Legal High School: адвокати Barristers розповіли про права добровольців ДФТГ та ТрО

2 червня на сторінці освітньої платформи Legal High School у Facebook відбувся прямий ефір за участі адвокатів Адвокатського об’єднання Barristers Андрія Йосипова та Віктора Яценка.

Спікери порушили питання прав добровольців добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) та територіальної оборони (ТрО), а також використання зброї цивільними та ДФТГ. Актуальність цієї теми полягає в тому, що повномасштабна агресія російської федерації проти України викликала неабияку хвилю патріотизму: багато наших співвітчизників приєднались до Збройних сил України, вступили до лав ТрО, добровольчих формувань, стали волонтерами, тому на адреналіні перших днів питання прав, обов’язків чи соціальних гарантій відійшло на другий план.

За словами Віктора Яценка, під час дослідження проблематики зазначеного питання було з’ясовано, що навіть досить освічені люди часто не розуміють усього спектра відповідальності. Значною мірою питання використання зброї цивільними особами під час участі в захисті України є міфологізованим: чим ближче особа перебуває до лінії фронту та зони ведення бойових дій, тим поширенішою є думка, що «війна все спише», а в умовах воєнного стану відповідальності за використання зброї не передбачено.

Як відомо, в Україні діє Закон «Про основи національного спротиву», що передбачає форми участі цивільних осіб у національному спротиві, а саме:

• військово-патріотичне виховання;
• рух опору, тобто діяльність цивільних осіб зі спротиву окупантам на окупованих територіях;
• територіальну оборону (не як рід ЗСУ, а як юридичну категорію та явище, участь у якому беруть громадяни України).

Зі свого боку, ТрО як явище поділяється на три складники:

• військово-цивільний: добровольчі формування територіальних громад (воєнізовані підрозділи громадян-добровольців), штаби зон та районів територіальної оборони;
• цивільний: органи державної влади чи місцевого самоврядування;
• військовий: органи військового управління, ТрО ЗСУ, бригади ТрО, батальйони ТрО (окремий рід ЗСУ).

Оцінюючи це питання, слід враховувати те, що добровольці територіальних громад не є військовослужбовцями, хоча дуже часто поняття ТрО як роду ЗСУ та ДФТГ вживаються взаємозамінно, але це є помилковим. Насамперед це впливає на матеріально-технічне забезпечення таких осіб: військовослужбовці у першому випадку отримують таке забезпечення та заробітну плату, добровольці – ні.

Правовий статус добровольців територіальних громад:

• поширюється дія статутів ЗСУ (під час виконання завдань із територіальної оборони);
• є членами громадського формування з охорони громадського порядку та особами, що виконують громадський обов’язок (посилена кримінально-правова охорона життя, здоров’я та майна);
• є особами, що виконують громадський обов’язок в розумінні трудового законодавства (на час безпосереднього виконання обов’язків щодо територіальної оборони зберігається робоче місце і середній заробіток, ст. 119 КЗпП України);
• поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (під час виконання завдань із територіальної оборони);
• є (можуть бути визнані) учасниками бойових дій у разі безпосередньої участі у них;
• у разі загибелі, поранення, каліцтва, контузії, захворювання, що пов’язані із виконанням завдань територіальної оборони, поширюється дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (сім’ї загиблих/ померлих) захисників і захисниць України).

Не менш болючим є питання використання ДФТГ за межами зони територіальної оборони, на території якої вони були створені.

Фактично йдеться про дозвіл перекидання сил й розпорядження Генерального штабу використовувати ДФТГ у зоні ведення бойових дій для забезпечення розгортання ЗСУ, щоби прикривати тил. Адвокат Андрій Йосипов звернув увагу у контексті законопроєкту № 6521 на те, що з перебігом подій та плином часу з’являється низка питань як у самих добровольців ТрО як роду військ, так і в їхніх колег: чому осіб, що укладають контракти на території Заходу України, передислоковано й відправлено на Схід? Згідно із Законом України «Про основи національного спротиву» така можливість прямо передбачена за бажанням, необхідністю або рішенням головнокомандувача ЗСУ по всій території держави. Те ж саме може стосуватися й добровольців (ДФТГ), тобто під час прийняття особистого рішення щодо укладення контракту з ДФТГ потрібно діяти з огляду на принцип добровільності з урахуванням зазначеної можливості передислокації. Таким чином, підписуючи контракт, ви стаєте добровольцем із захисту чи відсічі російській федерації на всій території країни.

Аналогічна ситуація склалась і з матеріальним забезпеченням таких осіб. Станом на сьогодні територіальній обороні як роду військ за Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено оплату. Водночас у законопроєкті № 6521 можливості виплати заробітної плати представникам ДФТГ не передбачено, хоча, можливо, цей нюанс врегулюють. Якщо говорити про технічне забезпечення, то такі особи точно без екіпірування не залишаться. Сам же факт укладення контракту від основної роботи не звільняє, тобто роботодавець потребуватиме документального підкріплення на підтвердження виконання завдань ТрО зі збереженням робочого місця та середнього заробітку.

Організація та фінансування ДФТГ здійснюється за рахунок:

• фінансових, майнових, людських та інших ресурсних можливостей територіальних громад (місцевих рад);
• обов’язкове матеріальне та грошове забезпечення (платню) не передбачено.

Що ж стосується питання, чи є добровольці територіальних громад суб’єктами військових злочинів, якщо кримінальні правопорушення були вчинені ними під час виконання завдань, то тут спікери виокремили двояку позицію. З одного боку, ні, оскільки вони не є військовослужбовцями (ч. 1 ст. 401 КК України). З іншого – так, оскільки воєнізований підрозділ, виконання статутів, наявність штатної зброї дорівнюються військовому формуванню, утвореному відповідно до законів України( ч. 2 ст. 402 КК України).

Яка зброя може застосовуватися добровольцями територіальної оборони згідно із Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї, стрілецької зброї, інших видів озброєння та боєприпасів до них під час виконання завдань територіальної оборони»:

• штатна (отримана від ЗСУ);
• особиста (мисливська, спортивна, нагордна тощо), що перебуває у цивільному обігу. Під час виконання завдань територіальної оборони із дозволу командира може бути у зарядженому стані та без чохла;
• отримана як цивільною особою для захисту Батьківщини;
• трофейна (тільки у зоні ведення бойових дій за правилами крайньої необхідності).

Щодо принципів та правил застосування зброї спікери виокремили два умовні аспекти:

• застосування безпосередньо під час ведення бою (бойового зіткнення),
• застосування зброї під час виконання завдань територіальної оборони поза межами зон активних бойових дій (в тилу).

По-перше, за участі в бойових діях як члени ДФТГ, так і цивільні особи звільняються від будь-якої відповідальності у разі, якщо для такої відсічі ними була застосована зброя, отримана в порядку, встановленому чинним законодавством. По-друге, згідно з Кримінальним кодексом України та із Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» у цьому контексті мається на увазі вогнепальна зброя, відповідно, виникає питання застосування інших видів зброї, але загалом спільні принципи можна сформулювати такі:

• неминучість (застосування зброї є абсолютно очевидним та необхідним);
• військова необхідність (в інший спосіб виконати завдання з територіальної оборони або самозахисту неможливо);
• пропорційність (необхідно уникати надмірної шкоди, переваги шкоди над військовою необхідністю і самозахистом, максимально швидко надати постраждалому медичну допомогу та забезпечити його евакуацію);
• дозвіл командира на застосування зброї (крім самозахисту);
• здійснення попереджувальних заходів (голосом та пострілом), крім раптового нападу.

Детальніше про правове регулювання застосування різних видів зброї, нюанси проходження навчання чи медкомісій, статус ДФТГ та важливість укладення контракту ви можете дізнатись, переглянувши запис вебінару.