прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Критерій обґрунтованості підозри Ханіна. Блог адвоката Семена Ханіна

Критерій обґрунтованості підозри Ханіна. Блог адвоката Семена Ханіна

  • 11.11.2022 11:46
Семен Ханін, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «АМБЕР», к.е.н., заслужений юрист України, член Правління Асоціації адвокатів України

Плідно працюючи з ВАКС, я зіткнувся з випадком, який надихнув на створення нового критерію обґрунтованості підозри. З огляду на те що скромність породжує бідність, хай його назвою буде критерій Ханіна.

Визначення: повідомлення про підозру може вважатися обґрунтованим, коли, крім іншого, наявні докази, які достеменно переконують, чому саме цій особі повідомлено про підозру, а не іншій. Тобто не існує інших осіб, яким можливо було б повідомити про підозру в тому ж самому кримінальному правопорушенні з тими самими наявними доказами або з аналогічними доказами, по суті, змінивши в повідомленні про підозру тільки прізвище.

Приклад. Голові установи – посадовій особі повідомлено про підозру за статтею 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» за надання незаконних переваг певним особам чи суб’єктам господарювання.

(Зрозуміло, що коли НЕ ОБҐРУНТОВАНО повідомлення про підозру в частині надання незаконних переваг, прийняття пропозиції, обіцянки, а проте службова особа набуває власності над сумнівними активами, кваліфікація за статтею 368 КК України виключається).

На момент повідомлення голови установи – посадової особи про підозру сторона обвинувачення навіть зібрала достовірні, належні, допустимі докази про те, що незаконні переваги певним особам чи суб’єктам господарювання надавалися, але саме з цими доказами (або аналогічними) повідомити про таку підозру можливо було б іще і підлеглим згаданої посадової особи: керівникам департаментів, управлінь, відділів, керівникам самостійних структурних підрозділів установи. Тобто наявні докази не є ДОСТАТНІМИ, щоб виділити саме цю особу з певного кола осіб. У такому випадку повідомлення про підозру є необґрунтованим.

Теоретична частина.

Стаття 276 КПК України. Випадки повідомлення про підозру.

  1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання щодо особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності ДОСТАТНІХ ДОКАЗІВ для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто згадана стаття вказує на обов’язкову наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру, та, звісно, за відсутності достатніх доказів таке повідомлення неможливе. Саме достатність доказів згадується у статті 94 КПК України.

Стаття 94 КПК України. Оцінювання доказів.

  1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – із погляду достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

З огляду на зміст згаданої статті належні, допустимі, достовірні та взаємопов’язані докази в сукупності НЕ ЗАВЖДИ можуть бути достатніми для повідомлення особі про підозру, та оцінити їх достатність повинні слідчій суддя і суд.

 Критерієм достатності доказів якраз і є спроможність відокремити конкретну особу (осіб), якій слід повідомити про підозру, від інших, що також могли би вчините згадане кримінальне правопорушення.

Та якщо таке відокремлення наразі неможливе, а зібрані докази є належними для кола осіб, то відповідно, суд, слідчий суддя повинні дійти висновку про недостатність доказів, а отже,  про необґрунтованість повідомлення про підозру.

Далі я спробую додати трохи математики до цього критерію, а саме – теореми Баєса. Нам не потрібно занурюватись дуже глибоко, тому навіть вікіпедії буде достатньо. Так, теорема Баєса описує ймовірність події, спираючись на обставини, що могли бути пов’язані з цією подією.

Одразу наведу дуже важливий приклад:

Припустімо, що тест на вживання наркотиків має чутливість 99%. (Це справді дуже висока чутливість і юристи вже потирають руки.) Тобто цей тест даватиме 99% правильних позитивних результатів для тих, хто вживає наркотики, і 99% правильних негативних результатів для тих, хто не вживає. Ну що може бути достовірніше??? Більшість правників така точність влаштує, на жаль. Бо вони прогуляли лекції з математики.

Припустімо, що 0.5% людей вживають наркотики. (Це має назву базового рівня і дуже важливо.)

Якщо для випадково вибраної особи перевірка виявляється позитивною, то якою є ймовірність, що вона вживає наркотики?

99% – відповідь НЕ ПРАВИЛЬНА!!! Дай боже здоров’я більшості експертів, що також цього не знають.

Тобто, попри видиму точність перевірки, якщо індивідуальні перевірки дають позитивний результат, то ймовірніше, що особи НЕ вживають наркотиків, ніж що вони їх вживають, адже вірогідність, що особа вживає наркотики, лише відповідно до цього тесту – 33.2%. З такою вірогідністю вживання наркотиків (33.2%) неможливо відокремити людей, що вживають наркотики, від тих, що не вживають. У цьому випадку тест є належним, допустимим і навіть достовірним, але недостатнім доказом вживання наркотиків.

Отже, ТЕОРЕМА БАЄСА ПОВ’ЯЗУЄ МІРУ ВПЕВНЕНОСТІ У ВИСЛОВЛЕННІ ДО ТА ПІСЛЯ ВРАХУВАННЯ СВІДЧЕНЬ.

Але важко переконати суддю саме з огляду на теорему Баєса. Правник із математичною освітою – це певна рідкість. Ба більше, ключовим є визначення базового рівня, а в нашому випадку  – дані, скільки службових осіб у державі, найімовірніше, здійснюють кримінальне правопорушення, відповідальність за яке визначено статтею 368 КК України.

Але той факт, що важливо оцінювати докази на предмет достатності, наведений вище приклад ілюструє дуже яскраво.

ОТЖЕ, СУД, СЛІДЧИЙ СУДДЯ, ОЦІНЮЮЧИ ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ, ПОВИННІ НЕ ТІЛЬКИ ПЕРЕВІРЯТИ СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, НАЯВНІСТЬ НАЛЕЖНИХ, ДОПУСТИМИХ, ДОСТАТНІХ ТА ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ДОКАЗІВ ДЛЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ОСОБІ ПРО ПІДОЗРУ, АЛЕ І ОЦІНЮВАТИ ВКАЗАНІ ДОКАЗИ НА ПРЕДМЕТ ДОСТАТНОСТІ. КРИТЕРІЄМ ДОСТАТНОСТІ ДОКАЗІВ Є СПРОМОЖНІСТЬ ВІДОКРЕМИТИ КОНКРЕТНУ ОСОБУ (ОСІБ), ЯКІЙ СЛІД ПОВІДОМИТИ ПРО ПІДОЗРУ, ВІД ІНШИХ, ЩО ТАКОЖ МОГЛИ БИ ВЧИНИТЕ ЗГАДАНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ. ЯКЩО ТАКЕ ВІДОКРЕМЛЕННЯ НАРАЗІ НЕМОЖЛИВЕ, А ЗІБРАНІ ДОКАЗИ Є НАЛЕЖНИМИ ДЛЯ КОЛА ОСІБ, ТО ВІДПОВІДНО, СУД, СЛІДЧИЙ СУДДЯ ПОВИННІ ДІЙТИ ВИСНОВКУ ПРО НЕДОСТАТНІСТЬ ДОКАЗІВ, А ОТЖЕ, ПРО НЕОБҐРУНТОВАНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ.

#ВАКС_это_звучит_гордо

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA