«Ми робимо все для того, щоб люди не були обмежені в своїх правах», — Олексій Сальніков, т.в.о. Голови ДСА України — PRAVO.UA «Ми робимо все для того, щоб люди не були обмежені в своїх правах», — Олексій Сальніков, т.в.о. Голови ДСА України — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Ми робимо все для того, щоб люди не були обмежені в своїх правах», — Олексій Сальніков, т.в.о. Голови ДСА України

«Ми робимо все для того, щоб люди не були обмежені в своїх правах», — Олексій Сальніков, т.в.о. Голови ДСА України

  • 16.04.2022 13:23
Олексій Сальніков, т.в.о. Голови ДСА України

Державна судова адміністрація (ДСА) України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Проте, одна справа здійснювати всі свої повноваження в мирний час і зовсім інша — в умовах війни.

Саме про особливості забезпечення роботи судів в умовах воєнного часу наше інтерв’ю з т.в.о. Голови ДСА України Олексієм Сальніковим.

 

— Олексію Олександровичу, як в умовах воєнного стану фінансуються суди? Чи проводиться перерозподіл фінансування для судів у разі зміни підсудності справ?

— Так, в умовах воєнного стану Державна судова адміністрація України продовжує здійснювати фінансове забезпечення діяльності судів та проводити перерозподіли фінансового ресурсу між судами.

На сьогодні Законом України від 15 березня 2022 року № 2127-ІХ «Про внесення зміни до пункту 4-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» такий перерозподіл видатків здійснюється Державною судовою адміністрацією України без погодження з Вищою радою правосуддя, що значно скорочує час проведення таких змін, позитивно впливаючи на швидке вирішення невідкладних питань.

 

— Чи виникали (-ють) проблеми із передачею судових справ і вивезенням архівів? Які саме?

— У нинішніх реаліях дійсно надзвичайно складною є ситуація з передачею судових справ з судів та вивезенням архівів таких судів.

Насамперед це стосується документів судів, розташованих на території, тимчасово непідконтрольній органам державної влади України, у зруйнованих будівлях та в безпосередній близькості до територій, на яких наразі відбуваються активні бойові дії.

Однак, незважаючи на вказані обставини, завдяки злагодженим діям працівників апаратів судів та територіальних управлінь ДСА України, велику кількість судових справ та архівів збережено. Ми володіємо інформацією про їх місцезнаходження, однак у більшості випадків на сьогодні не йдеться про їх поточну передачу до інших місць через реальну загрозу життю працівників, які можуть бути задіяні в евакуації таких документів. А безпека життя та здоров’я працівників органів системи правосуддя мають для нас пріоритетне значення.

Відразу ж після усунення обставин, які перешкоджають вивезенню вказаних документів, процес їх передачі буде поновлено. Зокрема, тоді ми зможемо встановити й фактичну кількість знищених справ та зрозуміти обсяги подальшої роботи з відновлення.

— Як відбувається відновлення справ по архівам? Якщо було знищення архівів, то чи зберігається саме рішення, ухвалене у справі?

— Перш за все, слід звернути увагу на існування налагодженого та встановленого на законодавчому рівні процесуального механізму відновлення втраченого судового провадження, який забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист та може застосовуватися в разі втрати судового провадження як повністю, так і частково у справах, закінчених ухваленням рішення, або справах, в яких провадження закрито.

Крім того, незважаючи на наявні на сьогодні певні обмеження в доступі до Єдиного державного реєстру судових рішень, пов’язані із запобіганням загроз життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу в період воєнного стану, вказаний реєстр продовжує безперебійно функціонувати та наповнюватись судовими рішеннями, ухваленими у справі.

 

— Як сьогодні працюють працівники апаратів судів? Чи є відтік кадрів? Чи змінилися умови оплати праці?

— Дійсно, сьогодення диктує організовувати роботу, виходячи з реалій.

На сьогодні судді всіх судів, окрім тих, які тимчасово припинили роботу в районах активних бойових дій, здійснюють судочинство відповідно до визначених законом процедур. У свою чергу організаційне забезпечення роботи суду здійснюють апарати цих судів.

Під час воєнного стану працівники можуть виконувати завдання у штатному режимі або за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно). Порядок і підстави дистанційної роботи визначено наказами керівників апаратів відповідних судів.

У разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників або структурних підрозділів суду.

У такому випадку відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Відтоку кадрів не помічаємо. Жінки з дітьми вимушені залишити місця активних бойових дій. Але основна частина працівників залишається на зв’язку і виконує визначені законом обов’язки. Зокрема, передаються судові справи до судів, яким передана підсудність, відбувається взаємозаміна тих, хто мобілізований чи евакуйований.

Згуртованість і підтримка один одного дають змогу виконувати повноваження суду. Багаточисельними є звернення судів, які тільки но звільнені ЗСУ, з проханням відновити роботу.

— Скільки будівель судів пошкоджено та зруйновано російськими військами?

— На сьогодні 46 приміщень судів зазнали пошкоджень внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. При цьому 4 приміщення судів – Апеляційного суду Харківської області, господарського суду Миколаївської області, Бородянського районного суду Київської області та Ізюмського міськрайонного суду Харківської області є взагалі повністю зруйнованими. Переважна більшість пошкоджених судів припадає на Харківську область (12 будівель), Донецьку область (7 будівель), Чернігівську область (5 будівель).

Приміщення господарського суду Миколаївської області зруйновано внаслідок ракетного удару по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якій на останніх поверхах розташовувався суд. У будівлях зазначених місцевих судів спочатку бойових дій були вибиті або пошкоджені вікна, а вже згодом ці будівлі зазнали критичних ушкоджень.

У 42 частково пошкоджених приміщеннях місцевих судів вибиті вікна, в деяких відсутнє електропостачання, теплопостачання, пошкоджені стелі, внутрішні двері, зазнали руйнування внутрішні перегородки між кабінетами, пошкоджені зали судових засідань тощо.

Значні ушкодження здобули приміщення Чернігівського апеляційного суду та господарського суду Чернігівської області. У цих будівлях пошкоджені вікна, стеля, відсутнє теплопостачання, водовідведення, електропостачання.

Безумовно наявність більш детальних ушкоджень буде з’ясовано після проведення ґрунтовного обстеження всіх пошкоджених будівель.

 

— Чи розробляється план їх відновлення?

— Після закінчення бойових дій разом з територіальними управліннями ДСА України та судами буде оперативно підготовлений відповідний план щодо подальших дій по відновленню цих приміщень судів. Певні бачення та напрацювання вже перебувають в роботі. А там де вже наразі можливо (наприклад, Київська область) вживаються заходи щодо найскорішого відновлення правосуддя в судах поки тими ресурсами, які є в наявності.

 

— П’ять років судова влада не отримувала коштів на капітальні видатки. Чи будуть знайдені кошти на післявоєнне відновлення?

— Дійсно, тривалий час місцевим та апеляційним судам законами про державний бюджет не були передбачені видатки на проведення будівельних та ремонтних робіт у приміщеннях судів. Безумовно це негативно впливало на забезпечення створення належних умов для відправлення правосуддя, які відповідають міжнародним сучасним стандартам облаштування приміщень судів, у тому числі забезпечення належних умов перебування відвідувачів судів.

Проте це було не критично для системи, тому що всі суди знаходилися в більш-менш належних приміщеннях, які ремонтувалися, технічно оснащувалися, забезпечувалися усім необхідним для здійснення правосуддя і, що важливо, ми розуміли, що економічний розвиток держави через рік-два дозволить таки ці кошти у судову владу закладати.

Тепер війна внесла свої жорсткі корективи і без капітальних вкладів в структуру судової системи, особливо в тих областях, де велися запеклі бої, вірніше так скажу, де велося масове бомбардування наших міст, знищення мирного населення та інфраструктури, нам не обійтися. Скажу, що розуміння цієї проблеми є як у керівництва вищих органів державної влади, так і в керівників органів та установ системи правосуддя. І користуючись нагодою, я хотів би подякувати і Голові Верховного Суду, Голові Ради суддів України, голові Комітету ВРУ з питань правової політики та народним депутатам, які підтримують нас, заступнику керівника Офісу Президента — всі ці люди вже безпосередньо працюють над тим, щоб після війни, у якій ми обов’язково переможемо, у судовій владі не відбулося обмеження доступу громадян до правосуддя через руйнацію судів.

— Яка, наразі ситуація з надходженням судового збору? Скільки надійшло збору за березень цього року у порівняння з березнем 2021 року?

— Після початку військових дій у частині надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору ситуація значно погіршилися.

Так, план надходжень на березень складав 250 млн грн, а фактично надійшло з 1 по 29 березня лише 55,8 млн гривень. Тобто, тільки за один місяць судова влада недоотримала 194,3 млн грн фінансових ресурсів.

Для порівняння впродовж березня 2021 року до спеціального фонду державного бюджету надійшло 314 млн гривень від сплати судового збору.

Я розумію, що можливо громадяни зараз дещо відклали вирішення своїх питань, які врегульовуються судовим рішенням і погодьтеся, що за майже два місяці люди все ж ще не оговталися від тих жахів, які принесла на нашу землю російська агресія. Зараз вони більше думають над тим, як організувати своє життя на новому місці, де зупинилися тікаючи від звірств ворога. Але погодьтеся, що з поверненням до мирного життя повернуться і звернення людей до суду, тому вже зараз ми робимо все, щоб спростити їм доступ до правосуддя, задіюючи всі наявні в нас електронні ресурси.

 

— Про які саме покращення йде мова?

— Вже 11 березня 2022 року Державним підприємством «Центр судових сервісів», що належить до сфери управління ДСА України, було впроваджено новий функціонал підсистеми відеоконференцзв’язку, який стосується трансляцій судових засідань у режимі онлайн і полягає в значному спрощенні процедури.

Тепер при застосуванні нового функціоналу непотрібно при кожній потребі трансляції судового засідання попередньо звертатися до адміністратора для забезпечення ним відповідної технічної можливості. Непотрібно також витрачати час працівників апарату суду та адміністратора на попередню комунікацію та організацію відео трансляції. Тепер це робиться проставленням однієї відмітки в підсистемі відеоконференцзв‘язку.

До всього ж вказаний функціонал можна і потрібно застосовувати для справ, які мають значний суспільний інтерес.

З 8 квітня 2022 року запрацював функціонал, який надає можливість користувачам надсилати документи до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів. Розробником функціоналу також виступило ДП «Центр судових сервісів». Вказаний функціонал реалізовано на виконання пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Реалізація вказаних функціоналів дозволяє не тільки подавати справи до суду, а й розглядати їх без присутності представників сторін у судовій залі. Так ми говоримо, що це зручно, це економить час, але, що надзвичайно важливо в нинішніх умовах воєнного часу, це безпечно.

Як бачите, ми робимо все для того, щоб люди не були обмежені в своїх правах.

— Чи продовжуються після 24 лютого хакерські атаки на судові органи? Чому доступ до сайтів судів з-за кордону обмежений?

— Так, було кілька спроб атакувати наші системи.

27 лютого була невдала спроба Ddos-атаки, на меті якої було сповільнення або повне зупинення роботи веб-ресурсів, але сталося не так як ворогу гадалося, користувачі навіть не відчули тої атаки.

17 березня було зафіксовано спробу злому офіційного веб-порталу судової влади, система оперативно відреагувала, тому офіційний веб-портал не працював лише 25 хвилин. Витоку та втрати даних не відбулося.

Про всі атаки ми інформуємо відповідні органи у встановленому порядку та повідомляємо громадянам на наших ресурсах.

Щодо закриття доступу до ресурсів судової системи з інших країн, тимчасово таке рішення було прийняте технічними адміністраторами з міркувань безпеки але на даний час обмеження зняті, окрім, зрозуміло, країни агресора (росія) і деяких інших країн.

 

— Скільки працівників ДСА України та територіальних управлінь захищають Україну у складі ЗСУ та ТРО?

— За період війни в нашій країні:

  • призвано до лав ЗСУ та інших військових формувань по мобілізації — 237 осіб, з них:
  • 45 суддів,
  • 192 працівники апаратів судів, органів ДСА України, державних підприємств, що належать до сфери управління ДСА України;
  • добровольці Сил територіальної оборони ЗСУ — 73 особи, з них:
  • 34 судді,
  • 39 працівників апаратів судів, органів ДСА України, державних підприємств, що належать до сфери управління ДСА України.

Можливо, на перший погляд, вам ці цифри здадуться незначними, але я маю сказати, що до оборони держави стали в першу чергу чоловіки. Серед них є й такі (це стосується суддів), які вночі чергують на блокпостах, здійснюють патрулювання вулиць, беруть участь у затриманні диверсійно-розвідувальних груп, а вдень здійснюють правосуддя.

Скажу вам, що судова система України загалом невід’ємна частина суспільства і держави, тому переживемо війну, здобудемо перемогу і обов’язково подолаємо всі проблеми і наслідки, яких нам ця війна завдала. Все буде Україна!

 

(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький,
«Юридична практика”)

 

Читайте також: Як адаптувалася судова система до роботи в стані війни «Юридичній практиці» розповів голова Ради суддів України Богдан Моніч

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA