КЦС ВС: для стягнення в дохід держави необґрунтованого активу вартість його набуття у власність не має значення

Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема майно, майнові права), а не його вартість.

Тому вартість набуття у власність такого активу має значення для кваліфікації його як необґрунтованого, а не для звернення стягнення активу в дохід держави.

Це акцентував Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 20 червня 2024 року у справі № 991/5169/23.

За обставинами справи

ВАКС, рішення якого залишила в силі АП ВАКС, задовільнив позов прокурора САП про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Суд визнав необґрунтованим актив вартістю 1 862 336,43 грн, а саме – квартиру, яка належить відповідачці; звернув стягнення на необґрунтований актив (квартиру) в дохід держави в межах суми 1 862 336,00 грн.

На час набуття права власності на спірну квартиру відповідачка працювала на посаді заступника начальника відділу митного оформлення митного поста.

Суди встановили:

• що спірну квартиру відповідачці подарувала мати, яка придбала її за день до укладення договору дарування;
• достатніх коштів на придбання квартири мати не мала, як не мали їх і родичі, які, згідно з розпискою, надали батькам держслужбовиці певну суму коштів у борг, тощо.
• Суди врахували близький ступінь родинних зв’язків третіх осіб із відповідачкою, її потребу в житлі в місті, де розташована спірна квартира, через переміщення по службі, а також подібний спосіб набуття відповідачкою іншого майна раніше.

Висновки ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС вказав на правильність висновків судів щодо визнання необґрунтованості вказаного активу та стягнення його в дохід держави.

Проте КЦС ВС змінив резолютивну частину судових рішень, виключив з її тексту словосполучення «вартістю 1 862 336,43 грн (один мільйон вісімсот шістдесят дві тисячі триста тридцять шість гривень сорок три копійки)», «у межах суми 1 862 336 (один мільйон вісімсот шістдесят дві тисячі триста тридцять шість) гривень», навівши таке обґрунтування.

• У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).
• Суди обґрунтовано вважали, що прямий спосіб набуття активу (об’єкта нерухомості) матір’ю відповідачки за умови недостатності розміру законних доходів для такого набуття одночасно є опосередкованим способом набуття активів відповідачкою. За наведених обставин та наявності різниці між вартістю активу та грошових коштів, набутих на законними підставах, такий актив підлягає визнанню необґрунтованим.
• Суди встановили набуття квартири саме за дорученням відповідачки, яке обґрунтовано не лише фактом дарування, а й іншими доказами у справі, та не встановили, що актив, щодо якого поданий позов про визнання його необґрунтованим, був набутий за рахунок законних доходів.

Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п. 12 ч. 1 ст. 346 ЦК України) є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема, майно, майнові права), а не його вартість. Тому вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для звернення стягнення його в дохід держави.

«У зв’язку з цим, якщо звертається стягнення безпосередньо на необґрунтований актив (зокрема майно, майнові права), в резолютивній частині судового рішення не потрібно зазначати його вартість або визначати певну суму грошових коштів, у межах якої має бути звернено стягнення на майно», — роз’яснив КЦС ВС.

Читайте також: Грошове забезпечення
військовослужбовців — огляд судової практики від НААУ