Kyiv Arbitration Days: експерти обговорили актуальні питання діяльності арбітра

«Kyiv Arbitration Days: мислити глобально» триває. Перша сесія заходу мала назву «Головний біль арбітра» і була присвячена актуальним питанням діяльності арбітра. У рамках сесії модератор Олександр Мартиненко, партнер Kinstellar (Україна), а також доповідачі дискутували на низку різних тем. Серед них – низька якість представництва сторони: принцип змагальності чи інтереси правосуддя, питання справедливого поводження зі сторонами у процесі в контексті того, як не зруйнувати арбітражний процес, потураючи параної, а також відповідали на запитання: експерт чи арбітр – хто вирішує справу?

До дискусії долучився д-р Боріс Касоловскі, співголова практики арбітражу Freshfields (Німеччина). На його думку, дуже багато арбітрів вважають, що їх призначили сторони і вони надають послуги цим сторонам, проте арбітр має делеговану владу внутрішніми арбітражними законами. Арбітр має здійснювати належний процес, демонструючи виключну неупередженість та незалежність та не допускаючи дисбалансу. Спікер впевнений, що обов’язки і повноваження допомагають арбітрам приймати правильні рішення, слугуючи корисними інструкціями, які допомагають приймати рішення у справі. 

Зі свого боку, Д-р Маркус Шіфферл, партнер bpv Hügel (Австрія) відзначив, що під час належного процесу арбітражний суд ставиться до сторін незалежно та неупереджено, надаючи можливості сторонам представити деталі справи, а отже, рішення має ґрунтуватися саме на тих аргументах, які було представлено в суді. Належна процедура – це досить новий концепт і нове явище, яке наразі використовують як щит, щоб захистити сторони від упередженості з боку суду. 

Пан Шіфферл продовжив, що досить часто розгляд відбувається не в найбільш ефективний спосіб, подовжуються терміни розгляду, коли це не потрібно. Параноя, пов’язана з концептом належної процедури, шкодить самій інституції арбітражу, збільшуються витрати на арбітраж. Основний наслідок – здорожчання справи, з іншого ж боку, це може повпливати на репутацію арбітра, особливо коли мова йде про справи з публічної площини.

«Зазвичай ці побоювання перебільшені. Ми виявили, що рішення арбітрів рідко оскаржуються і рідко не виконуються, у більшості юрисдикцій через процесуальні чинники рішення не скасовуються, а підтримуються», – підкреслив доповідач.

Сучасні правила арбітражу враховують питання параної належної процедури і закликають арбітрів рішуче діяти. Краще бути сміливим, аніж надмірно застереженим – саме так резюмував свою доповідь Маркус Шіфферл.

Луїза Баррінгтон, арбітриня, медіаторка, педагогиня, активістка (Канада), вважає, що наразі цінність експертів є високою і добре мати хорошого експерта на борту, якщо в арбітра немає рішення.  Іноді експерти викликаються судом, а не сторонами.

«За 20 років роботи арбітрів я спостерігала підвищений попит на роботу експертів, однак іноді їх роботу використовують неефективно. Частина проблеми з експертами полягає в тому, що слід залишати свій національний «багаж» за дверима, а не керуватися концепціями власного національного законодавства. Окрім того, що сторони надмірно покладаються на експертів, третейські суди також це роблять», – підкреслила пані Баррінгтон.