600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Навіть у воєнний час ми вимушені відстоювати незалежність інституту адвокатури» — Сергій Вилков, голова ВКДКА

«Навіть у воєнний час ми вимушені відстоювати незалежність інституту адвокатури» — Сергій Вилков, голова ВКДКА

  • 20.01.2023 10:51
Сергій Вилков

Про функціонування інституту адвокатури в умовах війни, виклики переформатування роботи органів адвокатського самоврядування, нюанси кваліфікаційних і дисциплінарних процедур, а також про проблемні питання взаємодії з окремими органами державної влади «Юридичній практиці» розповів голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков.

 

— Можете оцінити вплив повномасштабної війни на інститут адвокатури? Який досвід набуто за це час?

— З перших днів збройної агресії багато адвокатів, зокрема і члени органів адвокатського самоврядування, вступили до Збройних сил України, територіальної оборони та добровільно пішли захищати країну зі зброєю в руках. Ті, хто залишився в тилу, займаються волонтерством, а також виконують покладені на них конституційні обов’язки з надання професійної правничої допомоги.

Я впевнений, що за цей час адвокатура України повноцінно адаптувалася до нових умов, забезпечивши повноцінне дотримання конституційної гарантії права кожного на правничу допомогу.

У стислий строк ми відновили роботу органів адвокатського самоуправління та оптимізували процедури їх діяльності. Ба більше, забезпечили суттєву економію адвокатського бюджету та знайшли ресурси для допомоги нашим колегам, воїнам і простим громадянам. Зокрема, нагадаю, при НААУ був створений фонд, з якого за запитами від адвокатів та членів їхніх родин опікунська рада регулярно виділяє допомогу, також активно діє проєкт «Адвобат», що опікується гуманітарною допомогою.

Отже, ми стали більш згуртованими, а напрацьована практика кризового менеджменту стане в пригоді й після припинення воєнного стану.

— Розкажіть, будь ласка, про адаптацію роботи ВКДКА до умов воєнного стану.

— Безумовно, після 24 лютого органам адвокатського самоврядування, зокрема ВКДКА, продовжувати роботу у звичному режимі не було жодної можливості. Бо основною формою роботи цих квазісудових (в частині дисциплінарної процедури) органів були і залишаються засідання. Із зрозумілих причин їх організація і проведення були суттєво ускладнені.

Причому проблема насправді стосується не тільки тих територій, де велися та ведуться активні бойові дії або які тимчасово окуповані, але й регіонів, розташованих далеко від лінії фронту. Адже на відміну від інших органів адвокатського самоврядування, таких як ради адвокатів регіонів, Рада адвокатів України, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії зобов’язані не тільки забезпечити кворум під час ухвалення рішень, але й дотримати прав усіх громадян, що за законом можуть брати участь у засіданнях та наділені правами. Це особи, що виявили намір отримати право на провадження адвокатської діяльності, адвокати, щодо поведінки яких були подані скарги, та, власне, самі скаржники.

Робота ВКДКА спочатку взагалі була фактично заблокована. Ми були вимушені скасувати засідання, яке мало відбутися 3 березня. Але досить швидко ми знайшли вихід із ситуації та відновили діяльність усіх органів адвокатського самоврядування.

Не розраховуючи на швидке розв’язання проблем на законодавчому рівні, ми з перших днів зосередилися на пошуку рішень для оптимізації кваліфікаційних і дисциплінарних процедур саме на рівні Ради адвокатів України. Результатом роботи стало ухвалення на засіданні РАУ рішення, яким уможливили проведення дистанційних засідань, прописавши процедуру як для членів органів адвокатського самоврядування, так і для учасників справ.

Як на мене, це було єдиним можливим рішенням. До складу ВКДКА входять тридцять членів, засідання вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш ніж половина від загальної кількості членів. Чи мають вони фізичну можливість прибути до Києва чи іншого міста, яке визначається місцем проведення чергового засідання ВКДКА? Навіть сьогодні щодо цього є великі сумніви. Додайте сюди учасників засідань — кандидатів на вступ у професію, які не задоволені результатами іспитів, адвокатів, скаржників, їхніх представників…

— Як технічно організовані ваші дистанційні засідання?

— Для нас, як для квазісудових органів, є два суттєві нюанси. Перший пов’язаний із необхідністю забезпечення таємниці нарадчої кімнати під час ухвалення рішень. Другий – це збереження адвокатської таємниці. Погодьтеся, якщо стандартне програмне забезпечення (Zoom, Microsoft Teams, Skype тощо) використовує сторонні сервери, зокрема й розташовані за кордоном, то можуть виникнути питання щодо додержання цих принципів. А отже, можна ставити під сумнів і справедливість ухваленого рішення.

Тому в секретаріаті ВКДКА було знайдено та реалізовано таке технічне рішення, яке, по-перше, дає змогу організовувати закриту відеоконференцію всередині її відкритої частини. По-друге, все програмне забезпечення, а також уся поточна інформація обробляється і зберігається на захищеному від стороннього доступу сервері, що розташований безпосередньо в приміщенні ВКДКА.

