Моніторинговий звіт: Мін’юст проаналізував виконання судових рішень у 2022 році

7 лютого Міністерство юстиції України провело презентацію Моніторингового звіту впровадження та аналізу ефективності нормативно-правового регулювання у сфері виконання рішень.

Організатори визначили три основні блоки проблем, що потребують врегулювання.

1. Виконання рішень національних судів, відповідачем за якими є російська федерація.

Агресія рф, що спричинила матеріальні збитки та моральну шкоду для значної частини українських громадян, має наслідком відповідні рішення національних судів. Вони набули чинності та є обов’язковими до виконання, а держава має забезпечити їх виконання. Як зазначили експерти, механізм такого виконання слід невідкладно напрацювати та запровадити, і рекомендують впровадити адміністративний порядок виконання судових рішень як основний варіант та виконання рішень національних судів за кордоном – як допоміжний у разі неспроможності основного варіанту або вичерпання його як такого.

З огляду на це слід врегулювати такі питання:

• аудит боргу та майна рф як іноземної держави – боржника;
• імунітет іноземної держави-агресора.

Рекомендований адміністративний порядок виконання рішень національних судів, відповідачем за якими є рф, полягає у тому, що таке виконання пропонується здійснити за рахунок коштів компенсаційного фонду як одного з елементів компенсаційного механізму, над впровадженням якого спільно з іноземними державами – партнерами працює Україна.

2.  Невиконання рішень судів, боржниками за якими є суб’єкт, примусова реалізація майна якого забороняється.

Врегулювання цієї проблеми передбачає такі дії:

• здійснити облік (Агентство з управління державним боргом України) та аудит реального стану заборгованості (Казначейство);
• здійснити облік та аудит пільг, їх скорочення (Мінсоцполітики);
• завершити перегляд мораторіїв, що ускладнюють виконання судових рішень (Мін’юст);
• визначити перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічно важливе значення для економіки і безпеки держави, на які неможливо звернути стягнення (Мінстратегпром);
• внести зміни до переліку суб’єктів, визначеного частиною 1 статті 2 закону про гарантії, визначивши, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення лише щодо боржника – державного органу (Мін’юст);
• збільшити бюджетні призначення на виконання рішень судів (Мінфін);
• встановити пропорційну персональну фінансову відповідальність керівника (Мін’юст);
• здійснити відповідні заходи із цифровізації виконавчого провадження (Мін‘юст).

3. Звернення стягнення на земельні ділянки.

Експерти передусім зазначають, що земельна ділянка є одним із небагатьох об’єктів нерухомого майна, на який можливе звернення стягнення, через обмеження, встановлені на період дії воєнного стану, інші мораторії та неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Фахівці пропонують два способи усунення недоліків у цій сфері:

• внесення змін до Земельного кодексу України, закону про виконавче провадження, закону про нотаріат, закону про іпотеку з метою деталізації та встановлення чіткого порядку реалізації земельних ділянок під час виконавчого провадження;
• внесення змін до закону про виконавче провадження та здійснення реалізації земельних ділянок у порядку, встановленому наказом Мін’юсту від 29 вересня 2016 року № 2831/5, «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна».

Докладніше з Моніторинговим звітом можна ознайомитись на офіційному сайті Мін’юсту за посиланням.