Видавництво 
Адвокат В’ячеслав Зьома з першого дня вторгнення рф долучився до оборони України. Про свій шлях до сил ТрО, передчуття війни, підготовку молоді та культуру поведінки в соцмережах В’ячеслав Зьома розповів в інтерв’ю «Юридичній практиці».
— Як ви опинились у ЗСУ?
— Я проходжу службу в ТрО ЗСУ (205-й батальйон 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ) з 24 лютого 2022 року. Військового звання я не мав — мав спецзвання лейтенанта поліції, бо свого часу закінчив Луганську академію МВС і працював у системі МВС України.
— У вас було передчуття, що буде масштабна війна?
— Напередодні початку активної фази війни, а саме 22 лютого 2022 року, я уклав контракт і вступив до лав територіальної оборони м. Києва. Бо розумів: якщо почнеться повномасштабна війна, то краще вже бути у складі підрозділу, ніж чекати, поки тебе мобілізують! Так згодом і вийшло, бо ті, хто не уклав контракт напередодні або не мав усіх необхідних документів, стикнулися з труднощами.
Це і був для мене вихід — діяти, зробити все від мене залежне, щоб виграти цю війну! Бо просто сидіти і чогось чекати точно не мій варіант.
— Чи думали, що рф задовольниться тим, що захопила у 2014 році?
— Навряд. Узагалі, чесно кажучи, сподівався, що у них стане розуму і порядності запобігти цьому. Вже після того, як почалося скупчення рашистських військ на кордоні, я зрозумів, що їх так просто не буде відведено!
— Ранок та день 24 лютого який був у вас? Рідні як відпустили до армії?
— Зранку подзвонив мій брат Олександр, ми, власне, разом вступили до ТрО ЗСУ. І від нього я дізнався, що почалось, а потім уже побачив новини. Дружина моя, Дзвенимира, — досвідчений психолог і весь цей час із початку війни залишалась на Оболоні у Києві. Підтримувала і мене, й інших людей. І продовжує виконувати свій обов’язок психолога. Тому відпустила без питань, сказавши такі слова: “Повертайся живим і з перемогою”. Вона справжній тил і моя половинка! Та як кожній жінці, їй було важко залишатися без чоловіка під час війни! Але ж я мав захищати її та нашу Батьківщину від орків на підступах, а не чекати, поки вони прийдуть у Київ.
— Які основні задачі ви виконуєте зараз? Чи мінялись вони від початку служби?
— Зараз мій підрозділ повернувся із Сіверськодонецька, де ми разом з іншими підрозділами ЗСУ стримували наступ ворога, потім були на позиціях під Слов’янськом. Зараз підрозділ на відновленні та доукомплектуванні. Нині перебуваю на посаді командира відділення, завдання принципово не змінились — вони більше залежать від конкретної військової ситуації та дій супротивника.
— Який досвід із попереднього юридичного життя виявився корисним на війні?
— Найбільше — вміння комунікувати та відстоювати власний підрозділ, інтереси бійців, бути гнучким і знаходити нестандартні рішення в бойових умовах.
— Зараз я намагаюсь провести інтерв’ю з жінками-юристками в армії. Зазвичай у жінок питають, чи місце їм в армії, та хочу запитати у чоловіків: чи місце жінкам в армії?
— Чом би й ні, якщо це свідомий вибір! Але як чоловік я б намагався зменшити їх участь безпосередньо в бойових діях, бо гірко, що наші жінки мають бути безпосередньо у такому пеклі і нести цей тягар.
— Чи маємо ми змінити ще шкільну військову підготовку і більше залучати дівчат до військової справи? Чи маємо ми робити військову службу обов’язковою для дівчат за прикладом Ізраїлю?
— З таким підлим сусідом ми маємо якнайбільше залучати молодь і готувати її до війни, щоб надалі вони були максимально готові. Рішення, залучати їх чи ні, командування прийме залежно від ситуації. Бо під час війни всіх залучають у разі необхідності, а навички і вишкіл — це буде запорука виживання безпосередньо саме цих людей і потенціал для держави.
— Ваші поради щодо аскетизму на війні розійшлись Мережею. У вас є ще поради для воїнів? От яка найактуальніша на сьогодні?
— Найактуальніша порада — готуватись і використовувати кожну хвилину для розвитку, навчання і самовдосконалення! Бо війна триває, і від кожного з нас залежить, якою ціною ми здобудемо цю перемогу, а також треба зберегти цю єдність і згуртованість у нашій країні й надалі.
— Що вас вразило в цій війні?
— Вразили більш за все наші українці та їх відважність, їх звитяжність. І одночасно наша єдність і згуртованість. Виклики, з якими ми зіткнулися, надважкі, але подивіться — ми їх долаємо, ми стали відомі всьому світу, нашого Президента вітають стоячи парламенти наймогутніших держав! З негативного — це зрадофільство, яке посилюється одночасно з віддаленням від лінії фронту. Найбільші «експерти» завжди якнайдалі в тилу. А також хамство в соцмережах, особливо щодо жінок! Це просто не по-людські — побратим воює, а його жінку хтось прилюдно ображає в Мережі. Люди мають розуміти свою відповідальність за власні слова відносно іншої людини, політика чи просто жінки. Бо звинувачення у державній зраді і таке інше — це не просто слова, за таке передбачено кримінальну відповідальність. Час уже бути відповідальними. Бо це не є свобода — це безвідповідальність!
— Чому Україна переможе?
— По-перше, в нас просто немає іншого варіанту, цей ворог нищить нас свідомо вже кілька століть! По-друге, завдяки нашому уряду і Президенту ми маємо безпрецедентну підтримку всього світу і все необхідне для перемоги. І врешті-решт уже маємо згуртуватися і бути єдиними, жити щасливо у своїй країні!
— Чи планували вже, що будете робити в день перемоги?
— Так: буду святкувати нашу перемогу разом із дружиною, друзями, побратимами!
— Яку незавершену справу з попереднього життя завершите одразу після перемоги?
— Поїду на відпочинок із дружиною — вже спланували подорож, тільки залишається перемогти орків!
(Бесіду вела Марина Бахолдіна, «Юридична практика»)
Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».
Завантажується ...
