Видавництво 
 |
Олена Антонюк, заступник директора Офісу протидії рейдерству, доцент, к.ю.н. |
Напередодні річниці повномасштабної агресії російської федерації проти України був прийнятий Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (реєстраційний № 7198) (далі — Закон про компенсацію).
Серед важливих питань, що постають перед потерпілими від збройної агресії російської федерації в контексті прийняття Закону про компенсацію, є питання, в які строки і до кого подавати заяву для отримання компенсації. Не менш актуальним є підтвердження прав на зруйновані об’єкти нерухомості, що може бути ускладнено з огляду на втрату, пошкодження чи відсутність доступу до відповідних документів. Водночас Закон про компенсацію встановлює присічний строк для подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (далі — заява), тому важливо розуміти, які документи щодо втрачених об’єктів і коли слід подати заявникові.
Розглянемо ці питання докладніше.
Який строк визначений для подання заяви і які наслідки його порушення?
Заява має бути подана під час дії воєнного стану та протягом 1 року з дня його припинення/скасування на території, де розташована (розташовувалася) знищена нерухомість.
Подання заяви після спливу зазначеного строку є підставою для відмови у наданні компенсації (частина 6 статті 6 Закону про компенсацію).
Водночас строк подання заяви про компенсацію за пошкоджений об’єкт нерухомості Законом про компенсацію не встановлено.
Загалом, хоча у преамбулі Закону передбачено, що ним визначаються правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, слід констатувати, що положення Закону про компенсацію регулюють переважно відносини щодо компенсації за знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна. Згідно зі статтею 10 порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України. Такий підхід залишає невизначеними низку питань, зокрема щодо процедури і часових меж віднесення об’єктів нерухомості саме до пошкодженого майна, наповнення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі — Реєстр), відповідною інформацією тощо.
Якщо ж об’єкт нерухомого майна буде пошкоджений/знищений внаслідок обставин, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (замінування, розмінування тощо), після припинення або скасування воєнного стану, заява може бути подана протягом 3 років з дати припинення або скасування воєнного стану на території розташування пошкодженої/знищеної нерухомості.
Як може бути подана заява?
Заява може бути подана:
- в електронній формі — через Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
- у паперовій формі — через центр надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП), орган соціального захисту населення, у тому числі організованих ними виїзних пунктів приймання таких заяв, або нотаріуса.
Водночас не має значення місце проживання (перебування) отримувача компенсації або місце розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.
Щодо кожного пошкодженого/зруйнованого об’єкта подається окрема заява.
Якщо об’єкт перебуває у спільній власності, то заяву може подати кожен із співвласників або один з них, що вважатиметься заявою від усіх співвласників за відсутності від них заперечень.
Заяву можна подати як особисто, так і через представника.
Реєстрація заяви здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера в цьому Реєстрі.
Водночас у частині 1 статті 4 Закону про компенсацію зазначено, що заява подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації (далі — Комісія), уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна на відповідній території.
Важливо при цьому зауважити, що відповідно до частини 17 Закону про компенсацію заява скеровуватиметься на розгляд Комісії, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру.
Чи потрібно подавати заяву, якщо вже подав інформаційне повідомлення про знищення житла?
Значна кількість власників зруйнованого житла вже скористалася можливістю подати інформаційне повідомлення про знищене житло згідно з Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 у редакції постанови від 29 квітня 2022 р. № 505 (далі — Порядок № 380).
Станом на середину лютого 2023 р., за даними, повідомленими прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, через портал “Дія” подано понад 325 тис. повідомлень про знищення/пошкодження житла.
Відповідне інформаційне повідомлення, подане до набрання чинності Законом про компенсацію, прирівнюватиметься до заяви, якщо воно стосувалося знищення об’єктів, щодо яких відповідно до Закону про компенсацію може бути подана заява.
Зокрема, важливо враховувати, що відповідно до Порядку № 380 інформаційне повідомлення може бути подане щодо об’єктів нерухомого майна, які знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, з 19 лютого 2014 р. У преамбулі Закону про компенсацію передбачено, що цим законом визначаються засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64/2022.
Тим, хто подав інформаційні повідомлення про знищення об’єктів, щодо яких відповідно до Закону про компенсацію може бути подана заява, буде потрібно подати додаткові відомості та документи, передбачені Законом про компенсацію.
Водночас у пункті 3 частини 5 статті 15 Закону про компенсацію на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок протягом одного місяця з дня затвердження Порядку ведення Реєстру забезпечити повідомлення таких осіб про необхідність подання додаткових відомостей та документів.
Після того як необхідні відомості та документи будуть подані, органи місцевого самоврядування повинні забезпечити розгляд таких інформаційних повідомлень (пункт 1 частини 6 статті 15 Закону про компенсацію).
Які відомості необхідно зазначити у заяві про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна та які документи додаються до неї?
Перелік та обсяг відомостей, які зазначаються в заяві, визначатимуться у Порядку ведення Реєстру, затвердженому урядом.
