Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло: хто прийматиме рішення про її надання / відмову в наданні та як таке рішення оскаржуватиметься — PRAVO.UA Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло: хто прийматиме рішення про її надання / відмову в наданні та як таке рішення оскаржуватиметься — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло: хто прийматиме рішення про її надання / відмову в наданні та як таке рішення оскаржуватиметься

Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло: хто прийматиме рішення про її надання / відмову в наданні та як таке рішення оскаржуватиметься

  • 22.03.2023 16:23
Олена Антонюк, заступник директора Офісу протидії рейдерству, доцент, к.ю.н.

Прийнято Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (реєстраційний № 7198 від 24 березня 2022 р.) (далі — Закон про компенсацію).

Закон про компенсацію детально унормовує питання надання компенсації за зруйноване житло, хоча порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, надання та використання житлового сертифіката для фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (зокрема, фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) також буде встановлюватися Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

Серед актуальних питань, пов’язаних з отриманням відповідної компенсації, є питання суб’єктів і строків прийняття рішення про надання компенсації і джерел її надання.

Розглянемо їх детальніше.

Хто прийматиме рішення за заявою про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна?

Рішення про надання / відмову в наданні компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до Закону про компенсацію прийматиме Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації (підпункт а пункту 2 частини 4 статті 3).

Водночас Законом про компенсацію на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок впродовж двох місяців після його опублікування спільно з органами місцевого самоврядування забезпечити створення та функціонування комісій з розгляду питань щодо надання компенсації (далі – комісія) (зокрема, за знищені об’єкти нерухомого майна, розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій, у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (підпункт 6 пункту 5 статті 15).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону про компенсацію утворення комісій для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна віднесено до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради), військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту.

Оцінюючи функціональні повноваження (приймати рішення про надання / відмову в наданні компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна; зупиняти та поновлювати розгляд заяв про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна та інші), комісії слід зауважити на визначеному для неї Законом про компенсацію статусі консультаційно-дорадчого органу (тобто допоміжного органу, що формує пропозиції з питань, що належать до його компетенції).

Натомість рішення комісії щодо надання / відмови у наданні компенсації за зруйновані житлові об’єкти нерухомості відповідно до частини 7 статті 7 Закону про компенсацію підлягають затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту. Водночас Закон про компенсацію не містить приписів стосовно підстав і наслідків незатвердження відповідним органом рішення комісії, тож ці питання можуть мати врегулювання на підзаконному рівні.

Схожа модель вирішення питання щодо визначення компенсації за зруйноване житло закладена у Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації (далі – Порядок № 947), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 947 (в редакції постанови від 2 вересня 2020 р. № 767), який встановлює механізм надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій і розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.

Так, відповідно до пунктів 5-6 Порядку № 947 рішення про надання грошової компенсації приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації. Комісія утворюється в Донецькій та Луганській областях Донецькою та Луганською облдержадміністраціями.

Інший підхід до прийняття рішення за участю колегіального консультативно-дорадчого органу використаний, наприклад, у Положенні про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 9 січня 2020 р. № 71/5, що передбачає створення Мін’юстом та його територіальними органами колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту (далі – колегії), які є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін’юсті та його територіальних органах. За результатом розгляду скарги відповідна колегія приймає рішення, що оформлюється висновком, який містить, зокрема, рекомендацію щодо задоволення / відмови у задоволенні скарги. Рішення ж за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, приймає Мін’юст чи відповідний територіальний орган рішення.

У судовій практиці щодо оскарження рішень за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації сформувалася усталена позиція про те, що висновок колегії не може бути оскаржений та скасований у судовому порядку, оскільки він не є рішенням суб’єкта владних повноважень, адже не створює будь-яких правових наслідків ні для Мін’юсту, ні для скаржника та за своєю суттю є відображенням думки членів колегії за наслідками розгляду відповідної скарги та може слугувати підставою для прийняття Мін’юстом як рішення про задоволення скарги, так і рішення про відмову в її задоволенні. Тому правове значення має прийняття за результатами розгляду скарг саме наказу Мін’юсту, а не висновку колегії (постанови Верховного Суду від 28 листопада 2019 р. у справі № 802/390/17-а, від 13 лютого 2020 р. у справі № 826/1256/17, від 15 квітня 2021 р. у справі № 815/5876/16, від 11 лютого  2021 р. у справі № 160/1511/19).

У Законі про компенсацію йдеться ж про рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації.

Закон про компенсацію не унормовує вирішення питань  визначення/уповноваження комісії для розгляду заяв за знищені об’єкти нерухомого майна, розташовані в тому чи іншому районі проведення воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації, оточення (блокування), а також передання відповідних заяв іншій комісії у разі зміни переліку таких територій, як це, наприклад, визначено щодо розгляду судами справ у частині 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Водночас зазначені питання можуть отримати нормативне врегулювання на рівні постанови Кабінету Міністрів України.

У який строк приймається рішення за заявою?

На розгляд заяви комісії дається щонайбільше 30 календарних днів із дня подання заяви. Водночас комісія може продовжити цей строк ще на 30 календарних днів, якщо знищений об’єкт нерухомого майна розташовано в районі проведення воєнних (бойових) дій або на території, що перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до затвердженого переліку.

Також слід враховувати, що рішення комісії підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом 5 календарних днів з дня його прийняття.

Крім того, визначений і строк завантаження копії рішення про надання / відмову у наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, що становить 5 робочих днів, перебіг якого обраховується з моменту прийняття такого рішення (а не з моменту його затвердження).

Чи можна буде оскаржити рішення, прийняте за результатом розгляду заяви?

Рішення, дії, бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів надання публічних послуг, пов’язаних з виконанням Закону про компенсацію, можуть бути оскаржені в суді (стаття 11).

Суб’єктом надання публічної (електронної публічної) послуги, згідно з положеннями пунктів 6, 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» (що застосовуються відповідно до статті 1 Закону про компенсацію), є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні, комунальні підприємства, установи, організації та інші суб’єкти, уповноважені відповідно до законодавства надавати публічні (електронні публічні) послуги, тобто юридично або соціально значущі дії, у тому числі адміністративні послуги, у результаті яких набуваються, переходять, припиняються права та/або здійснюються обов’язки суб’єктом звернення, надаються відповідні матеріальні та/або нематеріальні блага суб’єкту звернення.

Якщо заявник не буде згоден із рішенням комісії, прийнятим за його заявою, або рішенням органу, який утворив Комісію, про незатвердження рішення комісії, перед ним постане питання правильного визначення суб’єктного складу та способу судового захисту, зокрема, стягнення відповідної компенсації чи оскарження рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви, і якщо позов стосуватиметься оскарження рішення, то якого саме, тобто визначення чиє саме рішення породжуватиме для заявника відповідні правові наслідки щодо реалізації права на отримання компенсації (і відповідно, яке буде предметом судового оскарження): комісії як консультативно-дорадчого органу, яка приймає рішення за заявою, та/або відповідного виконавчого органу ради, військової адміністрації/військово-цивільної адміністрації населеного пункту, яким створена комісія і яким приймається рішення про затвердження рішення комісії.

За рахунок яких коштів буде виплачуватися компенсація?

Джерелами фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна визначено:

  • кошти державного (у тому числі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів.

Видатки на ці потреби мають щороку закладатися у державному бюджеті України. Водночас компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна надаватиметься у межах бюджетних асигнувань (пункт 3 частини 3 статті 15 Закону про компенсацію).

Також уряд унормував порядок використання коштів Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури (постанова від 29 липня 2022 р. № 879) та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (постанова від 10 лютого 2023 р. № 118);

  • кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів;
  • міжнародну технічну та/або поворотну чи безповоротну фінансову допомогу;
  • репарації або інші стягнення з російської федерації;
  • інші джерела, не заборонені законодавством України.

Крім того, органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання компенсації та відновлення пошкоджених/знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна.

За рахунок грошових коштів, отриманих від російської федерації для відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених її збройною агресією проти України, у порядку, встановленому законом, сплачуватимуться суми недоотриманої компенсації, у разі якщо ціна житла, фінансування придбання (інвестування/фінансування їх будівництва) якого здійснюватиметься з використанням житлового сертифіката, буде  нижчою за грошову суму, зазначену в житловому сертифікаті.

Отже, Закон про компенсацію визначає особливості прийняття рішення за заявою. Зокрема, передбачає, що рішення комісії підлягатиме затвердженню органом, що її утворив. Водночас Закон про компенсацію не визначає підстави та наслідки відмови у такому затвердженні, що може бути визначено постановою уряду.

Для оскарження відповідного рішення визначено судовий порядок, і перед позивачами, їх адвокатами та судом невдовзі постануть питання формування позицій щодо суб’єктного складу справи та ефективного способу захисту у таких справах.

Серед джерел надання компенсації визначено не лише кошти державного та місцевих бюджетів і міжнародну допомогу, але й репарації та інші стягнення з російської федерації.

 

Читайте також:

Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло:

Хто може розраховувати на її отримання та за які об’єкти

Куди, які документи та в які строки подавати

Актуальні питання щодо способів надання

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA