Наслідки неповідомлення учасника справи про судове засідання: висновок об’єднаної палати КЦС ВС

Якщо суд першої інстанції розглянув справу без її учасника, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, то апеляційний суд повинен скасувати рішення. Неповідомлення учасника справи місцевим судом фактично зобов’язує апеляційний суд ухвалити нове рішення у справі.

Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18.

Обставини справи

У зв’язку з неявкою відповідача у справі та неповідомленням про поважні причини неявки місцевий суд розглянув справу заочно. Заочним рішенням суду позов задоволено. Надалі відповідачу відмовлено у перегляді заочного рішення.

Апеляційний суд залишив без змін заочне рішення місцевого суду, відмовивши відповідачу в задоволенні апеляційної скарги. Серед іншого апелянт у скарзі посилався на те, що про час і місце судового розгляду не був повідомлений.

Об’єднана палата КЦС ВС скасувала постанову апеляційного суду та скерувала справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Висновки про застосування норм права:

• Обов’язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства – відкритості судового процесу.
• Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов’язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов’язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

• Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення.
• Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції.
• Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань», стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Також читайте: Доступ адвокатів до ЄДРСР можуть відкрити протягом найближчих тижнів