Сергій Вилков: «Не розраховуючи на швидке розв’язання проблем на законодавчому рівні, ми з перших днів зосередилися на пошуку рішень для оптимізації кваліфікаційних і дисциплінарних процедур саме на рівні Ради адвокатів України»

Після узгодження технічного рішення для онлайн-засідань із вимогами законодавства було напрацьовано відповідні зміни до регламенту ВКДКА, регламенту КДКА регіону та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Пізніше окремо було організовано та проведено кілька навчальних заходів, під час яких членів дисциплінарних палат регіонів і ВКДКА ознайомили з основними правилами роботи на онлайн-платформі, а також напрацювали необхідні навички.

Щобільше, ми цифровізували дисциплінарну процедуру не лише щодо засідань, але й у частині листування. Також максимально спростили, де було можна. Зокрема, встановили можливість повідомлення сторін про засідання не паперовими листами, а лише на сайті, запровадили листування між комісіями, а також встановили подання сторонами окремих документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису.

Крім цього, спростили розгляд у ВКДКА скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи, про відмову в порушенні дисциплінарної справи; скарг на дії чи бездіяльність КДКА регіону; клопотань адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА.

Для цих випадків було визначено, що розгляд відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін. Сторони за цими категоріями скарг лише повідомляються про розгляд їх скарг шляхом розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

 — Що ще, крім дисциплінарних проваджень, було у фокусі вашої уваги минулого року? Зокрема, як було організовано кваліфікаційні процедури?

— За законом іспити повинні проводитися кваліфпалатами не рідше від одного разу на три місяці. Тож тут строки не такі жорсткі, як у дисциплінарних процедурах. Наразі організувати процедуру онлайн не вдалося. Тому засідання кваліфікаційних палат досі повинні проходити за правилами довоєнних часів.

Але очевидно, що окремі питання кваліфікаційних процедур також повинні вирішуватися засобами електронного документообігу та, можливо, онлайн-зустрічей. Тим паче, коли в певних процедурах відсутня потреба особистої участі заявника. І секретаріат ВКДКА опрацьовує питання підготовки відповідних змін до Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Водночас тимчасовий вихід зі складної ситуації для проблемних регіонів все ж було знайдено і без нормативних змін. Наприклад, КДКА Донецької області зареєструвала додаткову адресу в приміщенні Національної асоціації адвокатів України. Завдяки цьому у вересні кваліфпалата Донецької КДКА відновила свої засідання у місті Києві на вул. Борисоглібській.

Також додам, що ми живемо не тільки засіданнями у кваліфікаційних чи дисциплінарних справах. Нікуди не зник аналітичний складник, що є певним орієнтиром для адвокатів, зокрема в частині розуміння і практики застосування правил адвокатської етики. Нещодавно ми напрацювали та затвердили досить актуальне узагальнення дисциплінарної практики КДКА щодо неявки адвокатів у судові засідання.

Активно ведеться судовий напрям, бо рішення регіональних КДКА і ВКДКА, як і раніше, оскаржуються в адміністративних судах.

Окремо можна виділити «комунікацію» з деякими органами державної влади з питань, що мають безпосередній стосунок до функціонування інституту адвокатури. У будь-якому разі ми маємо реагувати на рішення та ініціативи, що стосуються нашої діяльності. Навіть тоді, коли вони видаються нам абсолютно безглуздими. Іноді протистояння тягнеться роками. До нього залучаються не лише фахівці з НААУ, але й суди, громадські організації, народні депутати.

 — Можете навести приклади?

— Я би особливо відзначив Національне агентство з питань запобігання корупції. Зокрема, коли Харківська КДКА притягнула адвоката до відповідальності за негласну співпрацю із правоохоронними органами, у НАЗК заявили, що цей юрист був їхнім агентом-викривачем, і видали припис голові ВКДКА скасувати це рішення. Попри всі норми Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо процедури оскарження рішень, попри той факт, що справа розглядалася в суді і до ВКДКА взагалі не надходила… Керівництво НАЗК фактично наказувало мені порушити закон! Коли на засіданні комісії ми обговорили цей «креатив», то вирішили у відповідь дати роз’яснення щодо законних повноважень ВКДКА та її голови. Але вони не були сприйняті. З’явилася справа про адміністративне правопорушення відносно мене. Тож на рівному місці, під явно надуманим приводом до імітації правоохоронним органом роботи долучилися суди.

У цьому випадку я готував правову позицію і відстоював її у суді. І питання зрештою було вирішено не на користь НАЗК. Так само справа про дисциплінарне покарання адвоката-викривача завершилася у Верховному Суді на користь органів адвокатського самоврядування.

Є й інші показові кейси. Я маю на увазі позицію НАЗК щодо статусу адвокатів, які входять до складу органів адвокатського самоврядування, як суб’єктів декларування відповідно до Закону «Про запобігання корупції». Нагадаю, що проблема виникла наприкінці деклараційної кампанії в березні 2021 року, коли в НАЗК раптово забажали від членів дисциплінарних палат, які не отримують жодної грошової винагороди (заробітної плати) за свою роботу, подання декларацій як від осіб, які входять до складу «конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до… законів». Я кажу “раптово”, оскільки це саме відомство за рік до цього дало абсолютно протилежне роз’яснення. Відтоді фактично почався тиск на адвокатів із боку цього правоохоронного органу.

Сергій Вилков: «Справа про дисциплінарне покарання адвоката-викривача завершилася у Верховному Суді на користь органів адвокатського самоврядування»

Навіть якщо опустити критерій правової невизначеності норми закону, яку Верховна Рада усуне у погодженому для ухвалення законопроєкті № 3602, в цьому випадку ми однозначно маємо справу із прямим втручанням держави в роботу органів адвокатського самоврядування. Адже декларування як явище раніше вже розглядав Конституційний Суд України і висловив свою позицію, яка не може не враховуватися.

Я переконаний, що у НАЗК фактично штучно створили ситуацію, до якої сьогодні залучено чимало суб’єктів (крім своїх чиновників, це члени органів адвокатського самоврядування, юристи, залучені до судових процесів, судді всіх інстанцій та їхні помічники, народні депутати та парламентські службовці). Якщо порахувати час, що витрачається цими особами, і помножити його на вартість годин роботи, переконаний, ми отримаємо мільйони марно витрачених коштів, які можна було би переорієнтувати на допомогу ЗСУ у всіх її формах. Чи хтось понесе за це відповідальність?

Залишається сподіватися що Верховний Суд нарешті поставить крапку в цій справі — фактично сьогодні відповідальність за незалежність інституту адвокатури лежить, зокрема, на судовій гілці влади.

— Останнім часом набувають розголосу відносини органів адвокатури та системи БПД. Зважаючи на ваш досвід співпраці, можете прокоментувати, в чому саме адвокати бачать проблеми?

— Тема безоплатної правової допомоги для мене є дуже близькою. А тому все, що зараз там відбувається, сприймаю із жалем. Нагадаю, коли система почала діяти, саме я 1 січня 2013 року отримав і виконав перше в Україні доручення як адвокат БПД. Потім на монографічному рівні досліджував адміністративно-правові засади організації надання адвокатами безоплатної правової допомоги, а також тривалий час очолював профільний комітет Національної асоціації адвокатів України.

Можу сказати, що за цей час нам вдалося налагодити нормальний режим взаємодії НААУ з Міністерством юстиції. Спільно були напрацьовані відповідні стандарти якості, Рада адвокатів визначила порядок організації та діяльності комісій з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги відповідно до цих стандартів.

Але з часом люди, що опікувалися БПД, мінялися, чиновники Мін’юсту поступово дистанціювалися від суті проблематики… Уже кілька років там не можуть визначитися із директором Координаційного центру. Схоже, що до системи, яка на початку розвивалася у конструктивному напрямі, тепер суто формальний підхід: показники кількості залучених адвокатів, суми фінансування і таке інше. А співпрацю і комунікацію втрачено.

Саме тому на початку січня цього року я навіть подав заяву директору Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення мене з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Оскільки з листопада 2016 року не надаю безоплатну вторинну правову допомогу і з того самого часу не укладав із системою договорів чи контрактів. Переконаний, що велика кількість адвокатів, яких внесено до Реєстру як адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, також не мають контрактів на постійній чи договорів на тимчасовій основі, але в Реєстрі зазначені. Питання сьогоднішньої діяльності системи безоплатної правової допомоги є доволі широким, проблем на сьогодні є набагато більше, ніж успіхів, і про них можна говорити не одну годину, але для мене основне дії.

— І наостанок. Чи зберігає актуальність під час війни питання реформування адвокатури?

— На жаль, навіть у воєнний час ми вимушені відстоювати незалежність інституту адвокатури. Узяти хоча б для прикладу «реформування», чи то «вдосконалення», яке запропонувала робоча група «Юстиція» при Національній раді з відновлення України від наслідків війни. Відповідний розділ проєкту Плану відновлення України готувався без залучення представників НААУ. Ба більше, нам так і не вдалося з’ясувати офіційний склад цієї групи. А це ставить під сумнів якість висновків і рекомендацій, підготовлених цим утворенням.

Наведу один приклад із проєкту. Там йдеться про недосконалість самоврядності адвокатури і, як один із кроків, планується протягом 2023 року «відновлення діяльності органів адвокатського самоврядування в тимчасово окупованих регіонах на підконтрольних Україні територіях». Якщо зважити на те, що ми говорили про забезпечення нормальної роботи органів на рівні НААУ, без залучення Верховної Ради, Кабміну чи міністерств, то, очевидно, існує лише два пояснення таким пропозиціям групи: або анонімні експерти не володіють інформацією про реальний стан речей в адвокатурі, або навмисно перекручують її заради досягнення якихось своїх політичних цілей.

Найгірше те, що в таких ситуаціях політичні заяви, окремі проєкти чи рішення держслужбовців є якоюсь чорною дірою реформаторських ініціатив, що безжально поглинає час, енергію та ресурси, які в нинішні складні часи варто було б спрямувати в більш конструктивне русло.

(Бесіду вів Олексій Насадюк, «Юридична практика»)

Поділитися
Теги ВКДКА

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA