне провадження було зупинено до отримання висновку Науково-консультативної ради.

Сподіваюсь, що висновки Науково-консультативної ради Верховного Суду зможуть поставити остаточну крапку в застосуванні норм ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, зокрема щодо допустимості самостійного ініціювання судом  питання залишення позову без розгляду за умови неявки позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Автор: Анатолій ОПАНАСЕНКО, адвокат ЮФ «ЮРЛАЙН»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA