Видавництво 
У 2019 році була розпочата робота над оновленням цивільного законодавства України.
Про основні задачі робочої групи з рекодифікації ЦК України, передумови та перспективи оновлення кодексу в інтерв’ю «Юридичній практиці» розповів Олексій Кот, заступник голови робочої групи з оновлення цивільного законодавства, директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України, професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України.
— Як просувається процес рекодифікації цивільного законодавства?
— Активна робота над підготовкою оновленого ЦК України триває, і, на превеликий жаль, у цьому процесі ми змушені долати не тільки спротив наших візаві — науковців-господарників. Після створення при Міністерстві юстиції України у 2019 році робочої групи, яка займалася підготовкою Концепції оновлення цивільного законодавства України, ми відразу зіштовхнулися з проблемою, яка була викликана локдауном через коронавірус. Тепер — війна… Але ці труднощі нас навпаки згуртували й дали додаткові можливості в нашій спільній роботі. По суті, весь 2020 рік, коли країна пристосовувалася до нових реалій дистанційної роботи, ми використали для підготовки Концепції оновлення ЦК, яку презентували наприкінці 2020 року та поклали в основу пропозицій щодо внесення змін до законодавства, що регулює приватні правовідносини.
Сама Концепція оновлення цивільного законодавства стала предметом широкого обговорення юридичного загалу і в Україні, і за її межами в колі іноземних експертів. Ми здійснили переклад Концепції англійською мовою та підготували монографію, присвячену рекодифікації цивільного законодавства, а в жовтні 2021 року провели обговорення за участі українських та іноземних колег, результатами якого і стали подальші кроки з розробки конкретних пропозицій.
Для нас було важливо, що і в підготовці самої Концепції, і в її обговоренні взяли участь представники всіх без винятку юридичних шкіл України. І тому це дає нам можливість говорити про максимально широке обговорення її положень.
Згодом ми знову звернулися до науковців і практиків (суддів, адвокатів, нотаріусів, юристів-практиків) з усієї України та запропонували висловити власне бачення щодо конкретних норм Книги першої Цивільного кодексу України. Станом на кінець 2021 року ми отримали матеріали більш ніж на 500 сторінок. Зауважу, що в планах на 2022 рік було завершити підготовку тексту Книги першої ЦК України, але, на жаль, унаслідок збройної агресії рф ми були змушені займатися іншими більш важливими справами, зумовленими нагальними потребами нашої держави.
Проте минулого року нам вдалося провести низку експертних обговорень, завдяки яким можна сказати, що загальне бачення оновленої Книги першої ЦК України на сьогодні вже сформоване. Єдиною передумовою цього процесу, безумовно, є прийняття законопроєкту № 6013, який наші опоненти охрестили «законопроєктом зі скасування Господарського кодексу України». Цей процес рухається, перше читання вже пройдено, сподіваємось на прийняття законопроєкту в цілому, незважаючи на ініційовану господарниками кампанію з дискредитації самої ідеї оновлення цивільного законодавства України. Чого варта лише розтиражована теза колег-господарників про те, що втрата чинності ГК призведе до ліквідації господарської юрисдикції. З легкої руки наукових послідовників академіка Лаптєва ця маячня була з радістю підхоплена окремими медіа і з того часу не полишає інформаційний простір. Ми навіть утомилися спростовувати це й нагадувати нашим колегам, що господарська юрисдикція з’явилася до появи ГК і тому точно буде існувати після його скасування, адже потреба в здійсненні спеціалізованого судочинства, яке враховуватиме специфіку підприємницьких спорів, нікуди не зникне.
До речі, в середині січня цього року наш Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України спільно з Науково-консультативною радою при голові Верховної Ради України та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду провели експертне обговорення «Оновлення цивільного законодавства: досвід правозастосування», яке жартома, але з огляду на рівень представництва та результати дискусій отримало назву «цивілістичний Рамштайн». Представники юридичної науки, судді, адвокати, очільники органів державної влади дійшли одностайної думки про необхідність якнайшвидшого оновлення законодавства, що регулює приватноправові відносини, зокрема з метою закріплення євроінтеграційного вектору розвитку нашої держави, яка минулого року здобула статус кандидата в члени Європейського Союзу.
