прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Кримінальний характер цивільної конфіскації

Кримінальний характер цивільної конфіскації

  • 13.10.2022 14:31
Володимир Єніч, партнер АО AVER LEX
Денис Шевченко, юрист АО AVER LEX

Цивільна конфіскація незаконних активів є звичною процедурою зі зрозумілою практикою застосування в багатьох країнах світу. У законодавстві України це поняття з’явилось наприкінці 2019 року та отримало назву «визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави». Відповідний розділ внесено саме до Цивільного процесуального кодексу України, тобто саме цивільний процес визначено таким, що забезпечуватиме ефективність правового інституту цивільної конфіскації, а також захист прав та свобод громадян. Але існує низка практичних особливостей застування цього інституту.

Спеціальна процедура для спеціальних органів

У реєстрі можна знайти зовсім небагато судових рішень, ухвалених за цією спеціальною процедурою. Проте вже можна говорити, що мотивування таких рішень є специфічним і суттєво відрізняється від звичайної логіки мотивування та оцінки обставин під час винесення рішень як у кримінальних, так і в цивільних справах.

Наприклад, якщо розмір потенційно необґрунтованого активу є меншим за 1 240 500 грн (2022 рік), то особа взагалі не підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, а якщо кримінальне провадження щодо отримання потенційно необґрунтованого активу закривається з якихось процесуальних причин (пропущення строків, значні порушення під час розслідування тощо), то підозрюваний може уникнути кримінального покарання.

Тому на доповнення до кримінального переслідування, а в деяких випадках і на його заміну законодавцем було впроваджено процедуру цивільної конфіскації незаконних активів, яка реалізується шляхом здійснення позовного провадження в суді. Цивільна конфіскація може бути застосована незалежно від суми необґрунтованого активу та відсутності підстав для початку або продовження кримінального переслідування. Фактично цей інститут використовується для вирішення правової невизначеності щодо незаконно отриманих активів, які не підпадають під кримінальне переслідування.

Випадки застосування механізму цивільної конфіскації описані в ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України та стосуються ситуацій, коли тим чи іншим чином не було застосовано кримінальне покарання щодо винного. Однак чи є цивільна конфіскація належним механізмом і чи не є він насправді таким самим кримінально-процесуальним методом?

Органи, які беруть участь у цивільній конфіскації:

  • Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснює моніторинг життя декларантів (осіб, які займають корупційно вразливі посади в державі та зобов’язані декларувати свої активи відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (державні службовці, депутати тощо) та порушує перед уповноваженим органом питання щодо звернення до суду з позовом про цивільну конфіскацію майна;
  • Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та в певних випадках Офіс Генерального прокурора (ОГП) звертаються до суду з позовом;
  • Національне антикорупційне бюро України та в певних випадках Державне бюро розслідувань здійснюють виявлення потенційного необґрунтованих активів та збирають докази для звернення до суду з позовом;
  • Вищий антикорупційний суд (ВАКС) та в певних випадках Солом’янський районний суд м. Києва здійснюють судовий розгляд позову як суд першої інстанції;
  • Апеляційна палата Вищого антикорупційного суд (АП ВАКС) та в певних випадках Київський апеляційний суд здійснюють апеляційний розгляд скарг на рішення, прийняті судом першої інстанції;
  • Верховний Суд здійснює розгляд касаційних скарг на рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій;
  • Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), здійснює розшук та управління певними арештованими й конфіскованими активами.

Як збирають і що забирають?

Підставою для конфіскації необґрунтованих активів є рішення суду, яке набрало законної сили. Конфіскації підлягають активи (гроші, майно, криптовалюта, акції тощо), що прямо або опосередковано набуті за «незаконні доходи» декларантів.

Рішення Вищого антикорупційного суду України від 13.08.2021 у справі № 991/3401/21, яким задоволено позов про визнання активів необґрунтованими, демонструє, що суд не сприймає формальні підстави законності набуття активу, а здійснює перевірку наявності документів та їх справжності. Тобто якщо декларант задекларував свій дохід в розмірі 1 млн грн та в цей же період придбав квартиру за 2 млн грн, це означає, що різниця у вказаних сумах може бути визнана незаконним доходом, а квартира – конфіскована як необґрунтований актив.

Особи, яких може торкнутись процедура цивільної конфіскації:

  • безпосередньо декларанти;
  • особи, які за «дорученням» декларанта придбали у власність потенційно необґрунтовані активи;
  • особи, потенційно необґрунтованими активами яких може прямо або опосередковано «розпоряджатись» декларант.

