Другий сенат Конституційного Суду України 5 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Горобця Артура Валерійовича щодо відповідності Конституції України частини 1 статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Про це інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, оспорюваними приписами Кодексу встановлено, що «суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті».
З матеріалів конституційної скарги випливає, що слідче управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводило досудове розслідування кримінального провадження за частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу України.
У червні 2024 року Горобцю А.В. повідомили про підозру у вчиненні цього злочину. На стадії досудового розслідування слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя ухвалою застосував до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який згодом неодноразово продовжувався.
Апеляційний суд Запоріжжя залишав без задоволення скарги захисника Горобця, а ухвали слідчого судді щодо продовження строку тримання під вартою залишалися чинними. У листопаді 2024 року досудове розслідування завершилося, а обвинувальний акт було скеровано до Орджонікідзевського районного суду.
На стадії судового розгляду районний суд продовжив тримання Горобця під вартою та встановив альтернативний запобіжний захід — заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу на це рішення.
До колегії суддів апеляційного суду, яка мала розглядати скаргу, входили двоє суддів, що раніше ухвалювали рішення на стадії досудового розслідування щодо тримання Горобця під вартою.
У зв’язку з цим до початку розгляду апеляційної скарги захисник обвинуваченого Горобця А.В. подав до Запорізького апеляційного суду заяву про відвід зазначеним суддям.
Запорізький апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про відвід. Суд в ухвалі зазначив, що за змістом частини 1 статті 76 Кодексу «суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, має право брати участь у цьому самому провадженні в суді апеляційної інстанції під час перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою».
Заявник, обґрунтовуючи неконституційність частини 1 статті 76 Кодексу, твердить, що «положення ч. 1 ст. 76 КПК України в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже, і положенню ч. 1 ст. 55 Конституції України». Він звертає увагу на те, що «суддя, який брав участь у досудовому розслідуванні, вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього ще на етапі досудового розслідування склалась певна суб’єктивна думка відносно особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження».
На переконання Горобця А.В., за таких обставин законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом, оскільки за одних і тих самих обставин для одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі в суді, а для іншого – ні. Такий правовий механізм, на його думку, є дискримінаційним та застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб, які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач повідомив, що для забезпечення повного та об’єктивного розгляду справи були надіслані запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти та науковців із науково-консультативної ради Конституційного Суду України з проханням надати свої позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Видавництво 
Завантажується ...