Історико-археологічну експертизу земельних ділянок включено в перелік основних видів експертизи, які визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Зміни передбачено наказом Мін’юсту від 5 серпня 2021 року № 2770/5, який набув чинності 20 серпня.
Правила проведення цієї експертизи визначили в Науково-методичних рекомендаціях
з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Об’єктами судової історико-археологічної експертизи є земельні ділянки з матеріальними залишками існування людства у минулих епохах незалежно від стану їх збереженості:
- кургани,
- могильники,
- некрополі,
- городища,
- поселення,
- окремі поховання,
- житла,
- господарські споруди,
- їх залишки тощо.
Також експертиза проводиться щодо:
- антропогенних нашарувань та рухомих археологічних предметів, що виявлені в них;
- облікової та дослідницької документації на історичних (що розташовані під земною поверхнею) та/або археологічних об’єктах культурної спадщини.
Напрями історико-археологічної експертизи:
- історико-археологічні дослідження земельних ділянок;
- дослідження облікової та дослідницької документації на пам’ятки археологічної та історичної спадщини.
Завдання історико-археологічної експертизи земельних ділянок:
- визначення наявності/відсутності об’єктів археологічної та історичної спадщини в межах земельної ділянки;
- визначення наявності/відсутності предмета охорони об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки;
- віднесення об’єкта археологічної спадщини до певної хронологічної групи, визначення його культурної цінності, що має історичне значення, рівня раритетності та схоронності, проведення атрибуції археологічних предметів і розрахунку витрат на роботи з археологічних досліджень пам’ятки (вирішується під час виявлення об’єктів археологічної спадщини в межах земельної ділянки та/або комплексного оцінно-будівельного, історико-археологічного та мистецтвознавчого дослідження під час розрахунку вартості пам’ятки та/або встановленні розміру збитків, завданих державі внаслідок руйнації, знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини).
Завдання експертизи з дослідження облікової та дослідницької документації на об’єкти археологічної та історичної спадщини:
- визначення наявності/відсутності у складі облікової документація на історичні (що розміщені під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини матеріалів про проведені наукові дослідження, фактичних даних про автентичність та предмет охорони;
- визначення наявності/відсутності у матеріалах про проведені наукові дослідження даних про те, що об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому виявлено/не виявлено об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
- Чи наявний/відсутній об’єкт археологічної чи історичної спадщини у межах земельної ділянки?
- Чи наявний/відсутній предмет охорони об’єкта археологічної спадщини у межах земельної ділянки?
- Чи потребує об’єкт археологічної спадщини, що не виявлений в наземних обсягових формах і розташований у межах земельної ділянки, дослідження на всій площі і по всій глибині культурного шару?
- Чи досліджено пам’ятку археології, що не виявлено в наземних обсягових формах, на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?
- Чи знищено, зруйновано або пошкоджено об’єкт історичної чи археологічної спадщини або його частину?
- Чи втратив об’єкт археологічної спадщини предмет охорони у межах земельної ділянки?
- Які межі виявленого або пошкодженого об’єкта археологічної чи історичної спадщини, до якої хронологічної групи він належить, які його коефіцієнти культурної цінності, історичного значення, рівня раритетності та схоронності?
- Яка сума витрат на роботи з археологічних досліджень пам’ятки?
- Яка атрибуція археологічних предметів, що виявлені під час земельних робіт або після/під час пошкодження чи руйнації об’єктів археологічної спадщини?
- Чи містить облікова документація на історичні (що розміщені під земною поверхнею) та/або археологічні об’єкти культурної спадщини матеріали про проведені наукові дослідження, фактичні дані про автентичність та наявність предмета охорони?
- Чи наявні/відсутні у матеріалах про проведені наукові дослідження дані про те, що об’єкт археологічної спадщини у межах земельної ділянки досліджений на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню?
- Визначення меж пошкодження/руйнації хронологічної групи, культурної цінності, що має історичне значення, рівня раритетності, схоронності, проведення атрибуції археологічних предметів та суми витрат на роботи з археологічних досліджень об’єкта археологічної спадщини здійснюється під час комплексного оцінно-будівельного, історико-археологічного та мистецтвознавчого дослідження з метою встановлення вартості пам’ятки та/або розміру збитків, завданих державі внаслідок руйнації, знищення або пошкодження об’єктів археологічної спадщини.
У документі про призначення історико-археологічної експертизи земельних ділянок обов’язково зазначається про дозвіл або заборону на включення інформації про стан її виконання та результати звіту, який згідно із Законом «Про охорону археологічної спадщини» передається до Інституту археології НАН України та Міністерства культури.
Нагадаємо, що також змінились правила лінгвістичної експертизи мовлення.
Видавництво 
Завантажується ...