ВАКС у рішенні від 13.07.2022 в справі № 991/366/22 зауважує: «Актуальна процедура цивільної конфіскації не є частиною кримінального судочинства та не має карального характеру. Вона втілює елементи цивільного права, є видом цивільно-процесуальних відносин, має превентивний і компенсаційний характер та спрямована на відшкодування шкоди, заподіяної державі, і стягнення необґрунтовано набутого майна або його вартості. Процедура конфіскації у цивільному провадженні не випливає з обвинувального вироку або процесу його ухвалення і, таким чином, не кваліфікується як покарання, а є засобом контролю за користуванням майном у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини».

Однак надання саме правоохоронним органам обов’язків щодо збирання доказів необґрунтованості активів, а також факт автоматичного звільнення з посади «винного» декларанта абсолютно не збігається з такими висновками. Також не можна погодитися з висновками про «некримінальний» характер інституту з огляду на механізм доказування в рамках позовів такого роду.

На перший погляд, шляхи збирання доказів є дуже обмеженими, особливо якщо порівнювати зі звичним кримінальним провадженням:

  • надсилання обов’язкових для відповіді запитів про надання інформації та документів юридичним особам, у тому числі банкам;
  • витребування документів, які вже перебувають у матеріалах кримінального провадження (активного або закритого);
  • безпосередній доступ до різноманітних електронних реєстрів держави.

Аналізуючи наявну практику ВАКС, можна сказати, що правоохоронні органи дуже ефективно користуються власними правами, отримуючи інформацію щодо переміщення авто, способу й місця користування банківськими послугами, укладення договорів на надання комунальних послуг, даних від комунальних організацій про осіб, які проживають та відвідують ЖК тощо. Цю інформацію зобов’язані надавати правоохоронним органам її розпорядники.

Водночас тлумачення термінів «незаконний дохід», «доручення» та «розпорядження» в контексті цивільної конфіскації відрізняється від тлумачення в інших правовідносинах, що провокує додаткові проблеми. Фактично маємо ті ж самі методи кримінального доказування, але вписані в структуру Цивільного процесуального кодексу України, де вони виглядають, м’яко кажучи, неприродно.

Як висновок, можна навести позицію ВАКС у вже згаданому рішенні від 13.07.2022 в справі № 991/366/22, де крапки над «і» розставлено доволі чітко: «Впровадження процедури цивільної конфіскації пов`язане зі суспільною вимогою щодо викорінення незаконних практик в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямованих на отримання не передбачених законом доходів під час виконання своїх обов`язків. Нормативно закріплена можливість звернення з позовом до інших осіб та врахування законодавцем опосередкованого способу набуття активів із метою цивільної конфіскації є, по суті, відповіддю на відому і доволі поширену практику, коли службовці приховують доходи шляхом фіктивної реєстрації цих доходів на своїх друзів або родичів».

Захищатися не так, як раніше

Від зловживання таким правовим інститутом доволі важко захиститися формальними юридичними діями, але все ж існує декілька ефективних методів.

По-перше, необхідно забезпечити наявність та належне зберігання документів та інших фактів підтвердження законності активів.

Цивільна конфіскація застосовується лише до активів, набутих прямо або опосередковано у власність після 28.11.2019, проте аналіз законності доходів, які дали змогу заволодіти потенційно необґрунтованим активом, проводиться за період, який не обмежений жодними рамками. Отже, отримання доходу від придбання криптовалюти за $1 у 2011 та її продажу за $60 тис. у 2021 році необхідно буде довести документально та наочно (підтвердження законно заробленого $1; право власності на електронний гаманець; проведення трансакцій цієї криптовалюти; законність її конвертування назад у фіатну валюту тощо).

По-друге, якщо відчувається ризик потрапити в поле зору органів, які займаються цивільною конфіскацією, звернутись до кваліфікованого судового експерта, який проведе якісне економічне дослідження статків та надасть висновок щодо законності доходів та обґрунтованості активів. З власного досвіду можемо стверджувати, що найкращим варіантом для проведення будь-якого експертного дослідження є звернення до відповідної державної експертної установи, адже вони, на відміну від приватних, гарантовано мають достатньо кваліфікованих та досвідчених судових експертів.

Загалом потрібно зазначити, що цивільна конфіскація є спеціальним інститутом, створеним з урахуванням вироблених механізмів обходу правового режиму стягнення у загальному порядку. Саме тому необхідно потурбуватись про юридичне та фактичне підтвердження законності доходів.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA