Кримінальна відповідальність замовників в оборонних закупівлях — PRAVO.UA Кримінальна відповідальність замовників в оборонних закупівлях — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Кримінальна відповідальність замовників в оборонних закупівлях

Кримінальна відповідальність замовників в оборонних закупівлях

  • 25.03.2024 17:17
застосування зброї
Віктор Дасюк,
адвокат практики кримінального права ЮК «АРМАДА»

Особливості кримінальної відповідальності замовників в оборонних закупівлях

Оборонні закупівлі є невіддільною складовою частиною сфери національної безпеки України. Забезпечення військових потреб вимагає високого рівня чесності, прозорості та відповідальності. Проте в останні роки низка корупційних скандалів та маніпуляцій у сфері оборонних закупівель спричинили значний суспільний резонанс. Ці явища мають вагомі наслідки для безпеки країни та ефективності забезпечення військових потреб.

Службові особи замовників в оборонних закупівлях є ключовими фігурами процесу прийняття рішень щодо закупівлі військової техніки, обладнання та послуг для забезпечення обороноздатності країни. У зв’язку з цим правоохоронні органи приділяють їм значну увагу.

Проблематика кримінальної відповідальності замовників в оборонних закупівлях дещо схожа з проблематикою звичайних закупівель – це відсутність спеціальних норм Кримінального кодексу України, які передбачали б відповідальність для учасників таких закупівель. Така прогалина залишає широке поле для маніпуляцій з боку правоохоронних органів.

Відносна новизна практики злочинів у сфері оборонних закупівель стає актуальним аспектом, особливо враховуючи сучасні виклики та зміни в геополітичному та економічному середовищі.

У контексті кримінальної відповідальності замовників у сфері оборонних закупівель підозрювані та сторона захисту зіштовхуються з низкою викликів. У цьому процесі важливо забезпечити повноцінний захист прав клієнта, включаючи право на захист та на справедливий суд, що з огляду на резонансність таких справ є непростим завданням. Суспільна упередженість та вимога знайти винних, покарати їх тут і зараз накладає відбиток, зокрема, і на суддів, які приймають відповідні рішення.

За що притягають до кримінальної відповідальності в оборонних закупівлях?

Правозастосовна практика в Україні вказує на те, що дії замовників у цій сфері кваліфікуються за різними стаття Кримінального кодексу і єдиний підхід відсутній. До вже більш звичних статей 190 “Шахрайство” та 191 “Розтрата” Кримінального кодексу України, які інкримінують учасникам публічних закупівель, додаються більш специфічні – ст. 109 “Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади” та ст. 114-1 “Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань”.

У контексті цієї статті продовжимо розбирати склад злочину, передбачений ст. 114-1 Кримінального кодексу України. Актуальність цієї статті пов’язана з тим, що, на думку правоохоронців, будь-які порушення, допущені в процесі публічних закупівель, прямо перешкоджають законній діяльності Збройних сил України. Такий підхід є досить спірним і неоднозначним, але давайте з усім по черзі.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, якою було включено до Кримінального кодексу України ст. 114-1, метою таких змін було посилення відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України, а саме за дії, спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, за диверсію, шпигунство, а також злочини вчинені проти миру безпеки людства та міжнародного правопорядку. Жодне з перелічених діянь не стосується публічних закупівель. Але правоохоронці вперто продовжують інкримінувати її учасникам оборонних закупівель. Такі дії нагадують відомий жарт “Миші плакали, кололись, але продовжували гризти кактус”.

Причини застосування ст. 114-1 Кримінального кодексу України до сфери оборонних закупівель

Тепер трошки формальностей.

З об’єктивної сторони злочин передбачений ст. 114-1 Кримінального кодексу України полягає в діянні (дії або бездіяльності), яким вчиняється перешкода Збройним силам України чи іншим військовим формуванням у провадженні ними законної діяльності. Наявність дієслова “перешкода” в об’єктивній стороні злочину, передбаченого ст. 114-1 Кримінального кодексу України, спокушає правоохоронців застосовувати її до правопорушень у сфері публічних закупівель.

Склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 114-1, є формальним – злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що перешкоджають законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань. Своєю чергою, склад злочину за ч. 2 ст. 114-1 є матеріальним: злочин вважається закінченим з моменту настання наслідку – загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Наявність формального та матеріального складів злочину в межах однієї статті дає змогу правоохоронним органам інкримінувати її учасникам оборонних закупівель як на стадії підготовки до її проведення, так і на стадії виконання вже укладеного договору.

Такі справи є досить складними за своєю суттю і вимагають від захисників підозрюваного чи обвинуваченого глибоких знань та досвіду. А в деяких випадках ще й доступу до державної таємниці.

Що небезпечного в кримінальних провадженнях у сфері оборонних закупівель

У такій категорії справ процесуальний закон передбачає максимально суворий механізм застосування заходів забезпечення кримінального провадження до підозрюваних.

Відповідно до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями, переліченими вище, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд під час прийняття ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави.

Тобто ризик опинитися за ґратами без права внесення застави в такій категорії справ більш ніж реальний, і підозрюваний та його захисник не мають права на помилку.

Водночас важливо підкресли, що такі положення кримінального процесуального закону жодним чином не узгоджуються із судовою практикою Європейського суду з прав людини, що, як відомо, є частиною національного законодавства. Зокрема, згідно з положеннями ст. 5 Конвенції та правової позиції Європейського суду з прав людини в рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України» зазначається, що “тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою”. Відповідно, такі положення Кримінального процесуального кодексу України є дискримінаційними стосовно підозрюваних чи обвинувачених осіб, і на нашу думку, підлягають виключенню з кримінального процесуального закону.

Висновки

Службові особи, які приймають рішення щодо оборонних закупівель, є ключовими учасниками процесу кримінального переслідування у сфері публічних закупівель. Тому правоохоронні органи зосереджують увагу на їхній діяльності. Відсутність конкретних норм у Кримінальному кодексі України, які би передбачали відповідальність учасників оборонних закупівель, ускладнює процес і залишає простір для зловживань із боку правоохоронців.

Новизна злочинів у цій сфері набуває особливого значення, особливо враховуючи сучасні геополітичні та економічні виклики. У контексті кримінальної відповідальності замовників підозрювані та їхні захисники стикаються з низкою викликів, включаючи соціальні упередження та вимогу до негайного покарання.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA