600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Конференція «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни» — процес отримання компенсацій не буде швидким

Конференція «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни» — процес отримання компенсацій не буде швидким

  • 31.08.2022 18:46

Завершальна сесія конференції «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни» була присвячена аналізу галузевої специфіки застосування механізмів відшкодування. Про методологічні особливості фіксації пошкоджень та розрахунку розміру завданих збитків у галузях металургії, агросекторі та ритейлі учасникам конференції розповіли:

  • Ольга Пазинич, начальник управління регулювання аграрних ресурсів Міністерства аграрної політики та продовольства України;
  • Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID AGRO;
  • Світлана Романова, директор із правового забезпечення ТОВ «Метінвест холдинг»;
  • Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту Fozzy Group;
  • Мирослав Гнатюк, партнер Benchers;
  • Віталій Жадобін, партнер-засновник SENSUM Law Firm, заступник голови комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ.

Модерував дискусію Олег Мальський, партнер, керівник відділу корпоративного права та M&A, керівник відділу міжнародної торгівлі ETERNA LAW. Відкриваючи обговорення, він наголосив, що не може бути єдиного підходу в питанні відшкодування шкоди, заподіяної війною, слід обов’язково враховувати специфіку кожної індустрії.

Агросектор

Сергій Кубах зосередився на питаннях документування збитків в агросекторі. Він розповів про методичні рекомендації та алгоритми дій, які були розроблені Програмою USAID AGRO в партнерстві зі Всеукраїнською аграрної радою:

  • встановлення факту пошкодження чи знищення майна безпосередньо у зв’язку з агресією рф,
  • визначення розміру прямих збитків,
  • встановлення розміру непрямих збитків (упущеної вигоди).

Доповідач також зупинився на рекомендаціях для підприємств, які розміщено на тимчасово окупованих територіях.

Ольга Пазинич акцентувала на нюансах визначення розміру втрат та відновлення агровиробництва. За її словами, крім прямих збитків, значні масиви земель є небезпечними для подальшого використання, істотних руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури, відбулося зростання вартості виробництва продукції, блокування морських портів призвело до значного скорочення експорту.

Водночас ключовими можливостями для відновлення аграрного виробництва вона назвала:

  • розвиток морських портів та створення альтернативних експортних маршрутів,
  • швидке відновлення формування нових економічних ланцюгів та підтримка галузі переробки,
  • забезпечення об’єктів агрогалузі якісною наскрізною інфраструктурою,
  • продовження земельної реформи.

Ольга Пазинич також розповіла про роботу, яка наразі ведеться держорганами зі встановлення розміру збитків, завданих агросектору.

На продовження обговорення специфіки агросектору та механізмів відшкодування в цілому Віталій Жадобін наголосив, що наразі в Україні відсутні дієві механізми такого відшкодування, відповідно, мова може йти лише про певні перспективні напрацювання та сподівання.

В рамках свого виступу він звернув увагу на основні проблеми агросектору: логістику, зберігання та фінансування. А також це розмінування територій, бронювання персоналу, надання державної підтримки.

Віталій Жадобін наголосив на потребі вжиття всіх необхідних заходів щодо належного документування завданих збитків із перспективою отримання виконавчого документа, який в майбутньому намагатимуться пред’явити до виконання.

Металургія

Ситуацію в галузі металургії та проблемні питання відшкодування заподіяної шкоди висвітлила Світлана Романова. Вона прокоментувала втрати групи “МЕТІНВЕСТ” у Маріуполі та розповіла про складнощі їх документування.

Першою проблемою вона назвала саму можливість фізичного доступу до об’єктів; другою — власне підходи до оцінки із врахуванням специфіки металургійного виробництва. Світлана Романова також акцентувала на проблемах, пов’язаних із втратою первісних документів та належним оформленням фото-, відео- та інших матеріалів для надання їм доказової сили.

На продовження свого виступу вона прокоментувала проблематику подолання суверенного імунітету, яка безпосередньо впливає на можливість звернення до судів інших держав і яку необхідно вирішувати. Відповідні законодавчі напрацювання ведуться в США та деяких інших країнах, загалом же це глобальна доктринальна проблема, вирішення якої лежить у площині міжнародного публічного права.

Ще однією проблемою Світлана Романова назвала перспективи виконання майбутніх рішень про стягнення компенсації та конкуренцію приватних компаній з державами за активи рф.

Загалом же весь процес отримання відшкодування, за оцінкою Світлани Романової, може тривати близько 10 років. Проте необхідні кроки слід здійснювати вже зараз.

Ритейл

Артем Ярмола прокоментував виклики сфери ритейлу. Говорячи про відшкодування збитків, він зосередився на питанні подальшого оцінювання зібраної доказової бази, визначення юрисдикційного органу, встановлення причинно-наслідкового зв’язку тощо. А також прокоментував деякі нюанси документування пошкоджень, в тому числі з використанням кримінально-правових механізмів. Далі Артем Ярмола розповів про проблематику доказування фактів знищення та/або викрадення товару — значна частина втрат ритейлерів пов’язана саме з такими ситуаціями. Великим питанням доповідач назвав проблему з відшкодуванням упущеної вигоди та методологію її розрахунку.

Методологічні нюанси

Доповідь Мирослава Гнатюка була присвячена дискусійним питанням визначення розміру шкоди (зокрема непрямих збитків), заподіяної комерційним структурам різних галузей. За його словами, вже напрацьовано певний інструментарій для визначення розміру заподіяної шкоди та збитків, проте він не містить безпосередніх механізмів — відповідна методика наразі ще розробляється. Ця методика буде призначена для визначення збитків:

  • у межах кримінальних проваджень за законодавством України,
  • для цілей подання постраждалими заяв на компенсацію,
  • для цілей подання позовів (у тому числі колективних) до міжнародних судових органів.

Мирослав Гнатюк детально прокоментував положення проєкту методики, зазначивши, зокрема, що запропоновані підходи не дають змоги повною мірою встановити порушення майнових прав суб’єктів підприємницької діяльності та їх власників.

На продовження свого виступу Мирослав Гнатюк звернувся до практики міжнародного арбітражу в питаннях оцінювання завданих збитків, прокоментувавши, зокрема, підходи, які були застосовані арбітражем у резонансній справі компанії “ЮКОС”. На думку доповідача, згаданий механізм може бути застосований власниками бізнесу, щоб точніше оцінити заподіяну їм шкоду.

Також читайте: «Слід виробити максимально ефективні та широкі за спектром можливості для компенсацій» — конференція «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA