Видавництво Сьогодні в Києві проходить Legal Аnti-Сorruption Forum. Про нюанси антикорупційної політики України в умовах воєнного стану та розвиток антикорупційної інфраструктури в Україні, євроінтеграцію, досягнення та провали України у сфері протидії корупції, а також про вплив оновленої антикорупційної політики на роботу адвоката та діяльність правоохоронних органів дискутували:
- Валерія Коломієць, заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції;
- Олександр Прокопов, прокурор відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Офісу Генерального прокурора;
- Олександр Скомаров, заступник керівника Головного підрозділу детективів – керівник другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, к.ю.н.;
- Ілля Михайлов, голова наглядової ради ДП «Прозорро.Продажі»;
- Андрій Пасічник, керівник управління проведення повних перевірок НАЗК;
- Олександр Лисак, партнер EQUITY.
Модерував обговорення Олег Валендюк, керуючий партнер Benchers Law Firm.
Відкриваючи обговорення, Олег Валендюк наголосив, що форум відбувається на на тлі нещодавніх корупційних скандалів, резонанс яких вийшов за межі України. Він зауважив, що жодна країна світу так і не перемогла корупцію, проте є країни з низьким її рівнем.
Валерія Коломієць звернула увагу на те, що корупція — це не тільки про чиновників. До неї залучено багато інших сторін. Отже, основне, з чого потрібно почати, — це питання культури протидії корупції. І одним із інструментів якраз є антикорупційна програма.
Пані Коломієць також наголосила, що антикорупційні питання становлять вагому частину євроінтеграційних процесів, тому саботажів цього процесу не може бути. Вона, зокрема, зазначила, що єврокомісари під час спілкування висловлюють зацікавленість у тому, щоб у нас були чесні та прозорі суди, які викликають довіру в суспільства; також для них важлива ефективність наших антикорупційних органів.
Заступниця міністра юстиції повідомила, що Мін’юст іще минулого року розпочав підготовку до скринінгу законодавства — очікується, що до травня буде затверджено чітку методологію такого скринінгу. Отримані результати будуть використані в процесі адаптації українського законодавства до норм і правил ЄС.
Олександр Прокопов зосередився на практичних викликах боротьби з корупцією, проаналізувавши напрацювання з питань недекларування (несвоєчасного чи неповного), конфлікту інтересів, отримання подарунків тощо. За його словами, на сьогодні кількість відповідних протоколів зменшилась через війну, але раніше їх було багато. Пан Прокопов звернув увагу, що наразі перевірки стосовно конфлікту інтересів не заборонені, водночас є передумови для проведення на певних територіях перевірок щодо декларування та суттєвих змін у майновому стані. «Суспільство ці зміни підтримало б. Є відповідна петиція про відновлення е-декларування», — зазначив Олександр Прокопов.
Про виклики, які постали перед НАБУ як інституцією, розповів Олександр Скомаров.
Він, зокрема, звернув увагу на:
- збільшення кількості кримінальних проваджень;
- тривалі строки проведення судових експертиз;
- ризики впливу на діяльність експертів державних експертних установ;
- необхідність напрацювання методик розслідування корупційних злочинів, вчинених за допомогою сучасних технологій, зокрема криптовалют;
- цифровізацію кримінального процесу.
Доповідь Андрія Пасічника була присвячена аналізу ситуації з декларуванням в умовах дії воєнного стану. Він повідомив, що НАЗК було одним із ініціаторів відстрочення декларування. Проте нині ситуація суттєво змінилась, і актуальним є повернення декларування: «Контроль має бути, і корупція, на жаль, не зникла».
«Відновлення декларування – це одна з вимог євроінтеграції. Сподіваюся, що найближчим часом його відновлять. Якщо буде розрив на рік у декларуванні, це нівелює можливість доведення вчинення корупційного злочину», — зазначив Андрій Пасічник.
Ілля Михайлов говорив про рішення, які можуть сприяти зниженню корупційних ризиків. Так, на його думку, дискреційні повноваження чиновників мають бути звужені та заміщені цифровими рішеннями: «Такий баланс забезпечить ефективне функціонування органів державної влади».
Олександр Лисак у своєму виступі звернув увагу на концептуальні питання антикорупційної політики, які цікавлять як бізнес, так і іноземних донорів. Він, зокрема, прокоментував незапровадження конкурсів з обранні керівництва інших правоохоронних органів, окрім НАБУ та САП; недостатність однорічного періоду декларування після звільнення з публічної служби; випадки тиску на бізнес; виклики в роботі адвокатів в антикорупційних провадженнях.
«Проблема в країні з корупцією є, потрібно боротись, але має бути змагальність сторін. Ставтесь більш уважно до бізнесу, адже зламати його просто, а шлях повернення майна складний», — наголосив пан Лисак.
«У нас можуть бути різні думки, однак ні в кого не виникає сумнівів щодо необхідності продовження розбудови антикорупційних органів, упровадження антикорупційної стратегії, реалізації її в антикорупційній програмі. Тому, хоч і було висловлено різні думки, загальний висновок такий: з корупцією потрібно боротись кожному на своєму місці», — підсумував дискусію Олег Валендюк.
Завантажується ...