Кримінальні ризики — неодмінні реалії українських банкірів, навіть під час воєнного стану, наголошує партнер VB PARTNERS Денис Шкаровський

Рівень професіоналізму правоохоронців у банківській сфері значно зріс. А кримінальні ризики — вже неодмінні реалії українських банкірів, навіть під час воєнного стану.

Такі радикальні заяви зробив партнер VB PARTNERS Денис Шкаровський під час виступу на IX Конференції з кримінального права та процесу, організованої онлайн Асоціацією правників України. Заяви — небезпідставні! Адвокат знається на трендах, оскільки захищає інтереси акціонерів та топменеджерів провідних українських банків у резонансних справах.

Минулі роки Фонд був ключовим «постачальником» кримінальних проваджень.

Але виникла нова зона тиску — спеціалізовані підрозділи поліції, СБУ, які створювалися під справи, пов’язані з ліквідованими банками. Вони напрацювали досвід і зараз активно реалізують його на банківському ринку.

Ключовою цільовою аудиторією правоохоронців є топменеджмент і акціонери банків. Також в зоні ризику менеджери, залучені в розслідувані операції, — кредитні менеджери, фахівці із застав, оцінювачі.

За словами Дениса Шкаровського, початок кримінального провадження зазвичай пов’язаний із:

• націоналізацією або ліквідацією банків.

Нова адміністрація перевіряє дії попереднього менеджменту. За фактами, встановленими в результаті такої перевірки, реєструються кримінальні провадження. Так, лише ФГВФО подав щонайменше 5000 заяв про злочини;

• політичним складником.

Сьогодні як в НАБУ, так і в поліції і СБУ достатній рівень професіоналізму для розслідування банківських справ. Значних успіхів досягнуто у сфері міжнародної співпраці. Гроші «не бачать» кордонів. Одне кримінальне провадження може охоплювати 10 і більше юрисдикцій. Правоохоронні органи успішно навчилися розкривати банківську таємницю, вилучати документи та докази не тільки в Україні, а й за кордоном.

Одна із нових навичок — арешти активів в іноземних банках. Якщо прокурор європейської країни бачить наявність будь-яких активів у своїй юрисдикції, пов’язаних з розслідуванням в Україні, він за власною ініціативою їх блокує і інформує про це українську сторону, допомагаючи останньому заарештувати такий актив. Раніше іноземні прокурори проявляли активність виключно за запитом українських колег.

Під прицілом правоохоронців:

1. Операції з пов’язаними особами.

Водночас досліджується наявність економічної мети кожної операції.

Проведення операцій за відсутності ділової мети може кваліфікуватись як «виведення» коштів з банку на користь пов’язаних осіб та ухилення від сплати податків.

2. Операції з державою (рефінансування, стабілізаційні кредити, РЕПО операції).

В умовах воєнного стану операції з державою – це особлива зона ризику, яка перебуває під пильним контролем. Отримання коштів від держави за відсутності реальної потреби може кваліфікуватись як державна зрада – дії, спрямовані на шкоду банківській системі та економіці в цілому.

3. Дотримання внутрішніх процедур банку.

У найкращому випадку порушення формальностей статуту та внутрішніх положень може розцінюватись правоохоронцями як службова недбалість. У найгіршому – умисел на заволодіння/розтрату активів, їх легалізацію.

4. Забезпечення, оцінки.

Надання кредитів під заставу активу, вартість якого завищена, створює ризик не лише для менеджменту, а й для оцінювача.

Дії менеджменту можуть кваліфікуватись як заволодіння/розтрата активів. Оцінювачу в такому випадку інкримінується складення явно неправдивого звіту, пособництво в заволодінні/розтраті активів.

5. Сплата податків.

Детективи БЕБ — колишні працівники податкової міліції. Поки що у них відсутнє розуміння діяльності банків. У зв’язку з цим податкові питання стають актуальними. Зокрема ті, з якими вже розібрались великі компанії, а банки поки що ні (утримання податку з доходу нерезидента тощо).

Як мінімізувати ризики кримінального переслідування?

Експерт рекомендував дотримуватися таких простих правил:

1. чітка регламентація бізнес-процесів банку;
2. усунення загальних оцінних категорій у внутрішніх актах;
3. дотримання вимог внутрішніх положень банку;
4. реагування на індивідуальні акти НБУ;
5. визначення потенційних больових точок;
6. проведення експертизи бізнес-процесів на наявність кримінально-правових ризиків.