Конституційна скарга: 3 аспекти, які слід ураховувати під час подання — PRAVO.UA Конституційна скарга: 3 аспекти, які слід ураховувати під час подання — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Конституційна скарга: 3 аспекти, які слід ураховувати під час подання

Конституційна скарга: 3 аспекти, які слід ураховувати під час подання

  • 19.06.2019 12:24

Однією з форм звернення до Конституційного Суду віднедавна стала конституційна скарга — письмове звернення  щодо перевірки на конституційність закону або його окремих положень, що застосовані в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу. Хто, коли і як може розумно скористатися цим інструментом захисту прав, спробуємо розібратися.

Коли можна скаржитися

Із законодавчого визначення поняття «конституційна скарга» випливає, що звернутися до органу конституційної юрисдикції можна лише у зв’язку із застосуванням оскаржуваної норми в остаточному судовому рішенні, що стосується справи заявника. Звертатися можуть як фізичні, так і юридичні особи. 

Але яке рішення вважати остаточним? Для відповіді на це питання слід звернутися до положень Закону «Про судоустрій та статус суддів». Його стаття 14 стосується права на перегляд справи та оскарження судового рішення: учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення. Стаття 17 зазначає, що найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд, а систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд. При цьому, згідно зі статтею 36, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

У цивільному процесі відповідно до ч. 3 статті 2 ЦПК основними засадами (принципами) судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Питання набрання законної сили рішенням у цивільному процесі регулюються в тому числі ч. 1 і 2 ст. 273 ЦПК: рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Разом із цим рішення, яке набуло законної сили, може бути оскаржене в касаційному порядку. У такому разі судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (ст.388 ЦПК). Але і рішення, прийняте Верховним Судом, може бути переглянуте у зв’язку з нововиявленими або виключними обставинами, що детально врегульовано главою 5 ЦПК.

У разі якщо заява подавалася та судом справа розглядалася, остаточним рішенням є те, яке розглядалося у найвищій інстанції (касаційній) та рішення у формі ухвали чи постанови було прийнято незалежно від результатів розгляду справи.

Формальні вимоги

Загальні вимоги до конституційної скарги визначені частиною 2 ст. 55 Закону України «Про Конституційний Суд України».

1. Дані про заявника: прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання або назва та місцезнаходження юридичної особи, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, а також відомості про уповноважену ним особу.

2. Фабула справи: короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано оскаржувані положення закону та опис перебігу розгляду справи в судах.

3. Предмет: положення закону, які належить перевірити на відповідність Конституції, та положення Конституції, на відповідність яким належить перевірити закон України.

4. Аргументація: обґрунтування неконституційності закону або його положень із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.

5. Наявні докази: відомості про документи і матеріали та їх копії, а також перелік документів і матеріалів, що додаються. При цьому копія остаточного судового рішення має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.

Також закон наголошує на необхідності особистого підписання скарги фізичною особою (ч. 2 ст. 56) та визначає спосіб подання матеріалів: надсилання поштою або безпосередньо до секретаріату (ч. 1 ст. 57).

Цими нормами і вичерпуються формальні вимоги до підготовки документу. Жодні інші норми Закону «Про Конституційний Суд» або інших законодавчих актів вимог до форми конституційної скарги не містять.

Оцінка форми та змісту

Попередню перевірку звернень до Суду здійснює секретаріат. І у разі невідповідності скарги зазначеним вище вимогам (відсутність у документі хоча б одного з положень, передбачених ч. 2 ст. 55) керівник секретаріату відповідно до ч. 3 ст. 57 повинен повернути її заявнику. При цьому повернення конституційної скарги не перешкоджає можливості повторного звернення. Із цього випливає, що керівник секретаріату має повноваження здійснювати перевірку дотримання формального критерію конституційної скарги.

Також важливо розуміти, що закон не містить жодних інших підстав та компетенцій керівника секретаріату для повернення скарги. Водночас його повноваження кореспондують з іншими термінами, які використовуються у законі, а саме: «невідповідність конституційного подання чи конституційного звернення вимогам, передбаченим цим Законом» та «неприйнятність конституційної скарги» (пп. 3, 4 ч. 1 ст. 62). Ці терміни вживаються для означення підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Питання щодо відкриття конституційного провадження у справі вирішуються на засіданнях колегій, сенатів, Великої палати. Ця норма ч. 1 ст. 61 у зв’язку із положеннями ч. 2 ст. 32 означає, що зміст скарги можуть оцінювати судді Конституційного Суду колегіально.

Із наведених норм вбачається, що в питанні подання конституційної скарги слід чітко розмежовувати її попередню перевірку на дотримання формальних вимог, що здійснює керівник секретаріату, та прийнятність скарги, яку має право оцінювати лише Конституційний Суд. І схоже, що у самому суді не завжди сприймають таку позицію, намагаючись іноді «розвантажити» роботу служителів Феміди за рахунок роботи секретаріату. Про спроби перерозподілити компетенції свідчить нещодавнє рішення ОАСК у справі № 826/8078/18

Врахування викладених вище положень при підготовці заяви до Конституційного Суду може допомогти зекономити час та зусилля громадян, які користуються конституційною скаргою для відновлення порушених прав.

Олександр Поліводський, партнер Sofiya Law Firm

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA