Видавництво 
III Міжнародний кримінально-правовий форум, організований виданням «Юридична практика», триває.
На четвертій сесії учасники обмінялися досвідом щодо транскордонних кримінальних проваджень. Модератором сесії став Павло Отенко, керівник київського офісу АО «Шкребець і Партнери».
Іноземний елемент
Євгеній Єнін, заступник міністра закордонних справ України, повідомив що тенденції кримінальних проваджень з іноземним елементом особливої трансформації не зазнали. Правоохоронні органи намагаються іти в ногу з часом, проте не завжди встигають за злочинцями.
«Криптовалюта і даркнет надзвичайно широко використовуються у вчиненні злочинів економічного характеру», – зазначив спікер.
За його словами, правоохоронці мають позитивний досвід розслідування злочинів, пов’язаних із криптовалютою. І ці практики поступово напрацьовуються.
Євгеній Єнін зупинився на міжнародно-правовій допомозі. Один із останніх трендів – створення і функціонування декількох десятків спільних слідчих груп із країнами-партнерами.
Показово, що українська сторона традиційно готує величезні, розлогі, на декілька сторінок запити, проте міжнародні партнери вимагають спрощення таких документів: коротко викласти загальну фабулу справи, роль і місце конкретного виконавця, якщо мова йде про злочинну групу і перелік тих дій, які запитувач хотів би, щоб партнери здійснили в межах їхньої юрисдикції.
Супроводження екстрадицій
Ірина Маліцька, керуючий партнер ЮК «АДВОКАРЕ», висвітлила практику супроводження екстрадицій в Україні та за кордоном. Головні складники успіху цієї справи, за словами пані Маліцької, – не боятися, вчити іноземну мову і починати дружити з іноземними колегами, адже за кордоном повноваження українського адвоката обмежені, щоправда, руками адвоката за кордоном є консул і посольство.
Принципи, згідно з якими має здійснюватись екстрадиція:
- злочин, передбачений у міжнародному договорі про видачу;
- принцип подвійної злочинності (злочин є караним як за законом держави, що вимагає видачі, так і за законом держави, до якої звернено вимогу);
- покарання тільки за той злочин, який був юридичною підставою видачі.
Ірина Маліцька порадила користуватися професійними перекладами та нагадала про можливість оскарження екстрадиційного ордера (європейський ордер і традиційний ордер на екстрадицію, який видається за рішенням суду).
«Іноді тактика затягування процесу за кордоном допомагає витягнути клієнта», – зауважила спікер. Так, екстрадиційна перевірка триває 60 днів, і 30 днів потрібно для прийняття процесуальних рішень. Окрім того, адвокат може оскаржити процес перевірки та екстрадиції.
Екстрадиція громадянина США
Олександр Строкань, партнер MITRAX, продовжив тему екстрадиції. Він зупинився на практичному кейсі екстрадиції громадянина США з України. Підставою для його розшуку були нібито злочинна змова та порушення правил ембарго – вивезення американських авіаційних двигунів на території Ближнього Сходу.
Іноземця затримали в Україні, і вже наступного дня вирішувалося питання про його тимчасовий арешт. Проте сторона обвинувачення не надала слідчому судді всіх документів, необхідних для затримання. У такій категорії справ ця помилка є однією із найпоширеніших. На виході з судової зали на підозрюваного чекав новий загін правоохоронців для затримання. Його вивезли у невідомому напрямку, а адвокати не могли визначити його місце перебування тпротягом декількох днів. Слідчий суддя виніс ухвалу про звільнення особи, але це не допомогло.
Потім, за словами пана Строканя, вони зверталися до омбудсмена, подали заяву про вчинення кримінального правопорушення у вигляді незаконного тримання під вартою і навіть замовили висновок правової експертизи про те, що на території Україні продаж авіаційних двигунів в країни Близького Сходу не є злочином. І взагалі між США і Україною не укладений договір про екстрадицію. Після цих та інших дій вдалося вберегти клієнта від екстрадиції.
Розшук Інтерполом
Євгеній Солодко, партнер Sayenko Kharenko, розповів про оскарження розшуку Інтерполом. Інтерпол, за його словами, це не панацея, а просто один із засобів міжнародно-правової співпраці. І робота Інтерполу немає нічого спільного зі стріляниною, захопленнями, головна їхня зброя – інформація.
У пана Солодка є питання до якості роботи правоохоронців. Якщо вони вже прийняли рішення переслідувати топчиновників, то мають робити це якісно, інакше їхню роботу буде зведена нанівець. Зазвичай усе відбувається голосно, популістично, але далеко не юридично.
Порядок звернення до МОКП-Інтерпол правоохоронцями:
- наявність кримінального провадження;
- здійснення національного розшуку та отримання відомостей про перебування особи за кордоном;
- оголошення в міжнародний розшук та звернення до Національного центрального бюро (НЦБ) з запитом;
- НЦБ розглядає запит на предмет відповідності інструкції та на предмет відсутності заборон;
- НЦБ за потреби вимагає надання уточнення та роз’яснення в правоохоронного органу, який запитує;
- НЦБ (після перевірки) надсилає запит до генерального секретаріату з метою публікації оповіщень (так званих карток).
Завершуючи свій виступ,Євгеній Солодко порадив вивчати статутні документи Інтерполу та оскаржувати всю ту інформацію, що підлягає оскарженню. У разі позитивного результату така інформація назавжди видаляється з баз даних Інтерполу.
Завантажується ...
Завантажується ...
