Рішення НАЗК, у тому числі про результати здійснення повної перевірки декларації із зазначенням імені особи, щодо якої проводилась така перевірка, є публічною інформацією.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 7 червня 2022 року у справі № 757/37614/19.
У 2019 році громадянин звернувся до суду із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.
Зокрема позивач, просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, що міститься в рішенні НАЗК, видалити з офіційного сайту агентства це рішення та інформаційний матеріал, а також розмістити спростування поширеної інформації.
Печерський районний суд м. Києва, рішення якого залишив в силі апеляційний суд, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Суди виходили з того, що інформація, яка поширена відповідачем у своїх рішеннях, не є недостовірною, а є результатом виконання покладених на НАЗК функцій.
Інформація, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати, є предметом перевірки органу досудового розслідування під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за даним фактом.
Вказані рішення залишив без змін Касаційний цивільний суд у складі ВС зауваживши на такому:
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:
Розміщення на офіційному сайті рішень НАЗК про результати перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, та про затвердження висновку щодо корупційного правопорушення, а також інформаційного матеріалу про ухвалення таких рішень і порушення кримінального провадження було здійснено в межах компетенції відповідача та в порядку виконання покладених на нього державою функцій.
Рішення НАЗК, у тому числі про результати здійснення повної перевірки декларації із зазначенням імені особи, щодо якої проводилась така перевірка, є публічною інформацією.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК віднесено інформування громадськості про здійснювані заходи щодо запобігання корупції, реалізацію заходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції. Результати перевірки було розміщено з метою такого інформування громадськості, що безпосередньо передбачено зазначеною нормою.
Доводи про те, що стосовно заявника немає обвинувального вироку, а тому зазначення в судовому рішенні про наявність у його діях ознак кримінального правопорушення свідчить про недостовірність інформації, помилкові. Затвердження висновку та направлення його до НАБУ не є свідченням вчинення суб’єктом декларування кримінального правопорушення.
Також читайте: Оподаткування в умовах воєнного стану — огляд практики ВС
© Юридична практика, 1997-2023. Всі права захищені
Пожалуйста, подождите…