КЦС ВС: на кредитора покладено контроль за тим, щоб заборгованість за кредитним договором не перевищувала забезпечувальні заходи

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку припиняє будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 3 серпня 2022 року у справі № 756/10266/15-ц.

Обставини справи

Заявник просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий судом у справі про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

В заяві посилався на те, що кредитор уже звернув стягнення квартиру, яка перебувала в іпотеці, у позасудовому порядку відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Місцевий суд відмовив у задоволенні заяви з огляду на те, що позивач паралельно оскаржує в суді реєстрацію права власності на квартиру за кредитором.

Вказану ухвалу скасував апеляційний суд та ухвалив нове рішення про її задоволення.

Апеляційний суд вказав, що районний суд не застосував до спірних правовідносин положення статті 36 Закону України «Про іпотеку». Місцевий суд не звернув увагу на те, що внаслідок завершення позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки зобов’язання за кредитним договором припинилися в цілому, в тому числі в непогашеній за рахунок іпотечного майна частині

Висновки ВС

КЦС ВС залишив без змін постанову апеляційного суду, зробивши такі правові висновки:

• У частині 4 статті 591 ЦК України міститься загальне правило: якщо одержана від реалізації предмета застави сума не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
• Водночас частина 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» є спеціальною нормою, яка поширюється на зобов’язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми статті 599 ЦК України про припинення зобов’язання лише належним виконанням.
• Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов’язання означає, що припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання.
• Це правило поширюється на всі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя щодо основного зобов’язання в повному обсязі, включаючи як основний обов’язок боржника, так і додаткові обов’язки, що існують у межах тих самих зобов’язальних правовідносин.
• Та обставина, чи залишилася після вказаного позасудового врегулювання фактично невиконаною будь-яка частина основного зобов’язання, правового значення не має.

«Такого висновку слід дійти з огляду на правову природу забезпечувальних заходів, спрямованість їх на повне забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором та добросовісність поведінки сторін кредитного договору. Саме на кредитора законодавством покладено контроль за тим, щоб заборгованість за кредитним договором не перевищувала забезпечувальні заходи, і саме для цього законодавець передбачив спрощені процедури звернення стягнення на заставне майно та солідарну відповідальність поручителя з боржником. Незастосування цих заходів своєчасно тягне для кредитора негативні наслідки недобросовісності його дій», — наголосив ВС.

КЦС ВС також зазначив, що оскарження заявником права власності кредитора на квартиру не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Також читайте: КГС ВС вказав на підставу визнання недійсним договору іпотеки