КСУ перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради — PRAVO.UA КСУ перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » КСУ перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради

КСУ перевірить на конституційність законодавчі приписи щодо оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради

  • 25.04.2024 13:21

Другий сенат Конституційного Суду України 24 квітня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лариси Гольник щодо оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Про це інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав основний зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.

Зокрема, суддя зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині 1 статті 8, частинам 1, 2 статті 55 Конституції України частину 4  статті 22, пункт 3 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (Кодекс), пункт 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14 липня 2021 року № 1635–IX (Закон).

Відповідно до оспорюваних приписів частини 4 статті 22 Кодексу Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя.

Згідно з пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону.

Пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що «всі справи, пов’язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради  правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції».

У конституційній скарзі автор клопотання стверджує, що установлене оспорюваними приписами Кодексу та Закону обмеження права на оскарження в судовому порядку рішення Етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності не спрямовано на досягнення легітимної мети, а також є непропорційним, позаяк існували способи досягнути заявленої мети за допомогою менш жорстких обмежень; тому ці положення суперечать частинам 1, 2 статті 55 Конституції України.

Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до  неї матеріалів убачається, що заявниця є суддею, яка у 2021 році взяла участь у конкурсі на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя. Етична рада своїм рішенням визнала Ларису Гольник такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття цієї посади.

У 2022 році заявниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому просила визнати протиправним і скасувати це рішення та зобов’язати відповідача переглянути його.

У результаті розгляду судами позовної заяви Лариси Гольник Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів ВРП), зокрема оскарження висновку щодо відповідності  кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики  та доброчесності, а також списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада у таких правовідносинах не є суб’єктом владних повноважень, який може бути відповідачем». Водночас до предметної юрисдикції адміністративних судів, на думку Верховного Суду, належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради у зв’язку з оцінюванням нею членів Вищої ради правосуддя, як це визначено пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу і пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду справи та ухвалення КСУ обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA