Майно, яке вибуло з права власності особи за вироком суду, має повертати чи компенсувати держава — КЦС ВС

Майно, яке вибуло з права власності особи за вироком суду, який в подальшому скасовано, має повертати чи компенсувати держава.

Ризики настання негативних наслідків реалізації державою своєї владної політики не можуть перекладатися на іншу приватну особу, зокрема на добросовісного набувача.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 1 червня 2022 року у справі № 688/2507/16.

Обставини справи

У 2016 році громадянка звернулася до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину – договору купівлі-продажу від 2004 року та витребування належних їй раніше частин приміщення магазину від добросовісного набувача.

Позов мотивовано тим, що у 2003році за вироком суду конфісковано належну їй частину магазину. У 2004 році Верховний Суд України скасував вирок, закрив кримінальну справу проти позивачки. Проте конфісковане майно було реалізовано на товарній біржі, й надалі його власники неодноразово змінювалися.

Справа розглядалась неодноразово. Останнім рішенням місцевий суд частково задовольнив позов та витребував на користь позивачки раніше належне їй нерухоме майно на підставі статті 388 ЦК України.

Суд врахував рішення ЄСПЛ за заявою позивачки від 30 квітня 2020 року у справі «Свіргунець проти України» (заява № 38262/10), яким установлено порушення державою Україна статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішення місцевого суду залишено без змін апеляційним судом.

КЦС ВС, розглянувши касаційну скаргу одного з власників майна — добросовісного набувача, скасував судові рішення в частині витребування майна та відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Обґрунтування

• Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес має бути захищено судом у спосіб, який є ефективним.
• Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.
• У справах про витребування майна з чужого незаконного володіння між учасниками спору існують виключно приватноправові відносини, натомість у справі, що переглядається, позивачка втратила спірне майно в результаті реалізації державою своїх владних повноважень у публічно-правових відносинах.

Висновки ВС

З огляду на те що виконання вироку суду у кримінальному провадженні здійснюється від імені держави із застосуванням примусу всупереч волі власника, засудженого до певного виду кримінально-правового покарання, саме на державу покладаються усі ризики застосування таких владних публічно-правових рішень, зокрема й ризики, пов’язані з можливими помилками суду та правоохоронних органів під час притягнення такої особи до кримінальної відповідальності.

За спеціальним законодавчо врегульованим порядком захисту порушених прав заявниці, що зазнала незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, фінансовий орган держави, якщо кошти за майно надійшли до державного бюджету, або інший орган, що одержав кошти за це майно, має відшкодувати власнику майна його вартість або ж повернути це майно, а рішення цього органу може бути оскаржено в суді.

Ризики настання негативних наслідків реалізації державою своєї владної політики не можуть перекладатися на іншу приватну особу, зокрема на добросовісного набувача, зауважив суд.

Також ВС вказав, що позовна вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину як способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах не має самостійного правового значення, оскільки навіть у разі її задоволення не відбудеться відновлення права власності позивача. Факти подальшого відчуження спірного майна унеможливлюють застосування такого способу захисту інтересів позивача, як реституція.

Також читайте: Для задоволення позову про відшкодування Україною шкоди, заподіяної терористичними актами, необхідно встановити порушення державою конкретного обов’язку за Конвенцією — ВП ВС