— Чинний ЦК України відзначив своє 20-річчя. За вашим відчуттям, як довго працюватиме оновлений Цивільний кодекс України? Чи закладаєте ви в нього перспективне регулювання відносин, які лише починають зароджуватися сьогодні?
— У цьому і полягає сенс оновлення законодавства. Законодавство завжди трохи «запізнюється», «не встигає» регулювати ті відносини, які вже об’єктивно склалися. Тож складність роботи полягає в тому, що ми прагнемо певною мірою передбачити, як будуть розвиватися приватноправові відносини в майбутньому, та закласти відповідне правове регулювання.
Якщо оцінювати ЦК України 2003 року, то можу впевнено стверджувати, що цим нормативним актом можна пишатися, і його оновлення проводиться не тому, що в цьому кодексі є недоліки, які терміново необхідно змінити. Справа в іншому. Зважаючи на євроінтеграційні прагнення та вектори розвитку нашої держави, ми маємо врахувати найкращі європейські та світові практики і серед іншого забезпечити українському бізнесу та інвесторам комфортні умови провадження діяльності в Україні. Однією з таких умов і є якісне приватноправове регулювання. Адже життя не стоїть на місці, світ змінюється: з’явилися інтернет, штучний інтелект, невідомі до сьогодні об’єкти цивільних прав, криптовалюта, біоматеріали тощо. І всі ці питання не можна зараз ігнорувати.
Тож під час розробки оновленого ЦК (а ми сподіваємося, що кодекс буде діяти щонайменше наступні 20, 30 або навіть 50 років) нам необхідно не лише забезпечити можливість його ефективного застосування для регулювання тих відносин, які сьогодні вже об’єктивно склалися, але й певною мірою передбачити, як відносини, що становлять предмет правового регулювання ЦК, складатимуться в майбутньому.
Інакше може виникнути ситуація, яка сьогодні має місце з Господарським кодексом: сам кодекс є, а регулятивного впливу немає!
— Ви вже згадали законопроєкт № 6013, який передбачає скасування ГК України. Чому, на ваш погляд, доцільніше від нього відмовитися, а не провести його рекодифікацію чи прийняти, скажімо, підприємницький (комерційний) кодекс?
— Експерти, зокрема й іноземні, констатують наявність у Господарському кодексі України системних вад, які не можуть бути усунені шляхом внесення точкових чи косметичних змін. Хочу згадати цитату нашого німецького колеги професора Рольфа Кніпера: «Немає концептуальної, а тим більше законодавчої потреби в конкретному економічному законі, який би регулював участь держави та інших державних органів в операціях на ринку. І це є додатковим доказом того, що насправді Господарський кодекс України є законодавчою помилкою».
До речі, я би радив усім, хто цікавиться цим питанням, ознайомитися з виступами наших іноземних колег і представників української науки, що ми видали за результатами Міжнародного цивілістичного форуму «На шляху до європейського приватного права».
Проблема полягає в тому, що Господарський кодекс ідеологічно побудований за лекалами радянського часу. У сучасному світі ми не можемо допустити, щоби приватноправові відносини регулювалися за моделлю адміністративно-командної економіки. З усіма ерзацами права власності на кшталт права господарського відання чи права оперативного управління, з підприємством як суб’єктом відносин, а не об’єктом, як це є в усьому світі. З наявністю абсолютно нереальної кількості бланкетних та відсилкових норм. Ми звикли, що підприємницьке законодавство — це спеціальне законодавство, і в цьому є логіка. Норми, які містяться в законодавстві для підприємців, по суті, мають дуже велику специфіку, вони часто є революційними, відображають останні тенденції регуляторної політики, оскільки мають забезпечувати ефективне застосування для підприємців, для бізнесу, що швидко розвивається. Саме тому в усьому світі підприємницьке законодавство — це передусім окремі закони, що містять спеціальні норми, адже це допомагає підприємницькому законодавству бути максимально гнучким. Натомість ми маємо унікальну ситуацію, коли найбільш прогресивні підприємницькі відносини в нашій державі регулюються Господарським кодексом — нормативним актом, який більше схожий на якусь історичну пам’ятку давно минулих радянських часів, створену для «утвердження суспільного господарського порядку в економічній системі України», ніж на системне зібрання спеціальних норм для регулювання сучасних бізнес-відносин.
Але кодекс — це системний нормативний акт, що повинен містити певні принципи та мати логіку побудови. І скажу абсолютно відверто: ми вже понад 20 років маємо ситуацію, коли для приватноправових відносин в українському законодавстві закріплено подвійні стандарти. Одні стандарти закладено в Цивільному кодексі, зорієнтованому на європейське майбутнє України, а інші стандарти — це Господарський кодекс з усіма його радянським атавізмами, від яких весь прогресивний світ уже давно відмовився.
— Перейдемо до судової практики застосування ГК та ЦК України: яка тут ситуація?
— Готуючись до експертного обговорення в Касаційному цивільному суді, ми провели статистичне дослідження, і результати виявилися доволі цікавими, а з цифрами доволі складно сперечатися. Ми проаналізували постанови Великої Палати Верховного Суду щодо наявності в них посилань на Господарський кодекс України починаючи з 2018 року, тобто фактично проаналізували всю практику Великої Палати з початку діяльності Верховного Суду. Дослідження здійснювалося за двома параметрами: кількість постанов ВП ВС за рік та кількість у них посилань на ГК України. Виявилося, що у 2018 році з 1700 постанов ВП ВС лише в 125 є посилання на Господарський кодекс України, і це трохи більш ніж 7%. Майже таке саме співвідношення і в 2019 році: із 2136 постанов ГК України згадується в 169 судових актах. Далі взагалі спостерігається тенденція зниження кількості таких згадок ГК: із 860 постанов ВП ВС, ухвалених у 2020 році, посилання на ГК є в 51 постанові, а в 2021 році з 652 постанов — лише у 33. Тобто у відсотковому співвідношенні це 5%. Такий 5%-й показник зберігся у 2022 році. У нас не було часу, щоби проаналізувати ці постанови на предмет посилання на ГК. Та я впевнений, що якщо ми це зробимо, то в багатьох випадках вони будуть схожими на посилання нашими судами на Конституцію, коли рішення ухвалюється іменем України. Тобто змістовних посилань буде набагато менше.
Наш колега Дмитро Гудима, суддя Великої Палати ВС, під час свого виступу на експертному обговоренні також посилався на відповідні статистичні дані та цифри, які без перебільшення можна назвати приголомшливими. Презентуючи аналітику з цього питання в межах господарського судочинства, суддя Гудима зауважив, що лише в третині постанов у так званих господарських справах, які розглянула Велика Палата ВС, міститься посилання на ГК України. І більшість цих посилань, як правило, стосуються застосування штрафних санкцій. От і вся регулятивна міць Господарського кодексу. Наведена статистика – вирок Господарському кодексу України від судової влади, у тому числі від господарської юрисдикції.
— Яку ідеологію покладено в основу імплементації в ЦК положень щодо сімейного права та міжнародного приватного права?
— Це одне зі складних питань. Ми розуміємо, що і сімейне право, і міжнародне приватне право є органічними частинами приватного права України. І було б цілком логічним повернутися до первинної редакції проєкту Цивільного кодексу України 1996 року, де є всі 8 книг.
Концепція оновлення Цивільного кодексу України передбачає це. Ба більше, це є цілком логічним, адже принципи приватного права, які будуть закріплені в Книзі першій оновленого ЦК України, будуть застосовуватися і до сімейного права, і до міжнародного приватного права. Особисто я вважаю, що все приватне право необхідно зібрати в одному кодексі.
— Коли можна очікувати подання відповідного законопроєкту в парламент? Це буде єдиний документ чи вноситимуться окремі книги?
— Сьогодні завдання полягає в тому, щоб максимально оперативно підготувати пропозиції до Книги першої ЦК України. І найімовірніше, це буде відбуватися шляхом внесення змін до Книги першої чинного ЦК України. Відкритим залишається питання нумерації статей, будемо намагатися її зберегти, принаймні на цьому етапі. Очевидно, ми будемо йти шляхом внесення законопроєктів з окремими книгами ЦК України, і це буде максимально ефективно. А після того як будуть оновлені всі книги кодексу, буде необхідно знову повернутися до корекції Книги першої. І я не виключаю, що тоді може з’явитися нова нумерація статей ЦК України.
Якщо казати про строки, то каталізатором для внесення законопроєкту стосовно змін до Книги першої ЦК України слугуватиме ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 6013 і підписання його Президентом України.
(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика»)
Завантажується ...