До самої заяви необхідно долучити насамперед копію документа, що підтверджує право на зруйновану нерухомість.
Наприклад, якщо заява подається щодо знищеної квартири, будинку садибного типу, садового/дачного будинку, то слід долучити копію документа, що підтверджує право власності на об’єкт нерухомості, наприклад, копію договору купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про право на спадщину, судового рішення щодо набуття права власності на відповідний об’єкт.
Водночас, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — ДРРП), то копію правоустановчого документа подавати не потрібно.
Слід зазначити, що програмне забезпечення Реєстру має забезпечуватиме електронну інформаційну взаємодію в режимі реального часу з такими інформаційно-комунікаційними системами, зокрема, як Єдина державна електронна система у сфері будівництва, ДРРП, Державний земельний кадастр, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Єдиний державний демографічний реєстр, Єдиний державний реєстр судових рішень (за наявності технічної можливості).
Відповідно, Комісія отримуватиме з таких реєстрів наявні в них документи та інформацію і не має права вимагати від заявника їх самостійного отримання.
Також заявник долучатиме до заяви документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об’єкта нерухомого майна до/після знищення у разі їх наявності.
Крім того, якщо заявник має пріоритетне право на отримання компенсації (наприклад, якщо заявник є учасником бойових дій, особою з інвалідністю I та II груп), то він має додати копію документа, що підтверджує таке право.
Як засвідчуються копії документів, долучених до заяви, і чи можна подати заяву, якщо у заявника немає таких документів або є лише їх копії?
Копії документів, долучені до заяви, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом. У такому разі відповідальність за достовірність копій поданих документів несе заявник.
У разі подання заяви у паперовій формі заявник надає адміністратору ЦНАП, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності). У такому випадку засвідчується вірність копії відповідного документа.
Якщо ж у заявника відсутні оригінали документів, які додаються до заяви, про це робиться відмітка в Реєстрі.
У випадку, якщо вірність копій документів, які додані до заяви, не засвідчено ЦНАП, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву, Комісія під час розгляду заяви витребуватиме від заявника оригінали документів для засвідчення вірності поданих копій, якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні у державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності. Тож відповідне правило діятиме й у разі, якщо заява була подана через Єдиний державний вебпортал електронних послуг і копії документів були засвідчені підписом заявника.
Відсутність документів внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення, не перешкоджатиме поданню заяви. У такому разі заявник має подати необхідні документи додатково.
Водночас у питанні подання документів заявник не обмежений присічним строком, встановленим для подання заяви, що є актуальним для тих заявників, які з огляду на неможливість відновити втрачений правоустановчий документ будуть змушені звертатися до суду, а розгляд відповідного позову чи заяви може тривати довго.
Крім того, заявник також може звернутися до Комісії з проханням сприяти в отриманні відповідних документів. Комісія з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, має право одержувати їх від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
Водночас рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна заявнику, який не подав необхідні документи внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення, приймається після подання відповідних документів, а до часу їх подання Комісія може зупинити розгляд відповідної заяви.
Спадкоємець особи, яка за життя мала право на отримання відповідної компенсації, може подати заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна до отримання свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. У такому випадку зазначене свідоцтво про право на спадщину подаватиметься додатково після його отримання, а рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна отримувачу компенсації — спадкоємцю Комісія прийматиме після отримання такого свідоцтва.
Отже, визначені у Законі про компенсацію правила звернення із заявою для отримання компенсації за знищене житло є зручними з точки зору як наявності кількох альтернативних можливостей подання такої заяви, так і відсутності прив’язки до місця розташування Комісії, яка буде її розглядати, чи території, на якій розташований знищений об’єкт, або місця реєстрації заявника.
Строк для подання заяви враховує той факт, що значна кількість українців була змушена змінити місце свого проживання, у тому числі виїхати за межі України, частина українців перебуває у зоні ведення бойових дій, що утруднює процес звернення із заявою.
Крім того, у Законі про компенсацію закладені зручні правила надання документів, що підтверджують права на об’єкт, за знищення якого надаватиметься компенсація. Відсутність таких документів не перешкоджатиме поданню заяви, що важливо з огляду на наявність присічного строку для її подання. Тож якщо документи втрачені або пошкоджені, у заявника буде час для їх відновлення чи судового визнання відповідних прав у разі неможливості такого відновлення. Простіше питання підтвердження відповідних прав буде вирішуватися для тих заявників, речові права яких на відповідні об’єкти зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки долучати документи на підтвердження таких прав не потрібно.
Водночас Закон про компенсацію, за окремими винятками, не містить положень щодо звернення із заявою на отримання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомості. Відповідні положення будуть визначені постановою уряду.
Читайте також:
Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло:
Хто може розраховувати на її отримання та за які об’єкти
Хто прийматиме рішення про її надання/відмову в наданні
та як таке рішення оскаржуватиметься
Актуальні питання щодо способів надання
Завантажується ...
